№ 2-50/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2010 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:
судді - Порох К.Г.
при секретарі - Холоповій Р.В.,
за участю представників: позивача-відповідача – ОСОБА_1, відповідача-позивача – ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4
про стягнення заборгованості по кредитному договору в розмірі 48989грн.07коп.;
за позовом ОСОБА_3 до ЗАТ КБ «Приватбанк»
про визнання недійсним кредитного договору, договору застави та договору поруки, -
В С Т А Н О В И В:
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з указаним позовом. В обґрунтування своїх вимог вказують, що відповідно до укладеного договору №241217_cred від 28.07.2008 року ОСОБА_3 28.07.2008 р. отримав кредит у розмірі 6000,00 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок №4405885220934746 відкритий ПриватБанком згідно договору №241217_card від 28.07.2008 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.07.2010 року.
Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється за графіком погашення кредиту та процентів (Додаток №1 до кредитного договору №241217_cred), щомісяця з 22 по 23 число кожного місяця у сумі 317,21 доларів США.
В порушення норм закону та умов договору відповідач ОСОБА_3 зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.
Станом на 15.07.2009 року ОСОБА_3 має заборгованість по кредиту в сумі 48989,07 гривень (6423,62 доларів США).
Позивач просив суд стягнути з солідарно з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованість по кредитному договору №241217_cred від 28.07.2008 року в сумі 48989,07 гривень (6423,62 доларів США) та судові витрати по справі.
ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ЗАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору, договору застави та договору поруки. В обґрунтування своїх вимог вказує, що відповідно до укладеного договору №241217_cred 28.07.2008 року він отримав строковий кредит у розмірі 6000,00 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок №4405885220934746 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 22.07.2010 року. Відповідачем було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_3 грошові кошти в іноземній валюті. Просить визнати укладений правочин недійсний, оскільки він укладений в валюті відмінній від гривні України, платежі також проводилися в доларах США, за відсутності у КБ «ПриватБанк» індивідуальної ліцензії на надання кредитів в іноземній валюті та використанням позивачем долару США як засобу платежу за кредитним договором №241217_cred 28.07.2008 року, що суперечить законодавству.
Крім того, просить визнати недійсним договір застави укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 28.07.2008 року договір застави №241217_zas та договір поруки №241217_por - укладений між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4, оскільки вони укладені з метою основного зобов’язання – оспорюваного кредитного договору.
В судовому засіданні представник позивача по первісному позову ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги і просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту в сумі 48989,07 гривень та судові витрати. Позовні вимоги заявлені ОСОБА_3 не визнав. Вказав, що КБ «ПриватБанк» має ліцензію на видачу кредитів в іноземній валюті і всі оспорювані ОСОБА_3 договори укладені відповідно до чинного законодавства.
Представник відповідача по первісному позову та позивача по зустрічному позовні вимоги ЗАТ КБ «ПриватБанк» не визнав, просив визнати недійсними договір кредиту №241217_cred від 28.07.2008 року, договір застави №241217_zas від 28.07.2008 року та договір поруки №241217_por від 28.07.2008 року.
Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилася, повідомлена належним чином, про свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень на її ім’я (т.2 а.с. 35, 36, 44, 45, 73).
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
28.07.2008 року між ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №241217_cred на суму 6000, 00 доларів США. Згідно якого банк надав боржнику кредит готівкою. Відповідно до п.3.1 за користування кредитом позичальник сплачує відсотки в розмірі 24,00% річних. Розрахунок відсотків проводиться з моменту зарахування коштів на картрахунок в розмірі суми, вказаної в п.1.3 (6000, 00 доларів США) цього договору, до дати погашення кредиту відповідно до Графіка та п.п. 2.4.1 3.3, 3.4. Пунктом 3.3 вказано договору передбачено, що повернення кредиту і сплата відсотків за його користування у відповідності з п.3.1 проводиться в порядку і строках відповідно Графіка погашення кредиту і відсотків, що оформляється у вигляді Додатку 1 до Договору і є невід’ємною його часткою. Суми платежів, що вказані в Графіку містять в собі заборгованість за кредитом і відсотки за користування кредитом. В разі ненадходження коштів на картрахунок для сплати відсотків і/або частини кредиту в указану в графіці дату сплати або в порушення п.2.2.8 Договору вони (відсотки і/або частина кредиту) вважаються простроченими. Сплата відсотків за користування кредитом проводиться не пізніше 28 числа кожного місяця. При несплаті відсотків у вказаний період вони вважаються простроченими. (т.2 а.с.4-6, 7).
Згідно довідки розрахунку заборгованості відповідач ОСОБА_3 свої зобов’язання не виконував і станом на 15.07.2009 року має заборгованість в сумі 6 423,62 доларів США (48989грн.07коп.), яка складається з наступного: 5253,09 доларів США – заборгованість за кредитом, 802,20 доларів США - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 65,56 доларів США - штраф (фіксована частина); 302,76 доларів США - штраф (процентна складова), що в еквіваленті складає всього 48989,07грн. (т.2 а.с.3 зв.ст.). Зазначена вимога відповідає ст.533 ЦК України - грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.
Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вимог закону, умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст.1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Наслідками порушення Відповідачем зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Банк свої зобов'язання виконав та надав ОСОБА_3 кредит в сумі 6000 доларів США, що підтверджується договором № 241217-cаrd про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної карти «Мікрокредит» (т.2 а.с.7зв.бік – 8).
Відповідач ОСОБА_3 зобов’язання по поверненню кредиту відповідно до умов договору не виконав.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а тому суд не приймає до уваги заяву ОСОБА_3 про відсутність грошових коштів необхідних для погашення кредиту.
ОСОБА_4 згідно договору поруки №241217_por, укладеного між нею та ЗАТ КБ «ПриватБанк» 28.07.2008 року, зобов’язалася відповідати за виконання боржником ОСОБА_3 зобов’язань по вказаному вище кредитному договору (а.с.9), що відповідає ч.1 ст. 553 ЦК України.
За таких обставин вимога позивача про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним зобов’язанням підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 541 ЦК України випливає з договору.
Щодо позовних вимог ОСОБА_3 про визнання не дійсними договорів кредиту, поруки та застави суд виходить з наступного.
Згідно ст. 192 ЦК України до грошових коштів віднесено грошову одиницю України гривню та іноземну валюту. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статі 47 та 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 ст. 5 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».
У відповідача – ПАТ КБ «ПриватБанк» на час укладення кредитного договору були у наявності ліцензія та дозвіл на право здійснення операцій, визначених пунктами 1-4 ч.2, ч.4 ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» видані за номером 22, 22-2 від 29.07.2003 року з додатком про перелік операцій, які має право здійснювати ЗАТ КБ «ПриватБанк» щодо операцій з валютними цінностями (т.2 а.с.64, 65-66), тобто, дії щодо кредитування в іноземній валюті були правомірними.
Позицію ОСОБА_3 щодо неправомірності дій банку про стягнення грошових коштів на погашення кредиту в іноземній валюті суд не може прийняти до уваги, оскільки ПАТ КБ «Приватбанк» не позбавлений права на здійснення операцій з іноземною валютою.
Національний банк України листом від 07.12.2009 року №13-210/7871-22612 «Про правомірність укладення кредитних договорів в іноземній валюті» роз’яснив, що уповноважені банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті, так як законодавець не визначив межі термінів і сум надання/одержання кредитів в іноземній валюті, операції з надання банками кредитів в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії.
Вказана у дозволі валютна операція відповідає характеру укладеної ПАТ КБ «ПриватБанк» з ОСОБА_3 кредитної угоди, в якій валютою кредитування є саме іноземна валюта, а тому зустрічні вимоги відповідача ОСОБА_3 про визнання недійсними договору про надання кредиту №241217_cred від 28.07.2008 року задоволенню не підлягають, оскільки відповідають чинному законодавству.
Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.
Відповідно до ч.2 ст. 548 ЦК України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Оскільки підстав для визнання недійсним кредитного договору №241217_cred від 28.07.2008 року не має, тому договори застави №241217_zas від 28.07.2008 року та поруки №241217_por від 28.07.2008 року, як укладені в забезпечення виконання вищеназваного договору не можуть бути визнані недійсними, а вимоги ОСОБА_3 задоволені.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у порядку і розмірах, встановлених законодавством.
Позивачем – ПАТ КБ «Приватбанк» при зверненні до суду сплачений судовий збір 489,89 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн., а тому з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивача слід стягнути сплачені кошти (т.2 а.с.17,78).
Керуючись Законами України « Про заставу», «Про національний банк України», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про банки і банківську діяльність», Декретом КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положенням «Про порядок видачі НБУ індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», ст.ст. 3, 15, 192, 203, 215, 526, 527, 530, 533, 541, 546, 548, 572, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 81, 88, 208-216 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості по кредитному договору в розмірі 48989грн.07коп. – задовольнити повністю.
2. Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 48989грн.07коп. та понесені судові витрати: судовий збір в сумі 489грн.89коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення справи - 120 грн.
3. У задоволенні позову ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору №241217_cred, укладеного 28.07.2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 , договору застави №241217_zas укладеного 28.07.2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3, та договору поруки №241217_por укладеного 28.07.2008 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4 - відмовити за безпідставністю вимог.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Васильківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: