справа № 2а-5356/09/0670
категорія 2.14.4
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Семенюк М.М.,
при секретарі - Корольовій О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Транспортна компанія "ВГ-ТРАНС" < Текст >
до Житомирської митниці < Текст >
про скасування податкових повідомлень форми "Р",-
встановив:
ПП "Транспортна компанія ВГ-ТРАНС" звернулася до суду з позовом про скасування податкових повідомлень форми "Р" Житомирської митниці від 12 червня 2009 року №№19,20.
В обґрунтування позову зазначає, що при ввезені на митну територію України вантажного автомобіля "МАN" та вантажного автомобіля "RENAULT MIDLUM" ПП Транспортною компанією "ВГ-ТРАНС" не порушено жодних вимог закону, оскільки правомірно застосувало при митному оформленні імпортованих транспортних засобів ставку ввізного мита 10%. Вказує, що відповідно до Закону України "Про Єдиний митний тариф" та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 року №1864 "Про затвердження Порядку визначення країни походження товару, що переміщується через митний кордон України" пільгова ставку 10% застосовується за наявності сертифікату походження товару чи декларації про проходження товару, порядок подання яких передбачений п.4 зазначеного Порядку. Вважає, що діючи відповідно до вимог законодавства, позивач отримав від продавця транспортних засобів та надав Житомирській митниці відповідні сертифікати походження товару (спочатку у вигляді факсимільних копій, а потім - оригінали), з яких вбачається що країною походження увезеного в Україну вантажного автомобіля МАN є Німеччина. Саме цю країну як країну походження товару й було зазначено декларантом при митному оформленні імпортованих транспортних засобів. Отже, застосувавши саме таку ставку позивач не порушував вимоги законодавства.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, вказав, що на виконання наказу Житомирської митниці від 10.04.2009 року була проведена документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП "Транспортна компанія ВГ-ТРАНС", якою було встановлено, що відповідачем здійснено митне оформлення вантажного автомобіля "МАN" за пільговою ставкою ввізного мита 10% та зазначено країну походження транспортного засобу - Німеччина. Проте, до митного оформлення сертифікат про проходження товару не надавався, що вбачається із даних графи 44 ВМД, країна походження визначалася згідно заяви на комерційному рахунку (фактурі) від відправника товару. Вважає твердження позивача щодо наявності в нього на момент митного оформлення сертифікату про проходження товару та пред'явлення його митному органу є голослівним і не підтверджується документально.
Також вказав, що під час порівняння комерційного рахунку (фактури) від відправника товару від 11.08.2008 року № 13/08, що був пред'явлений митному органу разом з ВМД до митного оформлення, з комерційним рахунком (фактурою), наданим перевізником в момент перетину кордону в зоні діяльності Ужгородською митницею, рахунок не містив запису "Країна походження Німеччина", а в примірнику, наданому до митного оформлення, дані про країну походження надруковані іншим шрифтом.
Зазначив, що твердження позивача щодо того, що країна походження вказаного автомобіля нібито була підтверджена шляхом подання сертифіката про походження товару №900458 від 26.01.2009 року, не може бути взята до уваги, оскільки на момент митного оформлення сертифікат про походження товару не подавався.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
21 серпня 2008 року ПП "Транспортна компанія "ВГ-ТРАНС" ввезло на територію України вантажний автомобіль марки "МАN".
На виконання наказу Житомирської митниці від 10.04.2009 року №138 була проведена планова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ПП "Транспортна компанія "ВГ-ТРАНС" відповідно до "Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого ПКМУ від 23.12.2004 року №1730, та плану-графіку перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності у ІІ кварталі 2009 року з питань дотримання вимог митного законодавства за період з 24.05.2007 року по 31.12.2008 року.
Перевіркою встановлено, що за ВМД №101000003/8/001274 від 21.08.2008 року здійснено митне оформлення транспортного засобу, де країною походження зазначено "Німеччина" та застосована пільгова ставка ввізного мита 10%, сплачено мито в розмірі 14397,05грн., ПДВ в розмірі 31673,51грн. Згідно висновків перевірки має місце невідповідність заявленої країни походження у гр.34 ВМД №101000003/8/001274 від 21.08.2008 року товаросупровідним документам, що призвело до недобору митних платежів на суму 17276,46грн., які підлягають сплаті до Державного бюджету України, про що складено акт №13/9/101000000/35099735 від 08.05.2009 року.
За результатами проведено перевірки митним органом винесено податкові повідомлення форми "Р" від 12.05.2009 року №19 про визначення суми податкового зобов"язання з ввізного мита у сумі 21595,58грн. (з врахуванням 7198,53грн. штрафних санкцій) та №20 про визначення суми податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 4319,12грн. (з врахуванням 1439,71грн. штрафних санкцій).
Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями форми "Р" позивач оскаржив їх до Житомирської митниці, а потім до Державної митної служби України, однак його скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення - без змін.
Відповідно до ст.276 Митного кодексу України, країна походження товару визначається з метою застосування тарифних та нетарифних заходів регулювання ввезення товару на митну територію України та вивезення товару з цієї території, а також забезпечення обліку товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.
Оскільки, згідно зі ст.ст. 276, 302 Митного кодексу України, Закону України "Про Єдиний митний тариф" №2097-ХІІ від 05.02.1992 року та Постанови Кабінету Міністрів України №1864 від 12.12.2002 року пільгова ставка 10% застосовується за наявності сертифіката походження товару чи декларації про походження товару, порядок подання яких передбачено п.4 вищезгаданої постанови, однак до митного оформлення сертифікат про проходження товару не надавався, що видно із даних графи 44 ВМД №101000003/8/001274 від 21.08.2008 року, країна походження визначалася згідно заяви на комерційному рахунку (фактурі) від відправника товару.
Під час порівняння комерційного рахунку (фактури) від відправника товару від 11.08.2008 року № 13/08, що був пред"явлений митному органу разом з ВМД до митного оформлення (а.с. 43), з комерційним рахунком (фактурою), наданим перевізником в момент перетину кордону в зоні діяльності Ужгородської митниці (а.с. 42), була виявлена розбіжність: примірник, надісланий Ужгородською митницею, не містив запису "Країна походження Німеччина", а в примірнику, наданому до митного оформлення, дані про країну походження надруковані іншим шрифтом.
Твердження позивача щодо того, що країна походження вказаного автомобіля була підтверджена шляхом подання сертифікатів про проходження товару № 910575 від 17.12.2008 року та №900458 від 26.01.2009 року (а.с. 62,63) є безпідставним, оскільки на момент митного оформлення ці сертифікати не надавалися.
Фактично сертифікат про проходження товару був наданий під час проведення перевірки і оформлений не під час здійснення зовнішньоекономічної операції, тому для підтвердження достовірності сертифікату походження, відповідач направив даний сертифікат про проходження товару до Держмитслужби з метою подальшої перевірки на автентичність, а Держмитслужбою сертифікат направлено на верифікацію до Чеської республіки в орган який його видав.
Відповідно до ст.41 Митного кодексу України, однією з форм митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України.
Підпунктом 2.2.1 пункту 2.2 статті 2 Закону України "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року встановлено, що контролюючим органом є митні органи - стосовно акцизного збору та податку на додану вартість (з урахуванням випадків, коли законом обов'язок з їх стягнення або контролю покладається на податкові органи), ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів (обов'язкових платежів), які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів і предметів на митну територію України або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України.
Відповідно до п.п 4.2.2 п.4.2 ст.4 вказаного Закону, контролюючий орган зобов"язаний самостійно визначити суму податкового зобов"язання платника податків у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов"язань, заявлених у податкових деклараціях.
Декларування товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, здійснює юридична чи фізична особа, яка є декларантом та яка має певні обов"язки встановлені ст. 88 Митного кодексу України, зокрема - надавати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур, сплатити податки та збори.
Отже, на думку суду, працівниками митниці при здійсненні перевірки правильності визначення країни походження товару після завершення митного контролю і митного оформлення діяли у спосіб та в межах, встановлених законодавством, а отже, у відповідача було достатньо підстав для визначення позивачу додаткових податкових зобов"язань на загальну суму 17276,46грн., враховуючи це, відмовляє ПП "Транспортна компанія "ВГ-ТРАНС" у задоволенні позову.
Що стосується пояснень представників позивача про те, що позивачем при митному оформленні товару митним органам була надана факсимільна копія сертифікату походження товару (автомобіля "МАN"), то суд вважає їх необгрунтованими, оскільки матеріалами справи надання такої копії не підтверджується, представник відповідача заперечує це, крім того в графі 44 ВМД №101000003/8/001274 від 21.08.2008 року такий сертифікат не зазначений.
Враховуючи викладеним та керуючись ст.ст. 158-162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
В задоволенні позову відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.М. Семенюк
Повний текст постанови виготовлено: 18 січня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.