справа № 2а-97/10/0670
категорія 2.11.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 лютого 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
при секретарі - Корольовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 < Текст >
до Державної податкової інспекції у м. Житомирі < Текст >
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень 0014761701/0 від 18.09.2009 року, № 0014761701/1 від 20.11.2009 року, № 0014761701/2 від 16.12.2009 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 768,60 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем при проведенні невиїздної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість було встановлено порушення Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, позивач до складу податкового кредиту червня 2009 року включив податкові накладні попередніх звітних періодів та не скористався правом включення до складу податкового кредиту попередніх звітних періодів 2009 року суми податку по контрагентам без наявності податкових накладних. З даними порушеннями не погоджуються, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" не заборонено відносити до складу податкового кредиту податкові накладні попередніх звітних періодів. У випадку, коли право на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулася оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити. Зазначив про те, що згідно п.п.3.1 вв п.3 "Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платників податків", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року №253, податковий орган здійснює розрахунок податкового зобов"язання та складає податкове повідомлення в тому випадку, якщо податковий орган унаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки в поданій декларації. Вказав, що в акті камеральної перевірки податкової декларації № 4875/17-2 від 10.08.2009 року не вказано про допущення позивачем арифметичних чи методологічних помилок, тому, вважає, що ДПІ не має жодних підстав користуватися п.п. "в" п.п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" для нарахування податкових зобов"язань з ПДВ.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Свою правову позицію обґрунтував тим, що позивач незаконно відніс до податкового кредиту червня 2009 року суми ПДВ по податковим накладним попередніх звітних періодів.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Позивачем віднесено до складу податкового кредиту червня 2009 року суми ПДВ по податковій накладній ТОВ фірма "Дніпрокор" від 11.03.2009 року № 000063/К, сума ПДВ по якій складає 732 грн. (а.с. 35), отриманій позивачем лише у червні 2009 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за чевень 2009 року з додатками (а.с.31-34), реєстром отриманих та виданих податкових накладних (а.с.30).
Державною податковою інспекцією у Житомирському районі проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість позивача, якою встановлено порушення останнім п.п. 7.4.1 п.7.4, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та збільшено суму, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету в розмірі 732,00 грн., про що складено акт від 10 серпня 2009 року N 4875/17-2.
На підставі акта прийнято податкове повідомлення-рішення 0014761701/0 від 18.09.2009 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 768,60 грн. - 732 грн. за основним платежем та 36,60 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем оскаржувалось в адміністративному порядку, однак скарги були залишені без задоволення і були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0014761701/1 від 20.11.2009 року, № 0014761701/2 від 16.12.2009 року.
Закон України "Про податок на додану вартість" визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Пунктом 7.7 статті 7 цього Закону передбачений порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом.
Зокрема, суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду є податковим кредитом.
Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
За змістом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 зазначеного Закону податкова накладна має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер, дату виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, податковий номер платника податку (продавця та покупця), опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг).
З матеріалів справи вбачається, що видана податкова накладна ТОВ фірма "Дніпрокор" від 11.03.2009 року № 000063/К відповідає вимогам пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки включає необхідні реквізити, а тому вказана у ній сума правомірно внесена позивачем до податкового кредиту.
ДПА України своїм листом від 11.08.2004 року №15316/7/15-2417 чітко дала роз"яснення про те, що у випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Посилання відповідача на те, що позивачем суми ПДВ мали бути віднесені до податкового кредиту у попередніх звітних періодах, а у разі відмови постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг), в даному випадку позивач, має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту, а не скориставшись таким правом у попередніх звітних періодах без наявності податкових накладних, платник податку втрачає право на податковий кредит є безпідставними, оскільки вказана норма не має обов"язкового характеру, а лише визначає право платника податку звернутися з такими скаргами.
Враховуючи викладене та те, що позивачем надані докази того, що податкова накладна ТОВ фірма "Дніпрокор" від 11.03.2009 року № 000063/К ним була отримана в червні 2009 року і це відповідачем не спростовано, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту червня 2009 року вказану податкову накладну, а тому податкові повідомлення-рішення № 0014761701/0 від 18.09.2009 року, № 0014761701/1 від 20.11.2009 року, № 0014761701/2 від 16.12.2009 року про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість визнає недійсним і скасовує.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомоення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0014761701/0 від 18.09.2009 року, № 0014761701/1 від 20.11.2009 року, № 0014761701/2 від 16.12.2009 року.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено 5 лютого 2010 року.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.