КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАКІЇВКИ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 2-а-615/09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 листопада 2009 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі
головуюча суддя Запорожець Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про поновлення строку для звернення за судовим захистом порушених прав, визнання протиправною бездіяльність і стягнення недоотриманих сум допомоги при народженні дитини, та стягнення заборгованості по невиплаченій в повному обсязі у 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
В С Т А Н О В И В:
6 липня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду із уточненим і доповненим під час розгляду справи адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі – УПСЗН), Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність і стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги при народжені дитини, державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дітей у гарантованому законом розмірі.
Позивачка ОСОБА_1, яка належним чином повідомлена про час і місце судового розгляду справи у судове засідання не з’явилась, надала суду уточнену та доповнену позовну заяву та письмову заяву про можливість розгляду справи у її відсутності.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначено, що вона є матір’ю ОСОБА_2, який народився 13 жовтня 2005 року, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Дотепер вона знаходиться у відпустці по догляду за дітьми до досягнення трирічного віку. Розмір соціальної допомоги на дітей посадовими особами відповідача визначений відповідно до Законів «Про Державний бюджет України» на 2007 рік, який рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнаний неконституційними. Оскільки статтею 22 Конституції України визнано, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, тому розмір допомоги на дитину не може бути на підставі положень ст. 46 Конституції нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Неправомірними діями відповідача суттєво порушені її конституційні права на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім’ям з дітьми, тому посилаючись на наведене, позивачка просить суд визнати неправомірною відмову та зобов`язати УПСЗН виплачувати щомісячну грошову допомогу на дітей в розмірі не менше відповідного прожиткового мінімуму, зобов`язати відповідачів здійснити нарахування та стягнути на її користь недоотримані суми державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Позивачка вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду нею пропущений з поважних причин, оскільки вона немає юридичної освіти та у зв’язку із здійсненням догляду за малолітніми дітьми, які часто хворіли, вона не мала об’єктивної можливості своєчасно відслідковувати зміни до чинного законодавства, а службові особи органу виконавчої влади на протязі всього часу безпідставно переконували її у правомірності своїх дій з посиланням на норми законодавства, що не відповідали вимогам Конституції України, тому про порушення своїх законних прав вона дізналася тільки наприкінці 2008 року. До теперішнього часу її соціальні права не захищені, у зв’язку з чим просить поновити їй строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права.
Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, яке належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду справи, не використало наданого законом права на участь свого представника в судовому засіданні, надавши письмову заяву про можливість розгляду справи за його відсутності, тому суд вважає можливим розглянути і вирішити справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
У письмових запереченнях відповідач, не визнаючи позовні вимоги унаслідок їх безпідставності, стверджує, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку УПСЗН позивачці визначені: на першу дитину ОСОБА_2 - з 16 лютого 2006 року, на другу дитину ОСОБА_3 – з 1 вересня 2007 року і виплачені в розмірі та порядку, передбачених нормами Законів «Про Державний бюджет України» на відповідні 2007-2008 роки, та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 „Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми” у межах бюджетного фінансування за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам. Видатки держави на загальносуспільні потреби, їх розмір і цільове спрямування відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України визначаються виключно Законами про Державний бюджет України на відповідні роки. До нормативно – правових актів, які регулюють бюджетні відносини в Україні, згідно до вимог частини 1 статті 4 Бюджетного кодексу України належать постанови Кабінету Міністрів України, які прийняті на підставі та на виконання цього Кодексу. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2008 року, яким визнані неконституційними положення статей Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не вніс відповідні зміни до законодавства. Зазначені нормативно – правові акти, що регулювали порядок виплати і встановлювали розмір державної допомоги на дитину і діяли на протязі 2008 року, на теперішній час не визнані неконституційними. За таких обставин вважає, що службові особи районного управління праці та соціального захисту населення діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Відповідач - Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, яке належним чином повідомлене про дату, час і місце судового розгляду справи, не використало наданого законом права на участь свого представника у судовому засіданні, про причини неявки представника суду не повідомило, тому суд вважає можливим розглянути і вирішити справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи та дослідивши надані докази, в межах заявлених позовних вимог (статті 11 КАС України) суд установив наступне.
ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, який народився 13 жовтня 2005 року, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвами про народження: серії 1-НО № 051008, виданого 24 березня 2006 року, та № 1-НО № 140866, виданого 2 жовтня 2007 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області. Позивачка до народження дитини не працювала і є незастрахованою особою.
На обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_1 перебуває з часу надання документів стосовно неї - з 16 лютого 2006 року. Органом соціального захисту населення позивачці на першу дитину виплачена допомога в розмірі: у 2007 році – січень – лютий по 99 грн., за березень - червень по 104,49 грн.; у липні – 105,93 грн.; у серпні – 108,18 грн.; вересень - жовтень по 109,62 грн., листопад – грудень по 112,50 грн. Соціальна допомога на другу дитину позивачці була призначена з 1 вересня 2007 року і виплачена допомога у розмірі: у 2007 році – вересні - 3400 грн.; жовтень - грудень по 425 грн. Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи.
Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Питання, пов’язані з призначенням і виплатою державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, регулюються для незастрахованої особи – нормами Закону України від 21 листопада 1992 року № 2811-Х11 „Про державну допомогу сім’ям з дітьми” (далі – Закон № 2811-Х11), у статтях 13 і 15 якого передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має незастрахована в системі загальнообов`язкового соціального страхування особа (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід, інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
На підставі положень статті 4 зазначеного Закону фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303 «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».
Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі – Закон № 489-V) розмір допомоги при народженні дитини складає 8500 грн. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини у розмірі у сумі 3400 грн. решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).
На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім’ям з дітьми» з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13 ).
Відповідними положеннями статті 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якими встановлений розмір допомоги застрахованим особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в статті 56 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році визначена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відтак, з 9 липня 2007 року відновлено дію частини першої статті 15 Закону в редакції, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Згідно положень законодавства - норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України, однак підлягають застосуванню в часі до його прийняття, оскільки вони не були визнані в цей час неконституційними.
Таким чином, виходячи з дії положень Закону № 489-V, у суду відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог в частині за період з 1 січня по 8 липня 2007 року.
Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім – своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
У частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п’ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами – постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З огляду на наведене наявність такого права за Законом у позивача є визначальною для прийняття рішення про задоволення його позову, оскільки пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом – постановою Кабінету Міністрів України змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.
За таких обставин бездіяльність посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом неправомірною, такою, що порушує конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня – 463 грн., з 1 жовтня – 470 грн.
З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги на дитину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, становлять: липень – 237,59 грн. (463:31) х 23 – 105,93; серпень – 354,82 грн. (463 – 108,18); вересень – 353,38 грн. ( 463 – 109,62); жовтень – 360,38 грн. (470-109,62); листопад – 357,50 грн. (470-112,50); грудень – 357,50 грн. (470-112,50), а всього в загальній сумі – 2021,17 грн.; на дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, становлять: жовтень – 45 грн. (470-425); листопад – 45 грн. (470-425); грудень – 45 грн. (470-425), а всього в загальній сумі – 135 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на двох дітей до досягнення ними трирічного віку за зазначені періоди у загальному розмірі 2156,17 грн. ( 2021,17+135 )
Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених статті 15 Закону № 2811-Х11, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов’язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги – державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.
Посилання позивачки на необхідність застосування норм статті 22 Конституції України, якою передбачено, що прийняттям нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд визнає безпідставними, тому що місцевому суду не надано право визнавати неконституційними прийняті в установленому порядку Закони і нормативно-правові акти, що є виключною компетенцією Конституційного Суду України.
Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_1 суб’єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала гарантованих нормами Конституції України соціальних зобов’язань перед позивачкою відносно виплат державної грошової допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за 2007 рік у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновлюється.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 46, 75, 83, 87, 90, 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 41, 42 і 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статями 4, 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», суд
П О С Т А Н О В И В :
Пропущений з поважних причин ОСОБА_1 строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права поновити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради та Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_1 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, ОСОБА_3 з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35419016000632 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953586) на користь ОСОБА_1 недоотриману нею в 2007 році допомогу: по догляду за дитиною ОСОБА_2 до досягнення ним трирічного віку з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 2021,17 грн., по догляду за дитиною ОСОБА_3 до досягнення нею трирічного віку з 1 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 135 грн. , а всього в загальній сумі 2156,17 грн.
У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви.
Суддя: