ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ К-3442/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Рецебуринського Ю.Й.
Суддів: Гашицького О.В.
Лиски Т.О.
Мироненка О.В.
Мойсюка М.І.
Секретар судового засідання Александрова Я.А.
за участю представників:
позивача: не з’явився
відповідачів: 1) Ґудзь О.М.; 2) не з’явився
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до 1) Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури Одеської області; 2) Державного казначейства України про визнання незаконною бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 3 червня 2009 року та на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання незаконною бездіяльності Білгород-Дністровської прокуратури по винесенню постанови відносно міліціонера Хмелевського В. за результатами додаткової перевірки в порядку ст. 97 КПК України, визнання незаконною бездіяльності Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури щодо видачі копії постанови від 10.09.2006р. в порядку ст. 97 КПК України відносно міліціонера Хмелевського В., про зобов'язання Білгород-Дністровську міжрайонну прокуратуру видати засвідчену копію постанови від 10.09.2006р. та стягнення на користь позивача суму моральної шкоди в розмірі 500000грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 3 червня 2009 року, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року, відмовлено у відкритті провадження.
ОСОБА_4, не погоджуючись з прийнятими рішеннями, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, оскарження позивачем дій Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури щодо несвоєчасності винесення постанови від 10.09.2006р. та невидачі копії цієї постанови не передбачено КАС України.
Згідно ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 25.05.2001 року №6-рп/2001 кримінальне судочинство визначено як врегульований нормами кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів. Захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватися у порядку, встановленому КПК України.
Згідно зі ст. 121 Конституції України та ст.5 Закону України «Про прокуратуру»на органи прокуратури покладаються наступні функції: 1) підтримання державного обвинувачення в суді; 2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; 3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; 4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян; 5) нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань - органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Як правильно вказав суд першої інстанції, розгляд заяв та скарг громадян в порядку ст.12 Закону України «Про прокуратуру»є одним з встановлених законом способів здійснення прокуратурою наглядових функцій, тому юрисдикція адміністративного суду не може поширюватись на оцінку якості та законності здійснення прокуратурою нагляду за додержанням законів органами, що здійснюють кримінальне переслідування, а обмежується виключно правовідносинами, що виникають між сторонами у зв'язку із зверненням осіб та реагування на них прокуратурою відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Таким чином, функції прокуратури у спірних правовідносинах не підпадають під визначення владних управлінських функцій, дії чи бездіяльність органів прокуратури у спірних правовідносинах не є управлінськими, а сама Білгород-Дністровська міжрайонна прокуратура не є суб'єктом владних повноважень у розумінні визначення цього поняття в ст.3 КАС України.
Тобто, виходячи з вищенаведених положень Кодексу адміністративного судочинства України така справа не підпадає під ознаки справи адміністративної юрисдикції, характерною особливістю якої є наявність спору, що виник між суб'єктами
Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_4 про визнання незаконною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії не підлягають оскарженню у порядку, визначеному КАС України, то суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди не поєднані з вимогами вирішення публічно - правового спору, а тому даний позов не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Наведені обставини були правильно враховані судами попередніх інстанцій, які прийняли вірне рішення про відмову у відкритті провадження.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій прийнято законні та обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 221, 223-224, 230-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 3 червня 2009 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді О.В. Гашицький
Т.О. Лиска
О.В. Мироненко
М.І. Мойсюк