Справа №2-55/2010р.

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    2 квітня 2010 року Калінінський районний суд м.Горлівки Донецької області у складі головуючого судді   Дундар І.О.

при секретарі                  Лаухіной Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Горлівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства вугільної промисловості, Держави Україна, Головного управління Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій вказав, що під час роботи зазнав ушкодження здоров'я в розмірі 50% по професійному захворюванню. Рішенням від 23 квітня 2009 року Апеляційного суду Донецької області було відмовлено в задоволенні його позову до ДП "Укрвуглеторфреструктурізація" про відшкодування моральної шкоди, оскільки шахта, на якій він працював була ліквідована без правонаступника. В зв`язку з цим просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Сторони в судове засідання не з"явилися, надали суду заяви з проханням розглянути справу без їх участі (арк.спр.129, 132, 133).

При розгляді справи судом були встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

    Як виходить з трудової книжки позивача (арк.спр.51-54) він працював на підприємствах вугільної промисловості, а саме: на шахті "Кочегарка" з 27 травня 1971 року по 31 липня 1971 року, на шахті ім.Рум"янцева з 13 лютого 1974 року по 13 жовтня 1975 року, на шахті "Кочегарка" з 27 листопада 1975 року по 19 квітня 1984 року, на шахті "Кіндратівка" з 9 липня 1984 року по 4 травня 1997 року.

17 жовтня 2007 року у позивача встановлено професійне захворювання - антракоз, вузликова форма, хронічне обструктивне захворювання легенів першої стадії, легенева недостатність першого ступеню (арк..спр.55-57).

Згідно санітарно-гігієничної характеристики умов праці ОСОБА_1 (арк.спр.58-59) основні небезпечності на робочих місцях ГРОЗ, слюсар, забійник, де він працював - пил, шум та вібрація, фізичне навантаження, несприятливий мікроклімат.

18 серпня 2008 року у позивача встановлена втрата працездатності з приводу пневмоконіозу в розмірі 50% з 13 серпня 2008 року безстроково (арк.спр.64).

З приводу захворювання позивач неодноразово перебував на стаціонарному лікування (арк..спр.60-63).

На підставі ч.1 ст.9 ОСОБА_2 України "Про охорону праці " в редакції від 21 листопада 2002 року, відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до ОСОБА_2 України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ".

Згідно п.1 "є" ст.21 ОСОБА_2 України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності " від 22 лютого 2001 року з подальшими змінами, був передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, спричинену працівнику внаслідок пошкодження  його здоров`я, сплачуючи йому, в тому числі, грошову суму за моральну шкоду при наявності факту спричинення такої шкоди потерпілому

    ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" пунктом 22 статті 71 зупинена на 2007 рік дія підпункту "є" пункту 1 статті 21 ОСОБА_2 України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ".

    Призупинення дії ОСОБА_2 унеможливлює його застосування.

Пунктом 44 ОСОБА_2 України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" внесено зміни до ОСОБА_2 України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", а саме виключений абзац десятий пункту 7 частини сьомої статті 17 і пункт 7 частини першої статті 22, у пункті 3 розділу ХІ "Прикінцеві положення ": у абзаці третьому виключені слова "і моральної (немайнової)", після абзацу 3 розділу ХІ доповнено новим абзацом "відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної (немайнової) шкоди застрахованим та членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 1 січня 2008 року ".

Таким чином виключається обов"язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відшкодовувати моральну шкоду потерпілим.

На підставі ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; ч.2 - моральна шкода полягає у  фізичному  болю  та  стражданнях,  яких  фізична  особа зазнала в зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Статтею 237-1 КЗпроП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв"язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Як виходить з рішення Апеляційного суду Донецької області від 23 квітня 2009 року, ухваленим за позовом ОСОБА_1 до ДП "Укрвуглеторфреструктурізація" про відшкодування моральної шкоди (арк.спр.13-15) шахта, на якій працював позивач  і на якій він отримав професійне захворювання, ліквідована і виключена з державного реєстру ще в 1999 році, а ліквідація не передбачає правонаступництва.

    Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

    Відповідно до ст.1168 ЦК України моральна  шкода,  завдана  каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

    Виходячи зі змісту ст.1205 ЦК України - ч.1 - у разі припинення юридичної особи, зобов'язаної відшкодувати шкоду, завдану каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю,  і встановлення її правонаступників виплата щомісячних платежів покладається на її правонаступників; ч.2 - у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом; у разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на  підставі рішення суду за позовом потерпілого.

    Представник позивача не надав суду жодного доказу в обґрунтування факту наявності капіталізації платежів в рахунок відшкодування моральної шкоди.

    Крім того в судовому засіданні не було надано стороною позивача ніяких доказів стосовно обґрунтування позовних вимог саме до Міністерства вугільної промисловості позивач не перебував з ним в трудових правовідносинах, а доводи позивача стосовно того, що Міністерство є правонаступником шахти не заслуговують на увагу, оскільки не засновані на законі.

    Таким чином в задоволенні позовних вимог до Міністерства вугільної промисловості про відшкодування моральної шкоди належить відмовити.

На підставі ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як  за  зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін  та  інших осіб, які беруть участь у справі.

    В ході розгляду справи представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Держави Україна, але позовних вимог до неї заявлено не було.

На підставі ст.23, 1167, 1168, 1205 ЦК України, керуючись ст..ст.6, 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -

 ВИРІШИВ:

    В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства вугільної промисловості, Держави Україна, Головного управління Державного казначейства України про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я відмовити.

На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Калінінський районний суд м.Горлівки протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя