Справа №11-62/2010 Р. Головуючий у 1 інстанції Кузюра В.О.
Категорія ст.248 ч.1 КК Доповідач Трейтяк О.П.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 січня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого ЩЕРБАКОВА О.С.,
Суддів ТРЕЙТЯК О.П., СЕРДЮКА О.Г.,
з участю прокурора ЩЕРБАКА О.В.
адвоката ОСОБА_1
виправданого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора Бобровицького району та прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, на вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Біле Лутугінського району Луганської області, українець, громадянин України, не працюючий, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, мешканець м. Луганська, раніше не судимий,
виправданий за ст.248 ч.1 КК України і кримінальна справа щодо нього закрита відповідно до ст.6 ч.1 п.2 КПК України.
Органами досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 03 липня 2009 року близько 21 години без належного дозволу в заборонений час, порушуючи правила полювання на території Бобровицького району Чернігівської області, в 72 кварталі Кобижчанського лісництва Ніжинського держлісгоспу в межах мисливських угідь дочірнього підприємства „Товариство шанувальників природи Козелецького району” із застосуванням нарізної вогнепальної зброї – карабіна „Вепр-308”, на який мав дозвіл до 12.07.2009 року № 1131, виданий 12.07.2006 року УМВС України в Луганській області, провів незаконне полювання та знищив двома пострілами самку дикого кабана вагою 109 кг, чим заподіяв істотну шкоду ДП „Товариство шанувальників природи Козелецького району” на загальну суму 20 075 гривень.
Виправдовуючи ОСОБА_3, суд послався на недоведеність в діях ОСОБА_3 складу злочину, зазначив, по даній справі істотна шкода була визначена, виходячи з того, що була знищена самка дикого кабана та з розміру збитків, заподіяних мисливському господарству на підставі довідки, наданої цим господарством, жодним чином не обґрунтована в обвинувальному висновку, як і не зазначено які саме правила полювання були порушені підсудним; виходячи з фактичної вартості незаконно добутої підсудним продукції ( вартість м’яса та шкіри) зазначеної в довідці, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 заподіяв шкоду, проте вона не є істотною, а тому в його діях немає складу злочину.
В апеляціях:
- прокурор Бобровицького району вважає вирок суду незаконним, оскільки суд невірно і безпідставно прийшов до висновку про відсутність заподіяної істотної шкоди навколишньому середовищу та просить вирок суду скасувати і постановити новий вирок;
- прокурор, який приймав участь в судовому засіданні, просить вирок суду скасувати як незаконний та необґрунтований, а справу направити на додаткове розслідування у зв’язку з неконкретизованим в частині збитків обвинуваченням, яке було пред’явлено ОСОБА_2 Доводи апеляції зводяться до того, що суд невірно прийшов до висновку, щодо відсутності в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст.248 ч.1 КК України, оскільки знищенням самки дикого кабана, у котрої перебувало щонайменше шестеро поросят, які в таку пору року самостійно вижити позбавлені можливості, заподіяно мисливському господарству істотну шкоду.
У своїх запереченнях на апеляції захисник ОСОБА_1 в інтересах виправданого ОСОБА_2 просить вирок суду щодо його підзахисного залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, а апеляції прокурора Бобровицького району та прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, – без задоволення.
Заслухавши доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_1 та виправданого ОСОБА_2, які вважають вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію прокурора такою, що не підлягає задоволенню, думку прокурора, який підтримав апеляцію із змінами прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, та просив її задовольнити з вказаних у ній підстав, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в апеляції доводи, колегія суддів дійшла висновку, що вирок щодо ОСОБА_2 підлягає скасуванню з таких підстав.
Згідно з вимогами ст.64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину, обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання, характер та розмір шкоди, завданої злочином.
Прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність (ст.22 КПК України).
Статтею 132 КПК України встановлено, що пред'явлене особі обвинувачення повинно бути конкретним, а саме: у постанові про притягнення в якості обвинуваченого повинно бути зазначено час, місце, спосіб, мета, мотив та інші ознаки злочину, наскільки вони відомі слідчому.
Дані вимоги закону в цій справі при проведенні досудового зорзслідування дотримані не були.
Так, у постанові про притягнення особи в якості обвинуваченого (а.с.164) та в обвинувальному висновку (а.с.171-177), викладаючи обставини справи, місце, час, способи, мотиви і наслідки злочину, слідчий зазначив, що ОСОБА_2 03 липня 2009 року близько 21 години без належного дозволу в заборонений час, порушуючи правила полювання на території Бобровицького району Чернігівської області, в 72 кварталі Кобижчанського лісництва Ніжинського держлісгоспу в межах мисливських угідь дочірнього підприємства „Товариство шанувальників природи Козелецького району” із застосуванням нарізної вогнепальної зброї – карабіна „Вепр-308”, на який мав дозвіл до 12.07.2009 року № 1131, виданий 12.07.2006 року УМВС України в Луганській області, провів незаконне полювання та знищив двома пострілами самку дикого кабана вагою 109 кг, чим заподіяв істотну шкоду ДП „Товариство шанувальників природи Козелецького району” на загальну суму 20 075 гривень.
На думку колегії суддів описова частина постанови про притягнення ОСОБА_2 у якості обвинуваченого складена з порушенням вимог ст.ст. 132, 142 КПК України, обвинувальний висновок складений з порушенням вимог ст.223 КПК України, оскільки є неконкретними за змістом.
Стаття 248 КК України є бланкетною, що вказує на необхідність з’ясування і зазначення в обвинуваченні, яким саме законодавством регулюються правовідносини, пов’язані з використанням та охороною у даному випадку тваринного світу.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 КК незаконним визнається полювання: з порушенням установлених правил (якщо воно заподіяло істотну шкоду); в заповідниках або на інших територіях та об’єктах природно-заповідного фонду; на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, занесені до Червоної книги України.
В постанові про пред’явлення обвинувачення та в обвинувальному висновку органи досудового слідства зазначили, що ОСОБА_2 провів незаконне полювання без належного дозволу, в заборонений час, порушуючи правила полювання на території Бобровицького району, але із пред’явленого обвинувачення не вбачається, порушуючи який порядок (без належного дозволу; в заборонений час; правила полювання на території Бобровицького району Чернігівської області) і яким законом цей порядок встановлений.
Крім того, згідно з роз’ясненнями, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України № 17 від 10 Грудня 2004 року, вирішуючи питання про те, чи є шкода істотною (ч. 1 ст. 244, ст. 246, ч. 1 ст. 248, ч. 1 ст. 249 КК), суди повинні враховувати не тільки кількісні та вартісні критерії, а й інші обставини, що мають значення для вирішення цього питання. Істотною шкодою, зокрема, можуть бути визнані: зникнення того чи іншого виду тварин у певній місцевості; знищення місць компактного проживання та розмноження звірів і птахів, їхніх жител, споруд; руйнування об’єктів природного середовища; знищення тварин, відтворення яких з урахуванням особливостей або чисельності того чи іншого виду (видів) пов’язане зі значними труднощами; тощо.
Як вбачається з довідки для відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, складеної в. о. директора „Товариства шанувальників природи Козелецького району” (а.с.101), розрахунки шкоди проводились виходячи з вартості м’яса та шкіри дикого кабана, ліцензії на добування дикого кабана, надання єгерських послуг та штрафних санкцій за добування самки дикого кабана та загублене поголів’я молодняку і становлять 20 075 гривень, як і зазначено в обвинуваченні.
Остання зазначена у довідці штрафна санкція, на думку колегії суддів, є голослівною, оскільки наявність і кількість молодняку у вбитої самки дикого кабана по справі не доведено, а посилання в апеляції прокурора щодо шістьох поросят ґрунтується на припущеннях.
Крім того, визначаючи істотну шкоду при незаконному полюванні необхідно враховувати і зазначати вартість предмета полювання з посиланням на відповідні нормативні акти. Штрафні санкції та вартість послуг не можуть враховуватись при визначенні істотної шкоди як кваліфікуючої ознаки.
Наявність інших критеріїв визначення істотної шкоди як кваліфікуючої ознаки також повинна ґрунтуватись на відповідних доказах, а не на припущеннях.
Відповідно до положень ст. 368 КПК України однобічним або неповним визнається дізнання, досудове чи судове слідство в суді першої інстанції, коли залишилися недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи. В усякому разі досудове слідство визнається однобічним і неповним, коли не були допитані певні особи, не витребувані і досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в ході судового засідання.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне констатувати, що органи досудового слідства пред’явили засудженому ОСОБА_2 неконкретне обвинувачення, чим порушили його право на захист, що є істотним порушенням кримінально-процесуального законодавства і у всякому випадку тягне за собою скасування вироку суду та направлення справи на додаткове розслідування.
Відповідно до вимог ст. 348 п.8 КПК України, апеляцію має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, а також прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.
Як вбачається з матеріалів справи, у суді першої інстанції приймав участь державний обвинувач помічник прокурора Бобровицького району Михайленко І.Ф., обвинувальний висновок щодо ОСОБА_2 затверджений в. о. прокурора Бобровицького району Чернігівської області ОСОБА_4
Таким чином, виходячи з вимог вищевказаного закону, прокурор Бобровицького району Савченко В.В. в даному випадку позбавлений права подавати апеляцію на вирок суду, у зв’язку, з чим в прийомі апеляції йому необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
П рокурору Бобровицького району відмовити в прийнятті апеляції, оскільки вона подана особою, яка не має на це права .
Апеляцію прокурора, який приймав участь в судовому засіданні, із змінами задовольнити.
Вирок Бобровицького районного суду Чернігівської області від 02 грудня 2009 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування прокурору Бобровицького району.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у вигляді застави.
Судді:
ЩЕРБАКОВ О.С. ТРЕЙТЯК О.П. СЕРДЮК О.Г.