ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2020 р.Справа № 440/2276/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бенедик А.П.,

Суддів: Гуцала М.І. ,  Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Алєксєєва Н.Ю.) від 24.10.2019 року (повний текст рішення складено 04.11.2019 року) по справі №440/2276/19

за позовом            ОСОБА_1

до           Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області

про           визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду із адміністративним позовом до Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії сьомого скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 18.06.2019 року "Про недовіру сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень сільського голови";

- поновити позивача на посаді голови Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області;

- стягнути на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу без урахуванням обов`язкових відрахувань.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням десятої сесії сьомого скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 18.06.2019 року достроково припинено повноваження позивача на посаді сільського голови.  На думку позивача, вказане рішення є протиправним, оскільки прийняте з порушенням вимог діючого законодавства, в зв`язку з чим, підлягає скасуванню у судовому порядку.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подала апеляційну скаргу. в якій просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що оскільки спірне рішення було прийнято відповідачем із значними порушеннями діючого законодавства та затвердженого Регламенту, то відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку про його законність та обґрунтованість.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

Представники сторін про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись.

У судових засіданнях суду апеляційної інстанції позивач та її представник підтримали вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги.

У судове засідання призначене на 02.03.2020 року сторони не прибули, просили розглянути справу без їх участі.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що позивач перебувала на посаді сільського голови Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Рішенням десятої сесії сьомого скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 18.06.2019 року “Про недовіру сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень сільського голови”, висловлено недовіру Терешківському сільському голові ОСОБА_1 ; достроково припинено повноваження з моменту ухвалення рішення; припинено повноваження позивача на посаді сільського голови з 19.06.2019 року.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції  виходив з того, що приймаючи оскаржуване рішення, сільська рада як орган місцевого самоврядування за результатами аналізу діяльності сільського голови дійшла висновку про неможливість продовження виконання ним своїх обов`язків та вирішила реалізувати передбачене законом право на дострокове припинення ним своїх повноважень. Таке рішення було прийняте повноважним складом ради на її пленарному засіданні, як це вимагається Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Не применшуючи значення необхідності дотримання встановленої законодавством процедури ухвалення того чи іншого рішення, суд зазначив, що порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення. В зв`язку з чим суд дійшов висновку, що при винесенні спірного рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.          

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”.

Так, згідно статті першої вищевказаного Закону, служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на  постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування,   що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Правове регулювання статусу посадових осіб місцевого самоврядування визначено статтею 7 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування”.

Відповідно до положень вказаної статті Закону, правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні",   "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

На посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно частиною першою статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, повноваження сільського, селищного, міського голови починається з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання.

Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частини першої та другої статті 79 цього Закону.

Частиною третьою статті 47 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути припинені достроково у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону, що має наслідком звільнення його з посади.

За змістом частин першої та абзацу першого частини другої статті 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі: його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; припинення його громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; відкликання з посади за народною ініціативою; визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; його смерті.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Згідно частини третьої статті 79 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, повноваження сільського, селищного, міського голови за наявності підстав, передбачених абзацом першим частини другої цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, повноваження сільського  голови можуть бути достроково припинені, зокрема, за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Пунктами 10 та 16 частини першої статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання щодо прийняття рішення про недовіру сільському, селищному, міському голові;  прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом.

Отже, прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського голови у випадках, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, належить до виключних повноважень відповідної ради.

Разом з тим, як вказав Верховний Суд у постанові від 20.02.2020 року по справі №240/6076/18,  процедура дострокового припинення повноважень голови навіть за наявності необхідної кількості голосів має здійснюватися відповідно до закону та регламенту.

Згідно ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Перевіряючи дотримання встановленої процедури ухвалення оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”. До прийняття регламенту ради скликання застосовується регламент ради, що діяв у попередньому скликанні (ч. 15 ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”).

Рішенням Терешківської сільської ради від 26.06.2018 року затверджений Регламент Терешківської сільської ради (далі - Регламент) /а.с. 91-107 т. 1/.

Так, згідно ч.ч. 2, 7 ст. 8 Регламенту, сесії Ради скликаються в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць

Рішення про скликання сесії оформлюється у вигляді розпорядження та підписується головою сільської ради (заступником голови сільської ради).

Відповідно до частини 5 статті 8 Регламенту, сесія ради повинна бути також скликана за пропозицією не менше як однієї третини депутатів від загального складу ради, виконавчого комітету ради.

Також, згідно положень ч.ч. 5, 7 ст. 46 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

Під час розгляду справи встановлено, що рішення про скликання 10 сесії VІІ скликання Терешківської сільської ради було прийнято ініціативною групою з депутатів, що складає більше однієї третини складу ради (10 депутатів).

Розпорядженням сільського голови Терешківської сільської ради від 05.06.2019 року №47 “Про скликання десятої сесії сільської ради сьомого скликання” скликано на 18.06.2019 року о 13 год. 00 хв. десяту сесію сільської ради сьомого скликання /а.с. 10 т. 2/.

Частиною 8 статті 8 Регламенту передбачено, що розпорядження про скликання сесії доводиться до відома депутатів та оприлюднюється не пізніше, ніж за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках та у разі скликання позачергової сесії - не пізніше як за день до сесії із зазначенням часу, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд сільської ради.

Проте, колегія суддів зауважує, що при скликанні 10 сесії VІІ скликання Терешківської сільської ради не було дотримано встановлений законодавством та Регламентом порядок, а саме, не було доведено до відома депутатів і населення про її скликання не пізніш як за 10 днів до сесії.

Так, як встановлено судом першої інстанції з пояснень представника відповідача та допитаних свідків, секретарем сільської ради у телефонному режимі повідомлено депутатів сільської ради про скликання 10 сесії сільської ради сьомого скликання та про порядок денний сесії. Відповідне ж повідомлення з проектом рішення було розміщене на офіційному сайті сільської ради 11.06.2019 року /а.с. 119-120, т. 1/.

Натомість, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано доказів повідомлення у телефонному режимі (телефонограм, тощо) депутатів сільської ради, що виключає можливість встановити, чи взагалі повідомлялись інші депутати, ніж ті, що брали участь у 10 сесії сільської ради сьомого скликання Терешківської сільської ради 18.06.2019 року.

Пропозиція скликання сесії ради не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради є звичайною обставиною, що передбачена як   Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, так і Регламентом самої ради, за якої проводиться скликання сесії ради, та така пропозиція не є винятковим випадком, за наявності якого рішення про скликання сесії повідомляється депутатам не пізніш як за день до такої сесії.

Вказана позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 05.12.2019 року по справі №823/2183/17.

Верховний Суд по вказаній справі також дійшов висновку, що можливість скликання сесії за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради не є визначеним   законом   невідкладним випадком, за наявності якого проекти актів органів місцевого самоврядування не оприлюднюються в порядку, передбаченому   Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Так, згідно частини одинадцятої статті 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до   Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності;

Згідно із частиною другою вищевказаної статті Закону, інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття (ч. 3 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що в даному випадку відповідачем було порушено порядок оприлюднення проекту спірного рішення.

Крім того, як вбачається з проекту спірного рішення, розміщеному на офіційному веб-сайті відповідача (http://tereshkivska.gromada.org.ua), пункт третій вказаного рішення викладений у наступній редакції: «Звільнити ОСОБА_1 з посади Терешківського сільського голови з дня ухвалення цього рішення у зв`язку з достроковим припиненням повноважень»  /а.с. 121-122, т. 1/.

Натомість, пункт 3 прийнятого Терешківською сільською радою оскаржуваного рішення містить іншу редакцію, а саме: «Припинити повноваження ОСОБА_1 на посаді сільського голови Терешківської сільської ради Полтавської області з 19 червня 2019 року у зв`язку з достроковим припиненням повноважень» /а.с. 19, т. 1/.

Тобто, оскаржуване рішення було прийняте в іншій редакції ніж зазначено у проекті.

Згідно ч. 10 ст. 20 Регламенту, узагальнення зауважень і пропозицій до проекту рішення, вироблення остаточного його варіанта покладається на ініціаторів проекту і можуть бути додатково розглянуті на спільних засіданнях постійних комісій ради. Поправки до проектів рішень зводять у порівняльну таблицю для розгляду на пленарному засіданні.

На голосування ставляться всі пропозиції і поправки, що надійшли у письмовому вигляді і не були відкликані (ч. 1 ст. 41 Регламенту).

Натомість відповідачем не було надано доказів дотримання визначеного Регламентом порядку вирішення та розгляду відповідних поправок до проекту оскаржуваного рішення.

Також, згідно ч. 2 ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Порядок розгляду питань на планерних засіданнях Терешківської сільської ради встановлений Главою 2 Розділу ІІІ Регламенту.

Так, положенням статті 26 Регламенту визначено, що розгляд питання на пленарному засіданні включає: доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них; співдоповіді (у разі необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них; виступи депутатів сільської ради; виступи запрошених (з дозволу депутатів); оголошення головуючим на засіданні про припинення обговорення; заключне слово доповідача і співдоповідачів; уточнення та оголошення головуючим на пленарному засіданні пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитись на голосування: виступи депутатів з мотивів голосування; прийняття рішення.

Статтею ж 29 Регламенту закріплено, що розгляд питання порядку денного включає: доповідь, співдоповідь, виступ, запитання та відповіді доповідачеві, обговорення та заключне слово доповідача. Для доповіді наддається час тривалістю до 10 хвилин, співдоповіді - до 7 хвилин, для виступів - до 5 хвилин, постановку запитання - до 1 хвилини, відповіді на запитання - до 1 хвилин, час на запитання та відповіді доповідачеві - до 10 хвилин і заключного слова - до 3 хвилин. Для виступів в обговоренні надаються час до 5 хвилин; для повторних виступів у обговоренні, для виступів за процедурою скороченого обговорення, а також для виступів щодо постатейного голосування проектів рішень, для заяв, внесення запитів, резолюцій, виступів у «різному» - до 3 хвилини; для виступів щодо кандидатур, процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, запитань, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок - до 2 хвилини. Головуючий може надати промовцю триваліший час, якщо ніхто з присутніх депутатів не заперечує. У разі наявності заперечень триваліший час може надаватися за прийнятим без обговорення процедурним рішенням. Якщо виступ промовця був перерваний, наданий для виступу час продовжується на відповідний термін. Розгляд питання порядку денного не може перериватися розглядом інших питань порядку денного: якщо таке відбувається, то розгляд перерваного питання починається спочатку.

В свою чергу, як вбачається з наданого відповідачем протоколу №10 пленарного засідання сільської ради від 18.06.2019 року, розгляд питання порядку денного про недовіру сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень було здійснено без доповіді та запитань доповідачу і відповідей на них, без виступів депутатів сільської ради, без виступу запрошених, без заключного слова доповідачів і співдоповідачів, без виступу депутатів з мотивів голосування /а.с.113-116, т. 1 /

Тобто, оскаржуване рішення було прийняте без забезпечення належного його обговорення, що на думку колегія суддів свідчить про порушення відповідачем визначеного порядку його прийняття.

Даний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, що викладена у постанові від 17.07.2019 року по справі №691/1079/17.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що вичерпний перелік підстав для дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови закріплений у частині другій   статті 79 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Так, повноваження відповідного голови можуть бути достроково припинені за наявності однієї з таких підстав: 1) якщо він порушує   Конституцію   або закони України; 2) якщо він порушує права і свободи громадян; 3) якщо він не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Будь-які порушення повинні бути доведені в установленому законом   порядку.

Разом із цим, зі змісту згаданого рішення не вбачається конкретного обґрунтування обставин, які стали підставою для дострокового припинення повноважень сільського  голови, у ньому не розкрито змісту відповідних порушень, що існують на думку колегіального органу.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 14.02.2018 року по справі №806/822/14.

Крім того, зі спірного рішення не вбачається, які саме норми   Конституції України   або Законів України порушила позивач, а також чим саме порушила права і свободи громадян та не забезпечила здійснення наданих їй повноважень.

Також згідно протоколу пленарного заїдання вказані питання не розглядались при прийнятті рішення про дострокове припинення повноважень, тобто ні в рішенні, ні в протоколі не зазначено за що саме, за які конкретні дії або бездіяльність, депутати вирішили достроково припинити повноваження позивача, як сільського голови.

Даний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.01.2018 року по справі №2-а/1222/137/12.

При цьому процедура дострокового припинення повноважень голови у разі висловлювання йому недовіри, навіть за наявності для цього підстав, має здійснюватися відповідно до закону (постанова Верховного суду від 11.09.2019 року по справі №703/914/16-а).

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:             1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;                                                                                                   3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи, що спірне рішення відповідача прийняте із порушенням встановленої процедури, без дотримання вимог Регламенту та   Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що мало наслідком порушення прав позивача, колегія суддів дійшла висновку, що воно є протиправним та підлягає скасуванню у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно абз.2 п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 № 9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Також, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 01.08.2018 по справі №826/16311/16, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а відтак встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

Враховуючи встановлений судом факт незаконного звільнення позивача з посади, колегія суддів вважає, що позивач підлягає поновленню на попередньо займану посаду.

При ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

Згідно ч. 5 п. 10.4 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 20.05.2013 року № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі", задовольняючи позов про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суди повинні вказувати розмір виплати. Період вимушеного прогулу та розрахунок розміру виплати необхідно зазначати в мотивувальній частині судового рішення.

Розмір грошового зобов`язання, що підлягає стягненню на користь позивача визначається відповідно до приписів Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 1 Порядку №100, цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується у випадках: з) вимушеного прогулу.

Згідно пунктом 2 Порядку №100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Пунктом 5 Порядку №100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п. 8 Порядку №100).

Згідно з наданою відповідачем довідкою №359 від 14.02.2020 року, середньоденна заробітна плата позивач складає 666,63 грн. /а.с.97 т. 2 /

Отже, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 19.06.2019 року по 02.03.2020 року (178 днів), що належить стягнути з відповідача на користь позивача, складає 118660 грн. 14 коп. (663,63 грн. х 178 днів).

При цьому, оскільки обов`язок щодо відрахування платежів, податків та зборів покладено на роботодавця, судом обґрунтовано визначено суму без їх урахування.

Також, оскільки в даному випадку розрахунок розміру виплати проведений судом у відповідності до положень Порядку №100 та з урахуванням наданої відповідачем довідки про середньоденну заробітну плату, наданий позивачем під час судового розгляду справи розрахунок середнього заробітку до уваги не приймається.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права ( ч. 1 ст. 317 КАС України).

На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню із прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.10.2019 року по справі №440/2276/19 скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення десятої сесії сьомого скликання Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 18.06.2019 "Про недовіру сільському голові ОСОБА_1 та дострокове припинення повноважень сільського голови".

Поновити ОСОБА_1 на посаді голови Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області з 19.06.2019 року.

Стягнути з Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області (вул.Шевченка, 7-А, с. Терешки, Полтавський район, Полтавська область, 38762, код ЄДРПОУ 42143829) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 19.06.2019 року по 02.03.2020 року в сумі 118 660 (сто вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят) грн. 14 коп. з відрахуванням обов`язкових платежів, податків та зборів, а також фактично виплачених сум.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)А.П. Бенедик

Судді(підпис) (підпис) М.І. Гуцал  Л.О. Донець

Повний текст постанови складено  12.03.2020 року