Справа №2- 480-1\07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 лютого 2007 року Солом'янський районний суд м. Києва під головуванням судді Макухи  А.А. при секретарі Нікіта О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну   справу   за   позовом   ОСОБА_1   до   ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У листопаді 2006 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з липня 1990 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачка зазначила, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, вони втратили почуття любові і поваги один до одного, внаслідок чого припинили фактичні шлюбні відносини та ведуть роздільне господарство.

Посилаючись на те, що подальше збереження сім'ї є неможливим, шлюб носить формальний характер, позивачка просила задовольнити позов.

У судовому засіданні позивачка підтримала позов та просила про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник позивачки також просила про задоволення позову виходячи з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Вислухавши пояснення позивачки, представника позивачки, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 липня 1990 року. Від шлюбу мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Останні п"ять років вони припинили фактичні шлюбні відносини та ведуть роздільне господарство. Намірів збереження сім"ї сторони не виказали.

Встановленому факту відповідають сімейні правовідносини сторін, урегульовані нормами Сімейного кодексу України, що виникли у зв'язку з укладенням шлюбу. Підставою для задоволення позову є те, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї в умовах, що склалися, стали неможливими, відповідачем не надано суду доказів про можливість збереження сім'ї та поновлення сімейних стосунків.

Враховуючи майновий стан кожного з подружжя й інші конкретні обставини справи, зокрема, вчинення дій, що призвели до розпаду сім'ї, суд вважає за необхідне покласти обов'язок по сплаті державного мита, яке суд визначає згідно абзацу третього підпункту "б" пункту 5 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в розмірі 17 гривень, при реєстрації розірвання шлюбу на відповідача. Виходячи з наведеного, позивачку від сплати мита необхідно звільнити.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 130, 209, 212, 214-216,218 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 20 липня 1990 року в Відділі РАЦС Печерського м.Києва між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, актовий запис НОМЕР_1, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу органами РАГСу, стягнути з ОСОБА_2 17 гривень державного мита на користь держави, ОСОБА_1, від сплати мита звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційному суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя       Макуха А.А.