Справа Ц-12-221/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2010 року Центральний районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого – судді Гречаної С.І.,
при секретарі Яковенко С.А.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідачів ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про спростування недостовірної інформації, стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 та з урахуванням уточнень просив зобов’язати останніх спростувати недостовірні відомості, викладені у заяві про скоєння злочину та у поясненнях поданих останніми до Прокуратури міста Миколаєва, шляхом написання, підписання та подання до Прокуратури м. Миколаєва відповідного листа, стягнути з відповідачів моральної шкоди в сумі 1650 грн., та судові витрати.
Позивач зазначав, що відповідачі з метою зведення рахунків поширили про нього неправдиві відомості шляхом направлення письмових звернень до прокуратури міста Миколаєва, в яких повідомляли про те, що він за попередньою змовою з акціонером ОСОБА_6 підробив протокол загальних зборів акціонерів ЗАТ «Алекс-Юг» від 25.04.2008 року. При цьому ОСОБА_4 зазначила, що загальні збори товариства взагалі не проводилися, а реєстр акціонерів, які брали участь на загальних зборах підписаний акціонером ОСОБА_6 лише 04.06.2008 року, після того, як він продав свої акції. Водночас ОСОБА_5 надавши пояснення в прокуратурі міста Миколаєва, підтвердив викладене ОСОБА_4, та додатково зазначив що викладені відомості йому повідомив ОСОБА_6 особисто під час їх зустрічі влітку 2008 року.
На підставі заяви ОСОБА_4 прокуратурою м. Миколаєва була порушена кримінальна справа №08410105, за ознаками злочину, передбаченого частинами 1 та 3 статті 358 Кримінального кодексу України. Досудове слідство тривало більше двох місяців. За цей час позивача неодноразово викликали до прокуратури, де він був змушений доводити свою невинуватість, звертатися до суду із скаргами. В решті 12 грудня 2008 року заступником прокурора Миколаївської області кримінальна справа була закрита на підставі статті 100 Кримінально-процесуального кодексу України, як така що порушена без законних підстав.
Вважаючи дії відповідачів як такі що спрямовані на розповсюдження про нього завідомо недостовірної інформації та вчинені з метою принизити честь, гідність та ділову репутацію, внаслідок яких йому завдано моральних страждань, посилаючись на норми права та постанову Пленуму ВСУ №1 від 27.02.2009р. позивач просив зобов’язати відповідачів спростувати недостовірні відомості викладені в заяві про скоєння злочину, поданій ОСОБА_4 22.09.2008 року до прокуратури м. Миколаєва та у поясненнях про скоєння злочину, наданих ОСОБА_5 23.09.2008р. до прокуратури м. Миколаєва, шляхом написання, підписання та подання до прокуратури м. Миколаєва листа зі змістом: «Прошу вважати недостовірними нижчевказані відомості, викладені мною в заяві про скоєння злочину, поданій 22.09.2008 року до прокуратури м. Миколаєва, а саме відомості: В даний момент ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_6В сфальсифіковано протокол зборів акціонерів ЗАТ «Алекс-Юг» від 25.04.2008 р. яке не проводилось і на якому, начебто, було прийнято рішення збільшення розміру статутного фонду вказаного підприємства та проведення емісії»», а також стягнути з відповідачів на його користь завдану моральну шкоду в сумі 1650 грн.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги з підстав визначених в заяві підтримав.
Представник відповідачів ОСОБА_2 проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити позивачу у позові за необґрунтованістю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши обставини справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.
Відповідно до ст. 297 ЦК України к ожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
З матеріалів справи вбачається, що спір між сторонами виник з приводу направлення ОСОБА_4 заяви до прокуратури міста Миколаєва про скоєння злочину щодо дій позивача ОСОБА_3 та повідомила прокурора про те, що нібито:
«ОСОБА_7 по предварительному сговору с ОСОБА_8 сфальцифицирован протокол собрания акционеров ЗАО «Алекс-Юг» от 25.04.2008 г., которое не проводилось…», та наданням ОСОБА_5 пояснень до прокуратури м. Миколаєва аналогічного змісту. За результатами розгляду яких прокуратурою м. Миколаєва порушено за фактом підроблення невстановленими особами протоколу №1 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Алекс-Юг» від 25.04.2008 року кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого частинами 1 та 3 статті 358 Кримінального кодексу України.
Зазначене звернення відповідачів до прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_3 вважає як поширення недостовірної інформації, що принижує його честь, гідність, та ділову репутацію. Між тим, з таким твердженням позивача погодитися не можна, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Реалізації громадянами цих прав регулюються, зокрема, Законом України "Про звернення громадян", який забезпечує їм можливість брати участь в управлінні державними і громадськими справами, впливати на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, відстоювати свої права і законні інтереси та поновлювати їх у разі порушення шляхом викладення в письмовій або усній формі пропозицій (зауважень), заяв (клопотань) і скарг.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 Конституції України "кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань".
Як вбачається з матеріалів справи відповідачі звернулися до прокуратури м. Миколаєва із заявою, в якій міститься інформація , яка на їх думку порушує їх права та підлягає перевірці.
Відповідно до частини 1 ст. 12 Закону України N 1789-XII, від 05.11.1991р. «Про прокуратуру» із змінами та доповненнями, п рокурор розглядає заяви і скарги про порушення прав громадян та юридичних осіб, крім скарг, розгляд яких віднесено до компетенції суду.
Тобто відповідачі звернулися до органу, що компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте прокуратурою Миколаївської області в ході перевірки законності порушення кримінальної справи прокуратурою м. Миколаєва інформація відповідачів не знайшла свого підтвердження, у зв’язку з чим постановою заступника прокурора Миколаївської області від 12.12.2008 року кримінальну справу №08410105, порушену 02.10.2008 року прокурором м. Миколаєва за фактом підроблення невстановленими особами протоколу №1 загальних зборів акціонерів ЗАТ «Апекс-Юг» від 25.04.2008 р. за ознаками злочину, передбаченого частинами 1 та 3 ст. 358 КК України постановлено закрити, як таку порушену без законних підстав.
Вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, передбаченого статтею 40 Конституції, а не поширення недостовірної інформації.
Водночас, зазначене не перешкоджає позивачу реалізувати своє право на відповідь, в порядку передбаченому ст. 277 ЦК України.
З огляду на викладене Конституційний Суд України рішенням від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003, справа N 1-9/2003 висловив свою думку з цього приводу та вважає, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи.
Разом з тим наявність у такому зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України (п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи").
Між тим, при розгляді справи повторності звернення відповідачів, зокрема до правоохоронних органів, викликаних наміром виконати свій громадський обов'язок, чи інших звернень направлених з метою поширити неправдиву інформацію про ОСОБА_3 як директора ЗАТ «Апекс-Юг» судом не встановлено.
Крім цього, проблеми, пов'язані з особливостями реалізації права громадян на свободу вираження поглядів і критику стосовно дій (бездіяльності) посадових та службових осіб, неодноразово були предметом розгляду Європейського суду з прав людини. Застосовуючи положення статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод в рішеннях у справах "Нікула проти Фінляндії", «Яновський проти Польщі» та інших, Суд підкреслює, що межі допустимої інформації щодо посадових та службових осіб можуть бути ширшими порівняно з межами такої ж інформації щодо звичайних громадян.
За таких обставин, та у відповідності до ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, рішень Європейського суду з прав людини у справі "Нікула проти Фінляндії", «Яновський проти Польщі» ст. 40, 55 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року N 8-рп/2003, справа N 1-9/2003, ст.ст. 297, 277 ЦК України, ст. 12 Закону України N 1789-XII, від 05.11.1991р. «Про прокуратуру», п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", суд вважає позов позивача не обґрунтованим, а тому в задоволенні вимог слід відмовити у повному обсязі.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати сплачені позивачем при подачі позову.
Керуючись ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ С.І. ГРЕЧАНА