ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

"11" березня 2020 р. Справа№ 911/1902/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Полякова Б.М.

суддів: Грека Б.М.

Верховця А.А.

за участю секретаря судового засідання Михайлюченко О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товарної біржі "Українська спеціалізована лісова біржа" про відвід судді Полякова Б.М. подані під час розгляду апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Меган Альянс» (далі - ТОВ «Меган Альянс»), Товарної біржі «Українська спеціалізована лісова біржа», Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайнер Юніон» (далі - ТОВ «Тайнер Юніон»)

на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 (повний текст складено 23.12.2019)

у справі №911/1902/17 (суддя - Лопатін А.В.)

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - позивач, АТ «Укрексімбанк»)

до 1) Товарної біржі «Українська спеціалізована лісова біржа» (далі -ТБ «Укрспецлісбіржа»)

2) ТОВ «Меган Альянс»

3) ТОВ «Тайнер Юніон»

4) Приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатової Аліни Анатоліївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Компанія «Флагман Юнайтед ЛТД»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Айс Термінал» в особі ліквідатора - Леськова Петра Івановича

про визнання недійсними результатів аукціону, договорів купівлі-продажу майна, свідоцтва про передання права власності, скасування рішення реєстратора щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов`язання вчинити дії

в межах справи №911/1902/17

та представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 11.03.2020

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.07.2017 у справі №911/1902/17 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Айс Термінал" за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою Господарського суду міста Києва від 12.07.2017 визнано ТОВ «Айс Термінал» банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

АТ «Укрексімбанк» в межах справи про банкрутство ТОВ «Айс Термінал» звернулося з позовною заявою про визнання результатів аукціону з продажу майна ТОВ «Айс Термінал», що відбувся 06.06.2019, недійсними, визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, свідоцтва про передання права власності та скасування рішення реєстратора щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно та зобов`язання вчинити дії.

Ключовими аргументами заяви є:

- під час проведення повторного аукціону організатором та ліквідатора боржника були створені умови, які не дозволили позивачу прийняти участь у ньому;

- аукціон проведено під час судової заборони відчужувати майно боржника;

- в оголошенні про проведення аукціону було зазначено неповну інформацію про запропоноване до продажу майна.

Рішенням Господарського суду Київської області від 11.12.2019 вказану позовну заяву задоволено. Визнано недійсними результати другого повторного аукціону з продажу майна ТОВ «Айс Термінал», проведеного 06.06.2019. Визнано недійсними відповідні договори купівлі-продажу нерухомого майна, укладені за результатами проведеного аукціону. Зобов`язано ТОВ «Тайнер Юніон» та ТОВ «Меган Альянс» повернути ТОВ «Айс Термінал» майно, що було реалізовано на вказаному аукціоні. Скасовано відповідні рішення приватного нотаріуса Гамзаматової А.А. щодо державної реєстрації права власності вказаного нерухомого майна.

В силу положень ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КПзБ) ст. 254 ГПК України вказане рішення підлягає апеляційному оскарженню.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Меган Альянс», Товарна Біржа «Українська спеціалізована лісова Біржа», звернулися до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять зазначене рішення скасувати, та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ключовими аргументами скарги є:

- суд першої інстанції порушив норми процесуального право, оскільки не повно дослідив надані сторонами докази у справі, не вивчив та односторонньо трактував певні обставини справи, які привели до помилкових висновків

Також не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Тайнер Юніон», звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Ключовими аргументами скарги є:

- є інше судове рішення, яким визнано правомірною відмову у реєстрації позивача, як учасника з продажу майна банкрута;

- у позивача відсутні права на оскарження аукціону, оскільки він не був його учасником;

- судом першої інстанції не вірно застосовано норми КЗпБ, оскільки події, що оскаржуються відбулися під час дії Закону про банкрутства.

Відповідно до витягів з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.01.2020, 11.01.2020, 31.01.2020 вказані апеляційні скарги передані на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Поляков Б.М., судді Грек Б.М., Верховець А.А.. Зазначена колегія суддів сформована відповідно до рішення загальних зборів суддів Північного апеляційного господарського суду від 02.10.2018 зі змінами від 12.11.2019.

Відтак, судова колегія зазначає, що визначений за допомогою автоматизованої системи розподілу судової справи склад колегії суддів є судом, встановленим законом, у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Zand v. Austria», висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2020 апеляційні скарги ТОВ «Меган Альянс», ТБ «Укрспецлісбіржа», ТОВ «Меган Альянс» на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 у справі №911/1902/17 об`єднано в одне апеляційне провадження. Розгляд апеляційних скарг призначено на 19.02.2020 о 14 год. 30 хв.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2020 відкладено розгляд апеляційних скарг ТОВ «Меган Альянс», ТБ «Укрспецлісбіржа», ТОВ «Меган Альянс» на рішення Господарського суду Київської області від 11.12.2019 у справі №911/1902/17 на 11.03.2020.

11.03.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від ТБ "Українська спеціалізована лісова біржа" надійшла заява про відвід судді Полякова Б.М. від розгляду справи №911/1902/17, з посиланням на положення ч.4 ст.35 ГПК України.

Розглянувши у судовому засіданні, яке відбулося 11.03.2020, вказану вище заяву, та заслухавши думку представників сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її необґрунтованість, виходячи з наступного.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) ( рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (див. рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає підстави для відводу (самовідводу) судді, а саме:

- суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

- суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу;

- до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя;

- незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтею 36 ГПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.

Згідно із ч.3 ст.38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу (ч.3 ст. 39 ГПК України, в редакції чинній з 08.02.2020).

Як вбачається з матеріалів справи, заяву про відвід подано до суду апеляційної інстанції 11.03.2020 о 15 год. 18 хв. Тобто, заява про відвід подано до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання (11.03.2020), у зв`язку з чим заяви не підлягають передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Відповідно до ч.8 ст.39 ГПК України суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Враховуючи вказані правові норми та те, що відповідачем в заяві про відвід не наведено обґрунтування підстав для відводу, а лише зазначено, що суддею накладено арешт на майно боржника, суд апеляційної інстанції визнав за необхідне вирішити питання про відвід у судовому засіданні 11.03.2020.

Більше того, в силу положень ч.4 ст.35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заява про відвід є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 35-39, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товарної біржі "Українська спеціалізована лісова біржа" про відвід судді Полякова Б.М. від розгляду справи №911/1902/17 визнати необґрунтованою та відмовити в її задоволенні.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Б.М. Поляков

Судді Б.М. Грек

А.А. Верховець