Справа № 306/3506/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

        27 лютого 2020 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої – судді Кожух О.А.,

суддів – Кондора Р.Ю., Бисаги Т.Ю.,

за участі секретаря – Волощук В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури на ухвалу Свалявського районного суду від 19 жовтня 2018 року (головуюча суддя Жиганська Н.М.) щодо визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, виданого у справі за позовом прокурора Свалявського району Закарпатської області в інтересах держави в особі Свалявської міської ради Закарпатської області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області до ОСОБА_1 про знесення самовільно збудованої будівлі та звільнення земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Заяву мотивовано тим, що рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 03.04.2017 у справі № 306/3506/15-ц рішення Свалявського районного суду від 19.01.2016 – скасовано. Позов прокурора Свалявського району Закарпатської області В. Свистака в інтересах держави в особі Свалявської міської ради Закарпатської області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області – задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно побудовану будівлю, що розміщена на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0094 га.

За рішенням суду Свалявським районним судом 21.12.2017 видано тільки один виконавчий лист у справі № 306/3506/14-ц, у якому вказано двох стягувачів: Свалявську міську раду Закарпатської області та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області.

Зазначав, що вказаний виконавчий лист не підлягає виконанню, оскільки Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області ліквідовано і як юридичну особу припинено 20.01.2015. Крім того, у виконавчому листі невірно зазначено дату набрання законної сили рішенням Апеляційного суду Закарпатської області, а саме 09.10.2017, а повинно бути 03.04.2017 (день його прийняття).

Також вказував, що відповідно до ст. 431 ЦПК України якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

У даному ж випадку судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, однак видано тільки один виконавчий лист.

Посилаючись на дані обставини, просив суд визнати виконавчий лист, виданий 21.12.2017 Свалявським районним судом у справі 306/3506/14-ц, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Свалявського районного суду від 19.10.2018 заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано виконавчий лист, виданий 21.12.2017 у справі № 306/3506/14-ц про зобов`язання ОСОБА_1 знести самочинно збудовану будівлю на прибудинковій території житлового будинку АДРЕСА_1 та звільнення самочинно зайнятої земельної ділянки площею 0,0094 га таким, що не підлягає виконанню.

На дану ухвалу подав апеляційну скаргу прокурор Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування та порушення судом норм процесуального права, у зв`язку з чим просить скасувати ухвалу місцевого суду та в задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – відмовити.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що заявник на довів підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню; допущені недоліки у виконавчому листі можуть бути виправлені шляхом виправлення описки.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч. 3 ст 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Апелянт та його представник в судове засідання апеляційного суду в черговий раз не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Подали чергові заяви, в яких просили відкласти розгляд справи, у даному випадку - у зв`язку з хворобою адвоката. Колегія суддів зазначає, що, подаючи заяви про відкладення попередніх судових засідань, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - в подальшому не надавав доказів на підтвердження тих обставин, у зв`язку з якими просив відкласти розгляд справи. Неявка представника не є поважною причиною неявки самого ОСОБА_1 . Зважаючи на те, що позиція ОСОБА_1 апеляційному суду відома, оскільки була викладена у його заяві про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а неодноразове подання заяв про відкладення розгляду справи колегія суддів вважає діями, що спрямовані на безпідставне затягування справи, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів розглянула справу за відсутності ОСОБА_1 та його представника.

Заслухавши прокурора Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 03.04.2017 у справі № 306/3506/15-ц рішення Свалявського районного суду від 19.01.2016 - скасовано. Позов прокурора Свалявського району Закарпатської області В. Свистака в інтересах держави в особі Свалявської міської ради Закарпатської області та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області - задоволено. Зобов`язано ОСОБА_1 знести самочинно побудовану будівлю, що розміщена на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0094 га.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.10.2017 рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 03.04.2017 залишено без змін.

За рішенням суду Свалявським районним судом 21.12.2017 видано виконавчий лист у справі № 306/3506/14-ц, у якому вказано двох стягувачів: Свалявську міську раду Закарпатської області та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області.

05.03.2018 головним державним виконавцем Свалявського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області відкрито виконавче провадження № 55936673 на підставі виконавчого листа, виданого 21.12.2017 у справі № 306/3506/14-ц.

Стягувачами у такому виконавчому провадженні зазначено Свалявську міську раду Закарпатської області та Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області.

Згідно ч. 5 ст. 431 ЦПК України (у редакції на момент видачі виконавчого листа від 21.12.2017) якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях чи рішенням передбачено вчинення кількох дій, видаються декілька виконавчих листів, у яких зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати судове рішення, або зазначається, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із того, що стягувачем у такому виконавчому листі, виданому 21.12.2017, зазначено Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, щодо якої 20.01.2015 внесено запис № 13241110006005050 про припинення юридичної особи; у виконавчому листі невірно зазначено дату набрання рішенням суду законної сили – 09.10.2017, замість правильної 03.04.2017 та вказано помилково строк пред`явлення виконавчого документа до виконання – до 09.10.2020, замість правильного 03.04.2020.

Також суд першої інстанції зазначив, що ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 15.08.2018 роз`яснено, що у рішенні Апеляційного суду Закарпатської області від 03.04.2017 прямо вказано на взаємопов`язаність вимог щодо знесення самочинного будівництва та звільнення самовільно-зайнятої земельної ділянки; саме Свалявська міська рада вимагала задоволення позову і стягувачем у виконавчому листі повинна бути зазначена лише Свалявська міська рада, оскільки дії по знесенню самочинно збудованої прибудови є способом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Проте із такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

ОСОБА_1 на обґрунтування своєї заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню – посилався виключно на дві підстави:

1) ліквідації одного із стягувачів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, щодо якої 20.01.2015 внесено запис № 13241110006005050 про припинення юридичної особи;

2) невірне зазначення у виконавчому листі дати набрання рішенням суду законної сили – 09.10.2017, замість правильної 03.04.2017 та відповідно помилкове зазначення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання – до 09.10.2020, замість правильного 03.04.2020.

Саме по собі припинення юридичної особи – одого із двох стягувачів – не є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника – є передбаченою п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для закінчення виконавчого провадження.

При цьому у справі № 306/3506/15-ц позивачем та, відповідно, стягувачем у виконавчому провадженні № 55936673 є також Свалявська міська рада Закарпатської області, котра вправі бути стягувачем у виконавчому провадженні з виконання рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 03.04.2017.

Ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 15.08.2018 у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 03.04.2017 відмовлено.

Даною ухвалою констатовано, що рішення апеляційного суду від 03.04.2017 є чітким і зрозумілим, а зі змісту судового рішення ясно і однозначно випливає, що самочинно збудована будівля, розміщена на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 , має бути знесена, а самовільно зайнята земельна ділянка площею 0,0094 га має бути звільнена, при цьому, зазначені дії є взаємопов`язаними та взаємозалежними, знесення будівлі є способом звільнення земельної ділянки. Орган місцевого самоврядування вправі вимагати виконання рішення суду в повному обсязі. Доводи ОСОБА_1 щодо припинення Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області не мають значення для реального виконання рішення в повному обсязі на вимогу Свалявської міської ради, яка є позивачем, уповноваженим і зацікавленим в такому виконанні.

Посилання на ч. 5 ст. 431 ЦПК України та те, що у справі судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, однак видано тільки один виконавчий лист – не є підставою для визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Свалявська міська рада Закарпатської області, як стягувач у відкритому виконавчому провадженні № 55936673 на підставі виконавчого листа, виданого 21.12.2017 у справі № 306/3506/14-ц – вправі вимагати виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Аналогічні положення щодо обов`язковості виконання на всій території України судового рішення, що набрало законної сили, встановлені статтею 18 ЦПК України.

Рішення суду, що набрало законної сили, за заявою особи, на користь якої воно ухвалено, звертається до виконання (ст. 368 ЦПК України в редакції до 15.12.2017, та ст. 431 ЦПК України в діючій редакції). Реальне виконання рішення суду, що набрало законної сили, є обов`язковою складовою реалізації особою права на справедливий суд, передбаченого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, що підтверджується і висловленою Європейським судом з прав людини правовою позицією, зокрема, у «пілотному» рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15.10.2009 (заява № 40450/04).

Заявник не довів, що виконавчий документ було видано помилково або що ОСОБА_1 добровільно виконав свій обов`язок боржника (зніс самочинно побудовану будівлю та звільнив самовільно зайняту земельну ділянку), або що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням.

ОСОБА_1 не довів наявності підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Питання усунення описок при його оформленні (зокрема, щодо дати набрання законної сили рішенням суду та строку пред`явлення виконавчого листа до виконання) може бути вирішено за заявою стягувача або боржника шляхом виправлення помилки у виконавчому листі.

На дані обставини місцевий суд уваги не звернув, що призвело до постановлення помилкової ухвали про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Подане до апеляційного суду клопотання про врахування додаткових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - наявність дозвільних документів для розташування тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності – не може бути взято до уваги. Вказані підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - не були предметом розгляду в суді першої інстанції (при постановленні оскаржуваної ухвали), на них не посилався ОСОБА_1 у місцевому суді, а тому, в силу ч. 6 ст. 367 ЦПК України, вони не приймаються і не розглядаються в суді апеляційної інстанції.

За таких обставин ухвалу суду, як таку, що не відповідає обставинам справи та постановлена з порушенням норм процесуального права, відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, слід скасувати, та у задоволенні заяви ОСОБА_1 – відмовити.

Прокуратурою Закарпатської області за подання апеляційної скарги було сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн. (а.с.167), які, відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з ОСОБА_1 .

Керуючись ч. 4 ст. 258, п.2 ч. 1 ст. 374, п.п. 3, 4 ст. 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу прокурора Свалявського відділу Мукачівської місцевої прокуратури - задовольнити.

Ухвалу Свалявського районного суду від 19 жовтня 2018 року - скасувати, та у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа, виданого 21.12.2017 Свалявським районним судом у справі № 306/3506/14-ц – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Прокуратури Закарпатської області 1762,00 грн. у відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 389 ЦПК України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 02 березня 2020 року.

Головуюча:                                      

Судді: