№ 2a-103/08
ПОСТАНОВА
Ім'ям України
9 грудня 2008 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі головуючого судді Клешньова О.І.
при секретарі Гура О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Горлівка справу за позовом ОСОБА_1 до Калінінського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотрима-них сум на оздоровлення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом у якому просив визнати дії Калінінського УПСЗН Горлівської міської Ради про відмову в перерахуванні йому сум допомоги на оздоровлення за 2000-2007 роки і виплаті недоплачених сум незаконними та стягнути з означеного управління на його користь недоотримані суми допомоги на оздоровлення за 2000-2007 роки у розмірі 6 302, 20 гривень.
Позовні вимоги обгрунтував тим, що, як громадянин, який має статус постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен отримувати щорічну допомогу на оздоровлення, яка для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до 2 категорії передбачена у сумі 5 мінімальних заробітних плат визначених на момент виплати. Він також є евакуйований із зони відчуження у 1986 році, віднесений до 2 категорії і повинен був отримувати щорічну допомогу у розмірі 3 мінімальних заробітних плат.
Законами України «Про встановлення розміру мінімальної заробітної плати» та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет» розмір мінімальної заробітної плати передбачався: у 2000 році - 118 гривень, у 2001 році - 140 та 165 гривень, у 2003 році - 185 та 205 гривень, у 2004 році - 205 та 237 гривень, у 2005 році - 262, 290, 310 та 332 гривні. Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» мінімальний розмір заробітної плати у 2006 році передбачався у розмірі 350, 375 та 400 гривень, а у 2007 році - 400, 420, 440 та 460 гривень
Допомогу на оздоровлення за 2000-2001 рік він отримав 27.08.2004 року по 26, 70 гривень за рік, за 2002 - не отримав, за 2003 рік - 28.04.2004 року у сумі 15, 70 гривень, за 2004 рік - 17.12.2004 року у сумі 15, 70 гривень. 11.10.2005 року отримав 75 гривень допомоги за 2005 рік, 8.08.2006 року таку ж суму допомоги за 2006 рік, а 16.07.2007 року -75 гривень допомоги за 2007 рік.
З урахуванням виплачених сум і часу їх виплати вважає, що йому не доплачено допомогу на оздоровлення у розмірі 6 302, 20 гривень.
У судовому засіданні позивач наполягав на своїх вимогах на підставах, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що допомога на оздоровлення за 2000-2005 роки здійснювалась виходячи з Постанови Верховної Ради України від 20.02.1996 року № 49/96 якою передбачено виплати, розраховані на основі мінімальної заробітної плати, здійснювати у розмірах, які діють станом на 1.02.1996 року (60 000 крб.) до внесення відповідних змін до чинного законодавства, а такі зміни до 1.01.2008 року не вносились, виплати за 2006 і 2007 роки здійснювались у відповідності до меж, визначених KM України, і вважав також, що позивачем порушено строк позовної давності.
Представник третьої особи до суду не прибув, Головне управління Держказначейства України в Донецькій області просило справу розглянути у відсутність їх представника.
Віднесення ОСОБА_1 до категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачені йому суми щорічної допомоги на оздоровлення та термін їх виплати підтверджуються копіями посвідчення, паспорту, довідками (а.с. 6, 7, 10).
Відмова УПСЗН в перерахуванні виплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення підтверджується листом (а.с.9).
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
ОСОБА_1 є евакуйованим із зони відчуження у 1986 році і учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, перебуває на обліку в Калінінському УПСЗН Горлів-ської міської Ради.
Він отримав щорічні компенсаційні виплати на оздоровлення: у 2000-2001 роках по 26, 70 гривень за рік, у 2003-2004 роках по 15, 70 гривень за рік, у 2005-2007 роках по 75 гривень.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року передбачена щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії 5 мінімальних заробітних плат, евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей - 3 мінімальні заробітні плати.
Відповідно до ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з ст. 67 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються KM України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Встановлений постановою KM України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір щорічної допомоги на оздоровлення до липня 2005 року не збільшувався, в той час, як Законами України «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2000 рік», «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2001 рік», «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2002 рік», «Про встановлення мінімальної заробітної плати на 2003 рік», «Про Державний бюджет на 2004 рік», «Про Державний бюджет на 2005 рік», «Про Державний бюджет на 2007 рік» розмір мінімальної заробітної плати збільшувався неодноразово.
Відповідно до ст. 9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Визначені наведеною постановою та постановою KM України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розміри щорічних грошових виплат на оздоровлення значно нижчі за ті, що передбачені ст. 48 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та розмірам мінімальних заробітних плат і тому, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд вважає, що з відповідача за рахунок державного бюджету повинні бути стягнути не-доотримані суми у відповідності до розмірів, визначених вище означеним Законом.
Відповідно до п.2 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субве-нцій з державного бюджету, затвердженого постановою KM України від 4.03.2002 року № 256 (із змінами та доповненнями), а також відповідно до Закону України № 2638-ІІІ від 11.07.2001 року органи соціального захисту населення здійснюють виплати щорічної допомоги на оздоровлення лише з 2003 року.
Законом «Про Державний бюджет України на 2006 рік» (ст.109) KM України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до чинного законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених відповідними бюджетними програмами, а п. 37 ст. 77 цього ж Закону дію абзацу 4 ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» припинено.
Положенням п.30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсації і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати також припинено, але рішенням Конституційного Суду України № 6 від 9.07.2007 року ці положення визнані неконституційними.
Виходячи з наведеного, на користь позивача повинно бути стягнуто недоплату щорічної допомоги за 2003-2005 та 2007 роки, а відмову УПСЗН в перерахуванні щорічної допомоги за означений період слід визнати незаконною.
Враховуючи отримані Нестеренко.І.О. за означений період суми, на його користь підлягає стягненню: 599, 30 + 695, 30 + 921 + 1 245 = 3 460, 60 гривень.
Вимоги представника відповідача про застосування позовної давності являються безпідставними оскільки відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» держава бере на себе відповідальність за шкоду завдану громадянам внаслідок Чорнобильської катастрофи, тобто спір між сторонами виник з правовідносин по відшкодуванню шкоди, а згідно з ст. 268 ч.1 п.3 ЦК України позовна давність на ці правовідносини не поширюється.
На підставі ст. ст. 19 Конституції України, ст. ст. 48, 63, 70 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст. ст. 99, 100, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Калінінського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради в частині перерахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги за 2003-2005 роки та 2007 рік.
Стягнути з Калінінського управляння праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради на користь ОСОБА_1 недоотриману суму щорічної грошової допомоги за 2003-2005 та 2007 роки у сумі 3 460, 60 гривень, а на користь держави судовий збір у сумі 3 гривні 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м. Горлівки протягом 20 днів після надання у 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження.