2а-130/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2009 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі: судді Щербаченко І.В. при секретарі Студенковій Т.В. за участю представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Калінінського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними та стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги,

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, посилаючись, що перебуває на обліку в Калінінському Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради як інвалід 1 групи, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до вимог ст. 13 п.27 вказаного Закону йому повинна виплачуватися разова щорічна допомога до 5 травня в розмірі 10 мінімальних пенсій, але разова грошова допомога за 2006, 2007, 2008 рік йому виплачувалася в неповному розмірі, а саме в 2006 році - 400, 00 гривень, в 2007 році -450, 00 гривень, в 2008 році - 500, 00 гривень, а всього 1350, 00 гривень, вважає, що розмір грошової допомоги повинен становити відповідно до суми прожиткового мінімуму з 01 квітня 2006, 2007, 2008 років відповідно з 01.04.2006 року - 359 гривень, з 01.04.2007 року - 406 гривень, з 01.04.2008 року - 481 гривня, отже допомога до 5 травня повинна становити 359 х10=3590 гривень, 406 х 3= 4060 гривень, 481x3 = 4810 гривень, а всього 12460 гривень, отже недоплата становить 12460-1350= 11110 гривень. Вказану суму недоплати просив стягнути з відповідача.

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача позов не визнав повністю, мотивуючи тим, що позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду в частині стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги яка виплачується до 5 травня за 2006, 2007 роки. Крім того, суду пояснив, що визначення розміру разової щорічної допомоги до 5 травня було врегульовано бюджетним законодавством, яким визначені конкретні розміри зазначеної допомоги, а саме: Законами України «Про державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», а також Постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2008 року № 183, у новій редакції яка діяла з 01.01.2008 року згідно пункту 20 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік». Статтею 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» встановлено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється інвалідам війни 1 групи - 400 гривень. Згідно ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» -450 гривень. Положення ст. 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність з для ухвалення Конституційним Судом України рішення від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 про його неконституційність, але при цьому додаткових умов стосовно порядку виконання рішення не було визначено. Частина 5 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» із змінами, внесеними п. 20 розділу 2 Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, передбачала: «щорічно до 5 травня інвалідам виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний Бюджет України».Положення п. 20 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року № 10 рп/2008, при цьому додаткових умов стосовно порядку його виконання не було визначено, отже позовні вимоги безпідставні, не грунтуються на вимогах Законів.

Представник третьої особи - Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області в судове засідання не з, явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Позивач ОСОБА_2 перебуває на обліку в Калінінському УПСЗН як інвалід 1 групи, відповідно до ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551, має право на пільги передбачені цим Законом, що підтверджується посвідченням (а.с. 5). Згідно довідки, наданої Калінінським Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради (а.с. 18), позивачу як інваліду 1 групи, відповідно до Закону була здійснена виплата одноразової щорічної грошової допомоги: за 2006 рік - 21.04.2006 року - 400, 00 гривень; за 2007 рік - 25.04.2007 року -450, 00 гривень; за 2008 рік - 18.04.2008 року-500, 00 гривень.

Відповідно до Закону України № 367-14 від 25.12.1998 року ст. 13 Закону № 3551 було доповнено таким змістом - щорічно до 5 травня інвалідам війни 1 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком.

Статтею 30 Закону України «Про Бюджет України на 2006 рік» встановлено, що виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України № 3551 здійснюється інвалідам війни 1 групи в розмірі 400 гривень, ця норма чинна та не визнавалася неконституційною. Отже у 2006 році Калінінське Управління Праці та соціального захисту населення нарахувало та виплатило допомогу у відповідності з діючим законодавством.

Статтею 29 Закону України « Про Бюджет України на 2007 рік» встановлено розмір щорічної разової допомоги у 2007 році відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551, інвалідам війни 1 групи - 450 гривень, адже положення ст. 29 втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року. Для визначення розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійна страхування» з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток і становить з 01.04.2007 року -406 гривень. Отже розмір разової грошової допомоги до 5 травня повинен становити 406x10=4060 гривень, а недоплата 4060 - 450, 00 = 3610, 00 гривень.

Відповідно до Постанови КМУ України № 183 від 12.03.2008 року, установлено, що у 2008 році виплата разової грошової допомоги передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється інвалідам війни 1 групи в розмірі 500, 00 гривень. Положення п.20 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким внесено зміни в редакцію ч.5 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення від 22.05.2008 року № 10-рп.

Отже розмір разової грошової допомоги до 5 травня повинен у 2008 році складати 481 х 10 = 4810, 00 гривень, отже недоплата становить: 4810, 00 - 500, 00 гривень = 4310, 00 гривень.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Закону України № 3551 ст. 17, фінансування витрат пов’язинх з введенням в дію вказаного закону здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених ст. 12-16 вказаного Закону, відповідно до ст. 17-1 здійснюють органи праці та соціального захисту населення. На відповідача покладений обов’язок здійснення виплати разової грошової допомоги.

Стосовно виплати, що здійснена відповідачем у 2006 році у розмірах передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», суд вважає таку виплату правомірною, оскільки наявність статей Законів України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» не визнані неконституційними, доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплатів спірної допомоги за 2006 рік.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 161, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік», «Про Державний бюджет України на 2008 рік», суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Калінінського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради Донецької області про визнання протиправними дій та стягнення недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги за 2006-2008 роки, що виплачується до 5 травня задовольнити частково

Визнати неправомірною відмову Калінінського Управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради Донецької області в частині здійснення донарахування ОСОБА_2 суми щорічної разової грошової допомоги за 2007-2008 роки, що виплачується до 5 травня.

Стягнути з Калінінського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської Ради Донецької області за рахунок коштів державного бюджету на користь ОСОБА_2 недоотриману суму щорічної разової грошової допомоги за 2007-2008 роки, що виплачується до 5 травня у розмірі 7920 гривень.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.