Справа № 570/3387/15-а

номер провадження 2-а/570/98/2015

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       21 жовтня 2015 року

       Суддя Рівненського районного суду Рівненської області, як адміністративного суду, Сидоренко С.М., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішень протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

       Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області щодо припинення нарахування йому пенсії з 01.04.2015 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області відновити йому нарахування та виплату пенсії за вислугою років, зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області

компенсувати невиплачені суми пенсії за вислугу років в період з 01.04.2015 року по день виконання рішення суду.

       В обгрунтування позовних вимог зазначає, що він працює на посаді спеціаліста групи по контролю за виконанням судових рішень Городищенської виправної колонії УДПС України в Рівненській області (№96). 29.09.2011 р. йому призначено пенсію за вислугою років у системі державних органів виконання покарань. 3 01 квітня 2015 року Головним управлінням Пенсійного Фонду України в Рівненській області припинено нарахування та виплату позивачу пенсії за вислугою років, відповідно Закону України 02 березня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення", у результаті набрання чинності вказаного закону, ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , викладено у такій редакції: тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. Такі дії відповідача позивач вважає протипраними, оскільки обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Державній пенітенціарній службі України.

       Представник відповідача подав до суду заперечення на адміністративний позов, у яких просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позивачу припинено нарахування та виплату пенсії за вислугою років законно, так як Городищенська ВК, у якій працює позивач, не належить до територіальних органів Державної пенітенціарної служби.

       Дослідивши подані позивачем та відповідачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача слід задовольнити повністю.

Відповідно до ст.8 КАСУ, суд при вирішенні справ керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

       Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень у тому числі органів державної влади.

       Судом встановлено, що позивач з 30.11.2012 р. працює на посаді спеціаліста групи по контролю за виконанням судових рішень Городищенської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96), що підтверджується Наказом №70 о/с від 29.11.2012 р. та довідкою від 04.08.2015 р. №30/14/43. 29.09.2011 р. позивачу призначено пенсію за вислугою років у системі державних органів виконання покарань, що підтверджується довідкою Пенсійного фонду України від 05.08.2015 р. №2278/07 та пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 11.12.2011 р., серія ААЖ №148370. 3 01 квітня 2015 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області припинено нарахування та виплату позивачу пенсії за вислугою років, згідно ЗУ від 02.03.2015 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення" № 213-VIII.

       Згідно ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" , викладеної у новій редакції, тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, яким пенсія призначена відповідно до цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється.

       Разом з тим, п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VIII передбачено, що обмеження щодо виплати пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, передбачені цим Законом, не застосовуються протягом особливого періоду до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені особам, які проходять військову службу або перебувають на посадах у Міністерстві оборони України, Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, Міністерстві внутрішніх справ України, Апараті Ради національної безпеки і оборони України, Державній спеціальній службі транспорту, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Управлінні державної охорони України, Державній пенітенціарній службі України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національній гвардії України, органах військової прокуратури або беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об`єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об`єктів у разі захоплення, відбитті спроб насильницького заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; до пенсій, щомісячного довічного грошового утримання, що призначені відповідно до законів України "Про прокуратуру","Про судоустрій і статус суддів", на період виконання особами, яким вони призначені, повноважень членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради юстиції.

       Як вбачається з довідки виданої Городищенською ВК (№96) від 04.08.2015р. за №40/14/43, ОСОБА_1 працює в Городищенській виправній колонії УДПС України в Рівненській області (96) на посаді спеціаліста групи по контролю за виконанням судових рішень з 30.11.2012 року по даний час.

Відповідач обгрунтовує свою правову позицію постановою Кабінету міністрів України від 20 жовтня 2011 р. №1062 "Про утворення територіальних органів Державної пенітенціарної служби", згідно якої встановлено перелік територіальних органів Державної пенітенціарної служби України.

Згідно вказаної постанови до територіальних органів Державної пенітенціарної служби віднесено: Управління Державної пенітенціарної служби в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Управління Державної пенітенціарної служби у Вінницькій області, Управління Державної пенітенціарної служби у Волинській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Дніпропетровській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Донецькій області, Управління Державної пенітенціарної служби в Житомирській області, Відділ Державної пенітенціарної служби в Закарпатській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Запорізькій області, Управління Державної пенітенціарної служби в Івано Франківській області, Управління Державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Кіровоградській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Луганській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Львівській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Миколаївській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Одеській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Полтавській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Рівненській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Сумській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Тернопільській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Харківській області, Управління Державної пенітенціарної служби в Херсонській області, Управління Державної пенітенціарної служби у Хмельницькій області, Управління Державної пенітенціарної служби в Черкаській області, Відділ Державної пенітенціарної служби в Чернівецькій області, Управління Державної пенітенціарної служби в Чернігівській області.

Діяльність Державної пенітенціарної служби в Україні регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 року № 225 "Про затвердження Положення про Державну пенітенціарну службу України" .

Згідно п.1 Положення, Державна пенітенціарна служба України (ДПтС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції і який реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань. Пункт 7 Положення, встановлює, що Державна пенітенціарна служба здійснює покладені на неї повноваження безпосередньо та через територіальні органи управління, органи і установи.

До складу ДПтС включаються органи та установи виконання покарань, територіальні управління, до структури яких включають установи виконання покарань.

Посада, на якій позивач перебуває в Городищенській виправній колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96), передбачена штатним розписом, який затверджений наказом Державної пенітенціарної служби України від 07.06.2012 року № 394 «Про організаційно-штатні питання по установах виконання покарань, їх підприємствах та слідчому ізоляторі управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області».

На підставі пункту 1 наказу Державної пенітенціарної служби України від 01.11.2011 року № 480 "Про затвердження Переліку найменувань органів, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів і навчальних закладів, що належать до сфери управління Державної пенітенціарної служби України", Городищенська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96) належить до сфери управління Державної пенітенціарної служби України.

Городищенська виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96) перебуває в безпосередньому підпорядкуванні управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області, а в оперативному -Державної пенітенціарної служби України, що передбачено Положенням про Городищенську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96), затвердженого Наказом Державної пенітенціарної служби України від 20.03.2012 року №159 відповідно колонія входить в структуру Державної пенітенціарної служби України. Городищенська ВК (№96) є органом третього рівня управління.

Таким чином, Городищенська виправна колонія Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96) входить до складу Державної пенітенціарної служби України.

Частиною 2 ст. 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина гарантуються і не можуть бути скасовані. В ч. З зазначено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В п. 41 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Пічкур проти України", 2014 (Заява № 10441/06), п. 36 у справі "Будченко проти України", 2014 Заява № 38677/06 та ін. зазначено: "Суд нагадує, що якщо у Договірній державі є чинне законодавство, яким виплату коштів передбачено як право на соціальні виплати (обумовлені чи не обумовлені попередньою сплатою внесків), таке законодавство має вважатися таким, що передбачає майнове право, що підпадає під дію статті 1 Першого протоколу, відносно осіб, які відповідають її вимогам (ухвала щодо прийнятності у справі "Стек та інші проти Сполученого Королівства") п. 54, заяви №№ 65731/01 та 65900/01, ЄСПЛ 2005-Х)". У даних справах Суд вказує на те, що Конвенцією захищаються соціальні гарантії особи та її право на отримання соціальних виплат (в тому числі і пенсійних - "Пічкур проти України")

Конституцією України встановлено, що закон України має вищу юридичну силу, аніж усі інші підзаконні нормативно-правові акти.

Згідно абз. 6 п. 1 Листа Міністерства юстиції України від 30.01.2009 р. № Н-35267-18 вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм.

Згідно з частиною третьою статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Отже, у випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що відповідач не довів правомірність його дій, які полягають у припиненні нарахування та виплати позивачу пенсії за вислугою років з 01.04.2015 року.

       Керуючись ст.ст. 7-12, 71, 86, 160-162, 183-2 КАС України,

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання рішень протиправними, скасування рішень та зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

       Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області щодо припинення нарахування ОСОБА_1 пенсії з 01.04.2015 року.

       Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області відновити ОСОБА_1 нарахування та виплату пенсії за вислугою років.

       Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Рівненській області компенсувати ОСОБА_1 невиплачені суми пенсії за вислугу років в період з 01.04.2015 року по день виконання рішення суду.

Присудити з Державного бюджету України на користь позивача ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 73,08 грн.

        Постанова може бути оскаржена сторонами до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

       Суддя                                                                        Сидоренко С.М.