Справа №2- 907-1\07

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 лютого 2007 року Солом'янський районний суд м. Києва під головуванням судді Макухи А.А. при секретарі Нікіта О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну   справу   за   позовом      ОСОБА_1   до   ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

У грудні 2006 року позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з жовтня 2005 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу дітей не мають. Позивачка зазначила, що спільне сімейне життя з відповідачем не склалося, вони втратили почуття любові і поваги один до одного, внаслідок чого припинили фактичні шлюбні відносини та ведуть роздільне господарство.

Посилаючись на те, що подальше збереження сім'ї є неможливим, шлюб носить формальний характер, позивач просив задовольнити позов.

У судовому засіданні позивачка підтримала позов та просила про його задоволення, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, судові витрати просила покласти на неї.

Відповідач у судове засідання не з"явився, надіславши на адресу суду заяву в якій проти позову не заперечував та просив розглядати справу у його відсутність, а тому суд у відповідності до ст. 224 ЦПК України ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30 жовтня 2005 року. Від шлюбу дітей не мають. З червня 2006 року вони припинили фактичні шлюбні відносини та ведуть роздільне господарство. Намірів збереження сім"ї сторони не виказали.

Встановленому факту відповідають сімейні правовідносини сторін, урегульовані нормами Сімейного кодексу України, що виникли у зв'язку з укладенням шлюбу. Підставою для задоволення позову є те, що подальше спільне життя подружжя та збереження сім'ї в умовах, що склалися, стали неможливими, відповідачем не надано суду доказів про можливість збереження сім'ї та поновлення сімейних стосунків.

Враховуючи майновий стан кожного з подружжя й інші конкретні обставини справи, зокрема, вчинення дій, що призвели до розпаду сім'ї, суд вважає за необхідне покласти обов'язок по сплаті державного мита, яке суд визначає згідно абзацу третього підпункту "б" пункту 5 ст. З Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" в розмірі 17 гривень, при реєстрації розірвання шлюбу на позивачку. Виходячи з наведеного, відповідача від сплати мита необхідно звільнити.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 130, 209, 212, 214-216,218,224,225 ЦПК України, суд

вирішив: Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 30 жовтня 2005 року Гранівською сільською радою Гайсинського району Вінницької області між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, актовий запис НОМЕР_1, розірвати.

При реєстрації розірвання шлюбу органами РАГСу, стягнути з ОСОБА_1 17 гривень державного мита на користь держави, ОСОБА_2, від сплати мита звільнити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом міста Києва.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано апеляційному суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя      Макуха А.А.