Справа № 351/1761/18

Номер провадження №4-с/351/1/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

               головуючого судді -        Сегіна І.Р.

               з участю секретаря -                Маланчук С.Г.,

               скаржника -                        Борчука М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Снятин скаргу  ОСОБА_1 , інтереси якого представляє його представник ОСОБА_2 на дії державного виконавця Снятинського РВ ДВС Головного Територіального Управління юстиції в Івано-Франківській області, заінтересована особа -Снятинський районний відділ ДВС Головного Територіального Управління юстиції в Івано-Франківській області,-

В С Т А Н О В И В:

28.10.2019р. ОСОБА_1 , інтереси якого представляє його представник ОСОБА_2 , звернувся в Снятинський районний суд Івано-Франківської області із скаргою на неправомірні дії державного виконавця Снятинського РВ ДВС Головного Територіального Управління юстиції в Івано-Франківській області. Заявлені вимоги мотивує тим, що він,  ОСОБА_2  21.10.2019р. дізнався про те, що заблоковано та знаходиться під арештом рахунок на матеріальну допомогу по інвалідності його сина  ОСОБА_1  22.10.2019р. він звернувся до керівництва відділення ПАТ «ПриватБанк», що у м. Снятині, де йому повідомили, що арешт коштів на рахунку його сина здійснений Снятинським районним відділом ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області. 24.10.2018р. він отримав у старшого державного виконавця Янчука В.В. постанову про арешт коштів, про що розписався в її отриманні. Посилаючись на апеляційні скарги від 05.03.2018р., 24.03.2018р., 30.05.2018р.,07.07.2018р., 11.07.2018р., 25.08.2018р., касаційні скарги від 17.04.2018р., 29.05.2018р., 08.07.2018р., заяви клопотання від 20.06.2018р., 20.08.2018р., клопотання до Верховного Суду України від 12.10.2018р.  і ін., вважає дану постанову про арешт коштів незаконною та такою, що підлягає скасуванню. Просив поновити строки на оскарження постанови про арешт від 17.10.2019р. за № 58825588, скасувати постанову від 17.10.2019р.  № 58825588, скасувати всі дані в Єдиному реєстрі боржників, стягнути із Снятинського РВ ДВС матеріальні збитки в сумі 5 653 грн. та моральну шкоду в сумі 20 000 грн. на загальну суму 25 653 грн. 00 коп.; відсторонити від виконання своїх службових обов`язків працівників Снятинського РВ ДВС Янчука В.В., ОСОБА_3 ..

Представник скаржника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 в судовому засіданні заявлені вимоги підтримав із викладених у скарзі підстав.

Представник Снятинського районного відділу ДВС ГТУЮ в Івано-Франківській області, старший державний виконавець Янчук В.В. в судове засідання не з`явився. 27.11.2019р. представник подав до суду письмове заперечення із додатками на скаргу в якому зазначив, що відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» ним було відкрито виконавче провадження № 58825588 по примусовому виконанню виконавчого листа № 351/1761/18, виданого 03.04.2019р. Снятинським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання неповнолітньої доньки в розмірі 1000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, рішення по якому набрало законної сили. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження надіслано боржнику, яку він отримав 25.04.2019р.. Після чого, ОСОБА_2 двічі подавались скарги 15.05.2019р. та 14.06.2019р. про скасування даної постанови. На які йому спершу було відмовлено у наданні відповіді на скаргу, оскільки він не є стороною виконавчого провадження. 18.06.2019р. надано відповідь, в якій повідомлено, що у разі несплати заборгованості по сплаті аліментів до нього буде застосовано вимоги Закону України «Про виконавче провадження», а саме: про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною зброєю та про встановлення тимчасового обмеження у праві полювання – до погашення заборгованості по сплаті аліментів. А тому, він, як державний виконавець, діяв у межах чинного законодавства. Просив визнати дії старшого виконавця Снятинського РВ ДВС правомірними та такими, що відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця по виконавчому провадженню № 58825588 від 09.04.2019р..

Вивчивши доводи скарги та перевіривши письмові докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні скарги представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з ч. 1 ст. 448 цього Кодексу, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1 ст. 5 вказаного закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст. 13 цього ж закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Судом встановлено, що згідно рішення Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 17.12.2018р. по цивільній справі № 351/1761/18 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на малолітню дитину позов задоволено частково, вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі 1000 грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14.08.2018р. і до досягнення дитиною повноліття. В решті позову відмовлено.

Постановою старшого державного виконавця Снятинського РВ ДВС Янчука В.В. від 09.04.2019р. відкрито виконавче провадження ВП № 58825588 на підставі виконавчого листа № 351/1761/18, виданого 03.04.2019р. Снятинським районним судом у вказаній справі.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 23.09.2019р. апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Снятинського районного суду від 17.12.2018р. залишено без змін. Постанова набрала законної сили.

17.10.2019р. старшим державним виконавцем Янчуком В.В. було винесено постанову про арешт коштів боржника по ВП № 58825588, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 ..

17.10.2019р. на адресу ПАТ КБ «ПриватБанк» Снятинським РВ ДВС направлено для виконання постанову про арешт коштів боржника від 17.10.2019р..

29.10.2019р. старшим державним виконавцем Снятинського РВ ДВС винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України. 29.10.2019р. постанову направлено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для відома.

29.10.2019р. старшим державним виконавцем Снятинського РВ ДВС винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії. 29.10.2019р. дану постанову відділом ДВС направлено ОСОБА_1 , ОСОБА_4 для відома та Управлінню лісового та мисливського господарства для виконання.

29.10.2019р. старшим державним виконавцем Снятинського РВ ДВС винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. 29.10.2019р. постанову направлено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 для відома.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вимогами ч. 3 ст. 451 ЦПК України визначено, що якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскаржуючи дії державного виконавця, представник скаржника не довів той факт, що виконавчі дії державним виконавцем проводилися неправомірно, як того вимагає Закон України «Про виконавче провадження», а отже судом не встановлено неправомірності його дій, внаслідок яких порушені права скаржника ОСОБА_1 , тому суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7, 81, 259-261, 353, 354, 355, 450 - 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , інтереси якого представляє його представник ОСОБА_2 на дії державного виконавця Снятинського РВ ДВС Головного Територіального Управління юстиції в Івано-Франківській області, заінтересована особа - Снятинський районний відділ ДВС Головного Територіального Управління юстиції в Івано-Франківській області  відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий:                                                І.Р.Сегін