Справа № 2-90/2009 р

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

19 травня 2009 року. Варвинський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді - Онищенко О.І.

з участю секретаря - Хажанець Н.Г.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши цивільний позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю « Дружба - Нова» про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення коштів до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-Нова». Вказуючи в позові на те, що позивач та відповідач перебували в трудових відносинах, які було розірвано 12 лютого 2009 року. Відповідач не вчасно розрахувався з позивачем по виплаті заробітної плати і належна до виплати заробітна плата була виплачена 4 березня 2009 року. Такі дії відповідача на думку позивача є порушенням ст. 116 КЗпПУ, а тому відповідач повинен нарахувати та сплатити позивачу за весь час затримки кошти в сумі 1586 гривень 41 копійку. Крім того, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов»язання, то повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 448 гривень 43 копійки та три проценти річних від простроченої суми - 76 гривень 23 копійки. Систематична невиплата заробітної плати призвела до моральних страждань позивача, а тому він просить суд стягнути 12300 гривень 11 копійок моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Зазначав, що не вчасний розрахунок по заробітній платі після його звільнення є порушенням відповідачем ст. 116 КЗпП України. Крім того після розірвання трудового договору виникає не що інше як грошове зобов»язання, а тому повинна бути нарахована пеня. Відповідно до діючого законодавства при нарахуванні заробітної плати повинна нараховуватись інфляція, але бухгалтерією відповідача цього не робилось. Невчасний розрахунок відповідача з позивачем по заробітній платі привів до моральних страждань позивача, втрати нормальних життєвих відносин, а тому позивачу заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 1586 гривень 41 копійку. Розрахунок моральної шкоди ним проведений виходячи з заробітної плати, яка йому нараховувалась, але невчасно виплачувалась.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що заробітна плата позивачу бухгалтерією нараховувалась вчасно, але по-скільки позивач працював на території Ніжинського району Чернігівської області, яка дещо віддалена від основного офісу, то отримував заробітну плату, коли приїжджав у смт. Варва. Позовні вимоги щодо невчасного виконання грошового зобов»язання не підлягають задоволенню, оскільки між позивачем та товариством були трудові відносини, які врегульовані КЗпП України а не цивільним кодексом. Моральна шкода також не була заподіяна позивачу, оскільки затримок з виплати заробітної плати не було. Розрахунки сум позовних вимог позивачем проведені правильно і спору щодо правильності сум не виникає.

Заслухавши думку сторін, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Наказом № 144-0 від 01.10.2008 року позивач ОСОБА_1 був прийнятий на посаду юриста в Сількогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Дружба - Нова» та відповідно до наказу № 32-0 від 12 лютого 2009 року був звільнений з даної посади. ( а.с.8-9, 36-37)

Відповідно до копії видаткового касового ордеру ОСОБА_1 отримав у касі відповідача 2 березня 2009 року кошти в сумі 9814 гривень 89 копійок (а.с.35)

Згідно до вимог ст.ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день

звільнення. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні , власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в ст. 116 КЗпП України , при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 повідомила суд про те, що вона працює касиром у товаристві «Дружба - Нова». Саме свідок здійснювала видачу готівки в сумі 9814 гривень 89 копійок позивачу ОСОБА_1 по видатковому касовому ордеру 2 березня 2009 року. Хто зробив виправлення у ордері, свідок сказати не може, але в тій частині, що зроблені виправлення заповнення проводиться особою, що отримує готівку.

Виходячи з вище вказаного суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення середньомісячної заробітної плати підлягають частковому задоволенню за період з 13 лютого 2009 року по 2 березня 2009 року в сумі 1427 гривень 76 копійок.

Відповідно до Закону України « « Про індексацію грошових доходів населення « та Порядку проведення індексації грошових доходів населення « затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17 липня 2003 року індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, а тому суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми індексації підлягають повному задоволенню.

Спору стосовно нарахованої суми середньомісячного заробітку за час затримки його виплати та суми індексації у сторін не виникало.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача, щодо стягнення суми процентів річних від простроченої суми в зв»язку з невиконанням грошового зобов»язання. Оскільки між позивачем та відповідачем були трудові відносини, які врегульовані КЗпП України, а не цивільним законодавством.

Враховуючи особливості даної цивільної справи, виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, яка згідно ст.8 ЦПК України підлягає застосуванню національним судом, суд приходить до висновку, що в даному випадку належним та достатнім відшкодуванням моральної шкоди буде факт визнання судом порушення права та його відновлення шляхом виплати середньомісячного заробітку за час затримки в розрахунку та виплати індексаційних виплат, а тому в задоволенні позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст.214-215 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба - Нова» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку по заробітній платі за період з 13 лютого 2009 року по 2 березня 2009 року в сумі 1427 (одна тисяча чотириста двадцять сім) гривень 76 копійок, інфляційні виплати в сумі 448 (чотириста сорок вісім) гривень 43 копійки.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Варвинський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.