СПРАВА № 2 а -1041 / 2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМ'ЯМ УКРАЇНИ
13 липня 2009 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області
в складі: головуючого - судді Чигриної Л.Г.
при секретарі Рашиній І.В.
розглянувши в судовому засіданні у залі суду м. Антрацит
справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області « Про перерахунок пенсії та відшкодування недоплати по пенсії»,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області про перерахунок пенсії та відшкодування недоплати по пенсії.
В обґрунтування вимог позивач ОСОБА_1 послався на те, що він є громадянином, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасником ліквідації наслідків на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 3 групи безстроково по захворюванню, пов'язаному з виконанням обов'язків воїнської служби із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у зв'язку із чим йому була призначена пенсія.
Також зазначив, що згідно зі ст.54 Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-Х11 призначений розмір пенсії для інвалідів 3 групи повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
22.04.2009 року він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до наведених розмірів, однак рішенням відповідача № 60 від 27.04.2009 року у задоволенні вимог йому було відмовлено.
Просить визнати незаконними дії посадових осіб відповідача щодо нарахування та виплати йому пенсії та зобов'язати УПФУ в м. Антрацит донарахувати та виплатити основну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, з урахуванням ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом на відповідний період, з 1 травня 2009 року.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, подав заяву від 28.04.2009 року про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити їх у повному обсязі. ( а. с. 10)
Відповідач УПФУ в м. Антрацит в судове засідання не з»явився, надіслав заперечення на позов, просив справу розглянути у відсутності свого представника, вимоги позивача ОСОБА_1 повністю не визнав посилаючись на те, що останній є інвалідом 3 групи безстроково від захворювання, яке пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на підставі чого з 23.03.2009 року отримує пенсію по 3-й групі інвалідності, згідно ст.ст. 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991р. № 796-ХІІ.
22.04.2009 року позивач ОСОБА_1 звернувся до УПФУ в м. Антрацит із заявою про перерахунок пенсії, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Рішенням № 60 від 27.04.2009 року в перерахунку пенсії позивачу відмовлено. Вважає дії Управління обґрунтованими з наступних підстав. Відповідно до ст.45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії проводиться з першого числа місяця, в якому заявник звернувся за перерахунком пенси, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка набрала чинності з 22.05.2008 року, встановлено що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" інвалідам 2 групи виплачується у розмірі 20% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність (пункт 4).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року № 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян" з 1.07.2008 встановлено доплату інвалідам 3 групи - ліквідаторам наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році з тим, щоб їх пенсії, без урахування надбавок та підвищень, досягали 980 гр.
Згідно з зазначеною постановою Кабінету Міністрів України з 1.07.2008 року розмір державної пенсії позивача становить 980 гр..
Вважає, що вимога позивача про те, що мінімальна пенсія за віком при нарахуванні пенсії на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна визначатись згідно із Законами України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суперечить законодавству, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки відповідно до вимог ч.1 та 3 ст. 28 зазначеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, та застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Таким чином, вважає, що всі нарахування та підвищення пенсії позивачу проведені вірно та в межах коштів, виділених з Державного бюджету для виплати пенсії особам, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зауважив на те, що проведення політики у сфері соціального захисту забезпечує Кабінет Міністрів (п.3 ч.1 ст.116 Конституції), а видані з цього питання постанови є обов'язковими до виконання (ст. 117 Конституції), а тому дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит не можуть бути визнані незаконними.
Просить у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на повно і всебічно з»ясованих обставинах в адміністративній справі та підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню з наступних підстав.
Позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС та користується пільгами, передбаченими для осіб віднесених до 1 категорії Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що свідчить посвідчення А № 435169 від 26.08.1997 року, (а.с.4).
Відповідно до довідки Луганської обласної МСЕК 15.06.2006 року, позивачу, при повторному огляді встановлена 3 група інвалідності з 11.05. 2006 року безстроково у зв»язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням обов'язків воїнської служби із ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с. 5).
Позивачу призначена пенсія як інваліду 3 групи по захворюванню, пов'язаному з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
22.04.2009 року позивач звертався із заявою до Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області про перерахунок пенсії відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року.
Рішенням відповідача № 60 від 27.04.2009 року позивачу відмовлено у перерахунку та виплаті пенсії, оскільки розмір пенсії відповідає чинному законодавству.
Зазначене свідчить, що між сторонами виник спір про розмір і виплату основної та щомісячної додаткової пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Суд вважає відмову УПФУ в м. Антрацит у перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 неправомірною.
Згідно зі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 3 групи, призначеної у відповідності з цим Законом повинен бути не нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а згідно зі ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» таким інвалідам 3 групи виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі СТ.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік », встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення на 2009 рік в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
В грудні 2008 року, згідно ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" розмір прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність встановлено в розмірі 498 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України №10-рп 2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007р. щодо внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст. ст. 147. 152 Конституції України єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний суд України, рішення якого набирають чинності з дня його ухвалення.
Відповідно до ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Прийняті Кабінетом Міністрів України постанови № 530 від 28 травня 2008 року та № 654 від 16 липня 2008 року, які є підзаконними актами, та які встановлюють значно менші соціальні гарантії для позивача, не можуть бути застосовані до цих правовідносин, оскільки вони діють всупереч норм ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-Х11 щодо зобов'язань Кабінету Міністрів України визначити порядок виплат, а не розмір цих виплат, та всупереч імперативних норм ст.ст. 50 та 54 цього ж Закону щодо визначення розмірів пенсійних виплат, які мають вищий правовий статус ніж нормативні акти Кабінету Міністрів, та всупереч ст. ст. 22 та 92 Конституції України.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З огляду на викладене, суд вважає на необхідне визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії позивачу ОСОБА_1 незаконними та зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрациті Луганської області здійснити перерахунок та виплату позивачеві пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком з 1 травня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 69-72, 87, 94, 99, 122, 159160, 161, 162, 163, 167 КАС України, ст. ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року№796-Х11, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю
1. 1. Визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 з 1 травня 2009 року в розмірах менших, ніж передбачено ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -незаконними.
2. 2. Зобов»язати Управління Пенсійного Фонду України в м. Антрацит Луганської області провести ОСОБА_1 перерахунок основної пенсії, виходячи з 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з 50% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 49, 50, 54 ч.4, ст.67 ч.3 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 травня 2009 року.
Постанова може бути оскаржена в Донецькому адміністративному апеляційному суді шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення через Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.