УКРАЇНА

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

____________________________________________________________________

                                                                               Справа № 686/25716/19

Провадження № 22-ц/4820/511/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2020 року про повернення заяви позивачеві,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції України в Хмельницькій області (далі – ГУНПУ в Хмельницькій області), Державної казначейської служби України (далі – Держказначейство) про відшкодування шкоди.

ОСОБА_1 зазначив, що постановою слідчої Зарічанського відділення поліції Хмельницького відділу поліції ГУНПУ в Хмельницькій області Данкулинець А.В. від 2 березня 2018 року закрито кримінальне провадження №1201....1455. Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 6 вересня 2019 року скасовано цю постанову. Внаслідок винесення слідчою незаконної постанови йому завдано моральної та майнової шкоди. Зокрема, позивач зазнав душевних страждань і приниження, переніс стрес і розчарування через відчуття несправедливості, були порушені його честь і гідність, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя. Крім того, для скасування незаконної постанови та відновлення порушених прав позивач витрачав особистий час на підготовку скарги, поїздки до суду та участь у судовому засіданні, ніс витрати на проїзд у громадському транспорті, папір, електроенергію та заправку картриджа принтера.

За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з державного бюджету України через Держказначейство на свою користь 1 000 000 000 грн моральної шкоди та 50 020 грн майнової шкоди.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачеві.

Суд виходив з того, що позовна заява за своїм змістом не відповідає вимогам процесуального закону, а ОСОБА_1 не усунув цих недоліків відповідно до ухвали від 15 жовтня 2019 року.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для розгляду по суті заявлених вимог посилаючись на порушення норм процесуального права.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що постановлена судом ухвала не відповідає вимогам закону та є невмотивованою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ГУНПУ в Хмельницькій області та Держказначейство не подали відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частинами 1, 2, 5 статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити.

Суд першої інстанції неправильно витлумачив приписи ст. 175 ЦПК України.

У зв`язку з порушенням норм процесуального права оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

Позовна заява ОСОБА_1 надійшла до суду 20 вересня 2019 року.

Ухвалою суду від 15 жовтня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

13 січня 2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про незгоду з указаними недоліками позовної заяви.

Застосовані норми права

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви №6778/05, справа «МПП «Голуб» проти України», зазначив, що процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції про захист прав людини (далі – Конвенція), гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов`язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (справа "Golder v. The United Kingdom", рішення від 21 лютого 1975 року, cерія АN 18, ст. 13 – 18, п. 28 – 36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання. Проте, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження не будуть сумісними з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо вони не мають легітимну мету та не є пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями (рішення у справі "Brulla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року, п. 33).

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення у справі "Bellet v. France" від 4 грудня 1995 року, серія А, №333-Б, ст. 42 п. 36).

Вимоги до змісту позовної заяви встановлені частиною 3 статті 175 ЦПК України, згідно якої позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Залишаючи позовну заяву без руху суд першої інстанції виходив з того, що вона не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України.

На думку суду, відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України разом із поданням позовної заяви ОСОБА_1 не подано доказів, які підтверджують факт заподіяння йому моральної шкоди, та не зазначено причини неподання цих доказів.

Крім того, всупереч п.п. 4, 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог щодо кожного з відповідачів і підтвердження позивача про неподання ним аналогічного позову.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1  заявлено позовні вимоги до одного відповідача – Держави Україна, при цьому позивач відніс ГУНПУ в Хмельницькій області та Держказначейство до органів, які представляють інтереси держави у спірних правовідносинах.

Позовна заява ОСОБА_1 містить зрозумілий зміст позовних вимог і достатній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує ці вимоги. До того ж, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 7 постанови від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред`явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Отже, у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та повернення її позивачеві.

3.Висновки суду апеляційної інстанції

Ухвала суду першої інстанції не відповідає вимогам процесуального закону та перешкоджає подальшому провадженню у справі, тому в силу ч. 1 ст. 379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 381, 382, 384, 389 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 січня 2020 року про повернення заяви позивачеві скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

       Судді:        О.І. Ярмолюк

               А.В. Купельський

               Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції – Стефанишин С.Л.

Доповідач – Ярмолюк О.І.                                                        Категорія 33