ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 р. Справа № 2-а-140/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни,
при секретарі судового засідання: Балан Марині Анатоліївні
за участю:
представника позивача : Сидорова Олексія Володимировича
у відсутності відповідача
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів державної податкової адміністрації України
до: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
про: стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 грн.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И
Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області (надалі –Позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2 (надалі –Відповідач) про стягнення фінансових санкцій у розмірі 1700 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не сплачено штрафні санкції в розмірі 1700 грн., які застосовані на підставі рішення від 15.05.2009 р. №0204352800-21 за порушення статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що встановлено під час перевірки, за результатами якої складено акт перевірки від 13.04.2009 року.
Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити з підстав наведених в позовній заяві.
Відповідач в судові засідання вдруге не з’являвся хоча про судового засідання був повідомлений завчасно та належним чином доказом чого є реєстри відправлення кореспонденції від 14.01.2010 року та від 15.02.2010 року на адреси, за якими відповідач зареєстрована як підприємець та за якою знаходиться магазин, в якому остання здійснює підприємницьку діяльність. А тому, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з її участю для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 128 КАС України суд відкладає розгляд справи в разі неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень. Зазначена стаття не передбачає наслідків повторного неприбуття в судове засідання такого відповідача, проте визначає дії суду у разі неприбуття відповідача –суб’єкта владних повноважень.
Таким чином, виходячи з принципу рівності сторін, у разі повторного неприбуття в судове засідання відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень та належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, справу може бути вирішено за його відсутності.
Відповідно до вимог статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, а строк розгляду справи збігає, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та розглянувши докази в їх сукупності, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно Свідоцтва від 22.05.2009 року серії ВОЗ НОМЕР_2 ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа –підприємець, місце проживання: АДРЕСА_1.
13 квітня 2009 року працівниками ДПІ у м. Вінниці проведено перевірку магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, в ході якої виявлені порушення, що зафіксовані у акті № 452/02/28/23/НОМЕР_1 від 13 квітня 2009 року, з яким ознайомлено та отримано продавцем.
В подальшому, 15.05.2009 р. РУ Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області прийнято рішення № 0204352800-21, яким до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 було застосовано штраф у розмірі 1700 грн. на підставі абзацу 13 частини 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”.
Зазначене рішення було направлено двічі за місцем проживання відповідача вказаному у акті перевірки. Оскільки конверти з повідомленнями повертались відправнику, в жовтні 2009 року рішення про застосування штрафу було направлено за місцем реєстрації та вручено відповідачу особисто, що підтверджується відповідним підписом на повідомлені (а.с.8).
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюються Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” (надалі –“Закон”).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону за порушення його норм щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору –100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
Згідно з частиною 3 статті 17 Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.
Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону встановлений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року N 790 (надалі –Порядок № 790 ).
Частинами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що фінансові санкції застосовуються до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення, передбачені статтею 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом
Згідно з частиною 5 Порядку № 790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення органів, зазначених у частині третій цієї статті, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Аналогічна норма міститься в частині 10 Порядку № 790, якою передбачено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Згідно з частиною 12 Порядку № 790 рішення вважається виконаним і знімається з контролю після одержання відповідної інформації про зарахування суми штрафу до бюджету.
Відповідно до частини 5 статті 17 Закону дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм цього Закону, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.
Частиною 13 Порядку № 790 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій може бути оскаржено у місячний термін в установленому законодавством порядку.
Суду не було надано доказів на підтвердження того, що рішення РУ Департаменту САТ ДПА України у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій було оскаржено відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку.
Таким чином, проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд приходить до висновку про те, що відповідно до вимог чинного законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, за відповідачем обліковується борг перед Державним бюджетом України по сплаті фінансових санкцій в сумі 1700 грн. на підставі рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Вінницькій області про застосування фінансових санкцій № 0204352800-21 від 15 травня 2009 року.
Згідно зі статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахування встановлених у судовому засіданні обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, м. Вінниця, ідентифікаційний код НОМЕР_1) штраф у сумі 1700 (одна тисяча сімсот ) гривень до Державного бюджету (м. Вінниця, р/р 31111106700002, код ЄДРПОУ 34701167, МФО 802015, код платежу 21081100).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 16.03.10
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
15.03.2010