ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/7809/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №160/7809/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2019р. позивач звернулась до суду з позовом до Криворізької міської ради у Дніпропетровській області про визнання протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради у Дніпропетровській області за № 3728 від 24 червня 2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" з моменту його прийняття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки при розробленні технічної документації з нормативної грошової оцінки землі були використані недостовірні дані, які були штучно завищені та покладені в основу розрахунку, що призвело до неправомірного та суттєвого завищення вартості земель міста. Зазначає про те, що сама технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу оскарженню окремо від рішення № 3728 від 24.06.2015, яким її затверджено не підлягає, оскільки не є нормативно-правовим актом.

Ухвалою суду від 07.11.2019р. залучено до участі в справі ОСОБА_2 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019р. позовну заяву залишено без розгляду.

З ухвалою суду першої інстанції не погодився позивач та третя особа та подали апеляційні скарги, в яких посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просили її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження строку.

В обґрунтування апеляційних скарг посилаються на те, що судом першої інстанції не враховано приписи ч. 3 ст. 264 КАС України та підстави позовної заяви.

Відповідачем подано відзив на апеляційні скарги в якому просять залишити їх без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін. У відзиві зазначили, що оскаржене рішення було опубліковано 25.06.2015р. на сайті відповідача, а отже з цієї дати була і можливість з ознайомленням документації, звертаючись до суду з позовом у серпні 2019р. не обґрунтовано позивачем обставин вчинення дій на ознайомлення з такою, а отже є вірними висновки суду першої інстанції щодо пропуску строку звернення до суду з позовом.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції третя особа та представник третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги, також зазначили, що вважають апеляційну скаргу позивача такою, що підлягає задоволенню. Зазначили у тому числі про помилковість посилання відповідача на інше рішення суду щодо оскарження рішення відповідача, оскільки підстави позову у справі були інші.

Представники відповідача щодо задоволення апеляційних скарг заперечили.

Позивач до суду апеляційної інстанції не з`явився. Повідомлений про день та час розгляду справи у відповідності до норм чинного законодавства. Надав клопотання про відкладення справи з підстав хвороби та зайнятістю представника.

Суд ухвалив розглядати справу у відсутності позивача, з посилання на наявність доказів повідомлення позивачем про день та час розгляду справи, з урахуванням строків розгляду справи судом апеляційної інстанції та ненаданням доказів хвороби та відсутності доказів на представництво інтересів позивача у суді апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачем оскаржується рішення Криворізької міської ради у Дніпропетровській області за № 3728 від 24 червня 2015 року "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу" з моменту його прийняття.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки при розробленні технічної документації з нормативної грошової оцінки землі були використані недостовірні дані, які були штучно завищені та покладені в основу розрахунку, що призвело до неправомірного та суттєвого завищення вартості земель міста. Зазначає про те, що сама технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу оскарженню окремо від рішення № 3728 від 24.06.2015, яким її затверджено не підлягає, оскільки не є нормативно-правовим актом.

Суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду виходив з того, що зазначене рішення оприлюднене - 01.07.2015 на офіційній сторінці Криворізької міської ради, з текстом якого та додатками позивач мав можливість ознайомитися саме з дати його опублікування 01.07.2015р. В свою чергу не надано доказів на підтвердження того, що позивачем ним вчинялися будь-які активні дії на ознайомлення з цією документацією після опублікування оскаржуваного рішення - 01 липня 2015 року, в той час як з позовом до суду він звернувся 13 серпня 2019 року, тобто через більш ніж три роки.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Так позивачем оскаржено регуляторний правовий акт (підзаконний нормативно-правовий акт) який застосовується до невизначеного кола суб`єктів, який є чинним.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 КАС України, нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень, передбачені статтею 264 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що дія нормативно-правового акту є постійною тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням.

Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб`єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акту.

Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акту, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акту, необхідно брати до уваги багаторазове застосування та триваючу дію (тривалу чинність) нормативно-правового акту; дійсність факту перебування суб`єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом; дата факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів; чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача); чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду; коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 320, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2019 року у справі №160/7809/19 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Криворізької міської ради Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню.

Повне судове рішення складено 10 березня 2020 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак