Справа Ц-12-505/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2010 року Центральний районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого – судді Гречаної С.І.,
при секретарі Яковенко С.А.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2.
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна набутого подружжям за час шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до відповідача ОСОБА_3 про розподіл майна набутого подружжям за час шлюбу.
Позивач зазначила, що за час шлюбу з ОСОБА_3 за спільні кошти придбали квартиру №93 по пр. , Леніна, 139, в м. Миколаєві, який зареєстровано на ім’я відповідача.
Після розірвання шлюбу разом із дитиною проживає у батька, спірною квартирою не користується та не може здійснювати право спільної сумісної власності.
Посилаючись на зазначені обставини позивач просила про поділ майна набутого подружжям за час шлюбу, та визнати за нею право власності на Ѕ частину спірної квартири.
У судовому засіданні позивач та її представник вимоги позову підтримали просили про його задоволення.
Відповідач та його представник позов не визнали. Відповідач суду пояснив, що спірну квартиру придбали за кошти його батька, які той зберігав в Ощадбанку на ощадній книжці. Крім того відповідач зауважив що договір за яким було придбано квартиру є недійсним, оскільки реєструвався на Товарній біржі, без подальшого нотаріального посвідчення, що суперечить дійсності угод за нормами ЦК України. За такого вважає позов не обґрунтований та задоволенню не підлягає.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦК України, правовий статус майна щодо якого виник спір, визначається нормами матеріального права, яке діяло на час його придбання (утворення).
З матеріалів справи вбачається, що 04 жовтня 1997 року сторони зареєстрували шлюб, про що зроблено актовий запис за №1056.
За договором купівлі-продажу нерухомого майна №9885, від 18.05.1999 року ОСОБА_3 купив квартиру АДРЕСА_1, за ціною 16000 грн. переданих відповідачем продавцям до підписання цього договору.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10.11.2009 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано. Рішення не оскаржувалося та набрало законної сили.
Після розірвання шлюбу позивач проживає окремо, в квартирі батьків, утримує неповнолітнього сина. ОСОБА_3 на утримання сина сплачує аліменти. Спірною квартирою позивачка не користується та не може здійснювати право спільної сумісної власності.
Згідно частини 1 ст. 22 КпШС України (ред. 1969 року) майно що придбане подружжям за час шлюбу, є спільною сумісною власністю.
Частина 1 ст. 28 КпШС України (ред. 1969 року), у випадку розподілу майна що є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.
Із урахуванням викладеного, на підставі вимог ч.1 ст. 22, ч.1 ст. 28, ст. 29 КпШС України, суд дійшов висновку, що спірна квартира придбана сторонами за час шлюбу та є спільною сумісною власністю подружжя.
З врахуванням цих обставин суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Зважаючи на положення закону щодо рівності часток подружжя в спільному сумісному майні суд вважає, необхідним визнати і за відповідачем Ѕ частку квартири.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача та його представника стосовно недійсності угоди, укладеної на біржі, оскільки договори з продажу та придбання нерухомості виконані сторонами, набули відповідних правових наслідків, а рішень суду щодо їх недійсності не існує.
В силу ст. 88 ЦПК з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 160 грн. та 252 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Керуючись ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про поділ майна набутого подружжям за час шлюбу задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 Васильєвою та ОСОБА_3 право власності по Ѕ частин квартири АДРЕСА_2 за кожним.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 160 грн. судового збору та 252 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ С.І. ГРЕЧАНА