Справа 2-427/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

31 березня 2010 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :

головуючого судді – Брагіна В.І.

при секретарі – Лавренчук Л.М.

з участю : позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину,суд, -

 встановив :

Позивач звернулася до суду з позовом,в якому зазначала,що 08.05.1999 року помер її батько – ОСОБА_3. Після його смерті відкрилась спадщина на будинок № 9 по вул.Жовтневій с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області,належність якого спадкодавцеві підтверджується довідкою з Глинівецької сільської ради та дві земельні ділянки 0,25га. для обслуговування будинку та 0,60га. для ведення підсобного господарства,розташовані за тією ж адресою,які були передані у власність спадкодавця згідно рішення Глинівецької сільської ради від 18.09.1993 року.Відповідач спадкоємець за законом,спадщину не прийняв. Позивач є спадкоємцем за заповітом від 18.09.1997 року,вона прийняли спадщину шляхом подачі заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори,але не може реалізувати свої спадкові права,оскільки на вищезгадане майно відсутні правовстановлюючі документи, яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця). Просила визнати за нею право власності на жилий будинок № 9 по вул.Жовтневій с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області, та дві земельні ділянки 0,25га. для обслуговування будинку та 0,60га. для ведення підсобного господарства розташовані за тією ж адресою,як на спадщину за заповітом.

В судовому засіданні позивач позов підтримала в повному обсязі,обґрунтувавши його наведеними в позові обставинами.

Відповідач в судове засідання не з’явився,направила на адресу суду заяву,з проханням розглядати справу в її відсутність,вказувала,що позов визнає,проти задоволення не заперечує.

Вислухавши позивача,дослідивши матеріали справи,суд встановив: 08.05.1999 року помер ОСОБА_3 (а.с.4);після його смерті відкрилась спадщина на жилий будинок № 9 по вул.Жовтневій с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області, та дві земельні ділянки 0,25га. для обслуговування будинку та 0,60га. для ведення підсобного господарства розташовані за тією ж адресою (а.с.5,8);відповідач,спадкоємець за законом, на спадщину не претендує.Позивач спадкоємець за заповітом,фактично прийняла спадщину,отримавши свідоцтво про право на спадщину на прості іменні акції ВАТ «Дружківський машинобудівний завод» (а.с.10),але вона не може реалізувати свої спадкові права,так як на вищезгадане майно відсутні правовстановлюючі документи.

       Зазначені обставини визнані відповідачем,підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України.

       Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.ст.325,328,380,1216,1220,1222,1225 ЦК України,ст.549 ч.2 ЦК України 1963 року, ст.120 ЗК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV.

       При вирішенні спору суд виходить з положень ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень »,згідно з яким,право  власності  та  інші речові права на нерухоме майно,набуті згідно з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  цим  Законом,визнаються державою.   Відповідно до цього Закону  реєстрація  речових  прав  на  нерухомість,їх   обмежень здійснюється  лише  в  разі  вчинення  правочинів  щодо нерухомого майна,а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. Таким чином,суд прийшов  до висновку,що позивач позбавлена можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно.При цьому суд вважає,що спадкодавець був власником нерухомого майна,яке входить до складу спадщини у відповідності з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень ». Згідно ст.549 ч.2 ЦК України (в ред. 1963 року),спадкоємець,який подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори,вважається таким,що прийняв спадщину. Згідно ст.120 ЗК України позивач набуває право власності на зазначені земельні ділянки з моменту набуття права власності на жилий будинок,відсутність у спадкодавця державного акту на право власності на зазначені земельні ділянки,відсутність державної реєстрації,в даному випадку правового значення не має.

     Виходячи з викладеного суд задовольняє позов,визнає за позивачем право власності на жилий будинок № 9 по вул.Жовтневій с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області, та дві земельні ділянки 0,25га. для обслуговування будинку та 0,60га. для ведення підсобного господарства розташовані по вул.Жовтневій,9 с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області.

     Відповідно до клопотання позивача понесені ним судові витрати при подачі позову суд на його користь з відповідача не стягує.

     Керуючись ст.ст.325,328,380,1216,1220,1222,1225,ЦК України,ст.549 ч.2 ЦК України 1963 року, ст.120 ЗК України,ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV,ст.ст.10,11,60,209,212,214,215 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В  :

      Позов  задовольнити.

      Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок № 9 по вул.Жовтневій в с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області, та дві земельні ділянки 0,25га. для обслуговування будинку та 0,60га. для ведення підсобного господарства розташовані по вул.Жовтневій,9 с.Глинівці Андрушівського району Житомирської області.

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів після його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       С У Д Д Я   :