Справа 2-210/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

01 березня 2010 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді – Брагіна В.І.

при секретарі – Лавренчук Л.М.

з участю: позивача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павелківської сільської ради про встановлення юридичного факту прийняття спадщини і визнання права власності на спадкове майно,суд,-

 встановив :

Позивач звернувся до суду з позовом,зазначав,26.04.2001 року помер його батько – ОСОБА_2 Панасович.Після його смерті відкрилась спадщина на будинок № 2 по вул.Бернадина в с.Гарапівка Андрушівського району Житомирської області та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,09га. для ведення сільського господарства.Єдиним спадкоємцем за законом є позивач,який прийняв спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори.Він не може реалізувати свої спадкові права,оскільки на вищезгадане майно відсутні правовстановлюючі документи,яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця).Просив встановити факт прийняття ним спадщини після смерті батька ОСОБА_2,померлого 26.04.2001 року, визнати за ним право власності на будинок № 2 по вул.Бернадина в с.Гарапівка Андрушівського району Житомирської області та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку, 0.09га. для ведення сільського господарства,як на спадщину за законом.      

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні не з’явився, направив на адресу суду заяву в якій вказував,позовні вимоги визнає,проти задоволення позову не заперечує.

Вислухавши позивача,дослідивши матеріали справи, суд встановив: 26.04.2001 року помер ОСОБА_2 (а.с.4);після його смерті відкрилась спадщина на жилий будинок № 2 по вул.Бернадина в с.Гарапівка Андрушівського району Житомирської області та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,09га. для ведення сільського господарства (а.с.6-10,12);єдиним спадкоємцем за законом є позивач,який вступив в спадщину,отримавши свідоцтво про право на спадщину на земельну частку (пай)(а.с.5).

      Зазначені обставини визнані відповідачем в судовому засіданні, підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України.

       Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.ст.325,328,380,1216,1220,1222,1225,1269 ЦК України, ст.120 ЗК України, ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV.

       При вирішенні спору суд виходить з положень ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень »,згідно з яким,право  власності  та  інші речові права на нерухоме майно,набуті згідно з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  цим  Законом,визнаються державою. Відповідно до цього Закону  реєстрація  речових  прав  на  нерухомість,їх   обмежень здійснюється  лише  в  разі  вчинення  правочинів  щодо нерухомого майна,а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.Таким чином,суд прийшов  до висновку,що позивач позбавлений можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно.При цьому суд вважає,що спадкодавець був власником нерухомого майна,яке входить до складу спадщини у відповідності з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень».Згідно ст.1269 ЦК України, спадкоємець,який подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори,вважається таким,що прийняв спадщину.Згідно ст.120 ЗК України позивач набуває право власності на зазначені земельні ділянки з моменту набуття права власності на жилий будинок,відсутність у спадкодавця державного акту на право власності на зазначені земельні ділянки,відсутність державної реєстрації,в даному випадку правового значення не має.

      Виходячи з викладеного суд задовольняє позов частково,визнає за позивачем право власності на будинок № 2 по вул.Бернадина в с. Гарапівка Андрушівського району Житомирської області та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,09га. для ведення сільського господарства,розташовані по вул.Бернадина 2 в с. Гарапівка  Андрушівського району Житомирської області.В задоволенні вимог про встановлення факту прийняття спадщини суд відмовляє,т.я. судом встановлено,що позивач прийняв спадщину,отримавши свідоцтво про право на спадщину на частину спадкового майна.

      Керуючись ст.ст.325,328,380,1216,1220,1222,1225,1269 ЦК України,ст.120 ЗК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV,ст.ст.10,11,60,209,212,214,215,256 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В  :

      Позов  задовольнити частково.

      В встановленні факту прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті його батька – ОСОБА_2,померлого 26.04.2001 року відмовити.

      Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок № 2 по вул.Бернадина в с. Гарапівка Андрушівського району Житомирської області та земельні ділянки: 0,25га. для обслуговування будинку,0,09га. для ведення сільського господарства,розташовані по вул.Бернадина 2 в с.Гарапівка Андрушівського району Житомирської області.

       Рішення може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів після його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.      

       С У Д Д Я   :