Справа 2-233/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

31 березня 2010 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді – Брагіна В.І.

при секретарі – Поліщук Н.П.

з участю: позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вифзнання права власності на спадкове майно,суд,-

 встановив :

      Позивач звернулася до суду з позовом,зазначала,що 15.02.2000 року помер її чоловік – ОСОБА_3 Мусійович.Після його смерті відкрилась спадщина на жилий будинок №8 по вул.Набережній с.М.Мошківці Андрушівського району Житомирської області,та дві земельні ділянки площею 0,25га. для обслуговування жилого будинку,та 0,06га. для ведення підсобного господарства розташовані за тією ж адресою.Сторони є спадкоємцями за законом.Відповідач спадщину не прийняв.Позивач прийняла її,оскільки вступила у фактичне володіння спадковим майном.Але вона не може реалізувати свої спадкові права на вищезгадане майно,оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи,яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця).Просила визнати за нею право власності на жилий будинок №8 по вул.Набережній с.М.Мошківці Андрушівського району Житомирської області,та дві земельні ділянки площею 0,25га. для обслуговування жилого будинку,та 0,06га. для ведення підсобного господарства розташовані за тією ж адресою,як на спадщину за законом.

       Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі,обґрунтувавши їх наведеними в позові підставами.

       Відповідач в судове засідання не з’явився,направивши на адресу суду заяви з проханням розглядати справу в його відсутність, вказував,що позов визнає,проти задоволення не заперечує.

       Дослідивши матеріали справи,суд встановив: 15.02.2000 року помер ОСОБА_3 (а.с.6);після його смерті відкрилась спадщина на жилий будинок №8 по вул.Набережній с.М.Мошківці Андрушівського району Житомирської області,та дві земельні ділянки площею 0,25га. для обслуговування жилого будинку,та 0,06га. для ведення підсобного господарства розташовані за тією ж адресою (а.с.4,5);спадкоємцями за законом є сторони. Відповідачі спадщину не прийняв,позивач прийняла її,оскільки вступила у фактичне володіння спадковим маном,але вона не може реалізувати свої спадкові права на вищезгадане майно,оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи,яких не було виготовлено ще за життя власника (спадкодавця).    

 Зазначені обставини визнанні відповідачем,підтверджені дослідженими судом доказами та вважаються судом доведеними в порядку ч.1 ст. 61 ЦПК України.

      Спірні правовідносини виникли з цивільних відносин та регулюються ст.549 ч.1 ЦК України (в ред.1963 року) ст.ст.325,328,380,1216,1220,1222,1225, ЦК України,ст.120 ЗК України ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV.

При вирішенні спору суд виходить з положень ст.549 ч.1 ЦК України (в ред.1963 року),згідно якої вважається,що спадкоємець прийняв спадщину,якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.Таким чином,суд прийшов  до висновку,що позивач позбавлена можливості в позасудовому порядку визнати право власності на спадкове майно.При цьому суд вважає,що спадкодавець був власником нерухомого майна,яке входять до складу спадщини.У відповідності зі ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень »,згідно з яким,право  власності  та  інші речові права на нерухоме майно,набуті згідно з діючими нормативно-правовими  актами  до  набрання чинності  цим  Законом,визнаються державою. Відповідно до цього Закону  реєстрація  речових  прав  на  нерухомість,їх   обмежень здійснюється  лише  в  разі  вчинення  правочинів  щодо нерухомого майна,а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. Згідно ст.120 ЗК України,набувач права власності на жилий будинок одночасно набуває право власності на земельні ділянки для його обслуговування без зміни цільового призначення,відсутність у спадкодавця державного акту на право власності на зазначені земельні ділянки,відсутність державної реєстрації,в даному випадку правового значення не має.

     Виходячи з викладеного суд задовольняє позов,визнає за позивачем право власності на жилий будинок №8 по вул.Набережній с.М.Мошківці Андрушівського району Житомирської області,та дві земельні ділянки площею 0,25га. для обслуговування жилого будинку,та 0,06га. для ведення підсобного господарства розташовані по вул.Набережній,8 с.М.Мошківці Андрушівського району Житомирської області.

    Враховуючи клопотання позивача суд понесені ним судові витрати при подачі позову на його користь з відповідачів не стягує.

Керуючись ст.549 ч.1 ЦК України (в ред.1963 року) ст.ст.325,328,380,1216,1220,1222,1225 ЦК України,ст.120 ЗК України, ст.3 ч.5 Закону України « Про державну реєстрацію речових   прав на нерухоме майно та їх обмежень » від 1 липня 2004 року   N 1952-IV. ст.ст.10,11,60,209,212,214,215 ЦПК України,суд,-

В И Р І Ш И В  :

      Позов  задовольнити.

      Визнати за ОСОБА_1 право власності на жилий будинок №8 по вул.Набережній с.М.Мошківці Андрушівського району Житомирської області,та дві земельні ділянки площею 0,25га. для обслуговування жилого будинку,та 0,06га. для ведення підсобного господарства розташовані по вул.Набережній,8 с.М.Мошківці Андрушівського району Житомирської області.

      Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження на протязі десяти днів після його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

       С У Д Д Я   :