Ухвала

06 березня 2020 року

м. Київ

справа № 462/8006/18

провадження № 61-3527ск20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року акціонерне товариство «Мегабанк»

(далі - АТ «Мегабанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором № 20-902-850-2-18-Г від 26 лютого 2018 року у розмірі 28 547, 91 грн.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2019 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду

від 27 січня 2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження

у справі за позовом АТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

20 лютого 2020 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій заявник просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 27 січня 2020 року і передати справу для нового розгляду до суду апеляційної інстанції.

Як на підставу для скасування оскарженого судового рішення заявник зазначає порушення судами норм процесуального права, зокрема правил підсудності.

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Згідно частини першої статті 394 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній

на час подання касаційної скарги) питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи,

а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання

про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити

у касаційному порядку: 1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті; 2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;

3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги,

про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення,

про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження

за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову

в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими

або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Тобто перелік ухвал суду, які підлягають касаційному оскарженню окремо від рішення суду, чітко визначається процесуальним законом. У переліку ухвал суду першої інстанції, які підлягають касаційному оскарженню після

їх перегляду в апеляційному порядку, що визначений пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, ухвала про відкриття провадження у справі

з порушенням правил підсудності відсутня.

Частиною другою статті 382 ЦПК України передбачено, що постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку

у випадках, передбачених цим Кодексом.

Ухвала суду першої інстанції про прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі оскарженню у касаційному порядку не підлягає,

а отже не може бути предметом перегляду у касаційному порядку

і постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали.

Пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Ураховуючи те, що ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі та постанова суду апеляційної інстанції, прийнята за результатами апеляційного перегляду такої ухвали, не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктами 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 21 січня 2019 року та постанову Львівського апеляційного суду

від 27 січня 2020 року у справі за позовом акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта

В. В. Шипович