Справа №2-2991/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2009 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі: головуючого судді Ковтуненка В.О., при секретарі Харченко К.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у місті Маріуполі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що з 20 вересня 1990 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі з відповідачем, шлюб перший, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Фактично сімейні відносини припинені з липня 2007 року, у зв'язку з психологічною несумісністю з відповідачем, що призвело до втрати почуття кохання, відсутності взаєморозуміння. Подальше сумісне проживання та збереження шлюбу вважає неможливим, у зв'язку з чим просила шлюб розірвати.

У судовому засіданні позивачка дала пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, про що надав суду письмову заяву, вважає збереження шлюбу неможливим та на примирення не згоден, зазначив, що спору про розподіл майна та місце проживання дитини не мають.

Судом встановлено, що сторони з 20 вересня 1990 року знаходяться в зареєстрованому шлюбі. Шлюб перший, від якого мають неповнолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Спору про розподіл майна та місце проживання дитини немає.

Вказані обставини підтверджуються:

- свідоцтвом про шлюб ОСОБА_2 та ОСОБА_4, серії 1-НО№114135, виданим Міським відділом реєстрації актів громадського стану міста Маріуполя Донецької області (актовий запис №2744 від 20 вересня 1990 року). Після реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1.

- свідоцтвом про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, серії І-НО №168338, актовий запис №364 від 11.03.1992 року, виданим Жовтневим відділом РАЦС міста Маріуполя. Батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_5

Згідно з ч. 3 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим з наступних підстав.

Як видно з пояснень сторін, фактичні сімейні відносини між подружжям припинені, сторони не мають наміру відновити сімейні стосунки, суд вважає, що подальше сімейне життя та збереження сім'ї неможливі, і шлюб підлягає розірванню. У зв'язку з чим, суд вважає, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судові витрати по розірванню шлюбу з урахуванням думки сторін суд покладає на позивача.

На підставі ст. ст. 110,112 СК України, керуючись ст. ст. 130,213,215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище ОСОБА_4) ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрований 20 вересня 1990 року Міським відділом реєстрації актів громадського стану міста Маріуполя Донецької області, запис акту №2744 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути державне мито у дохід держави в розмірі 17 гривень з ОСОБА_5, від сплати мита ОСОБА_2 звільнити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка має бути подана до Жовтневого районного суду міста Маріуполя протягом десяти днів з дня проголошення рішення.