ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Головуючий по 1-ій інст. Очеретяний Є.В. Справа №22-а-569/07
Тернопільський міськрайонний суд цієї ж обл. Рядок статзвіту №38
Доповідач : Обрізко І.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 червня 2007 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Обрізко І.М.,
суддів: Багрія В.М.
Олендера І.Я.
за участю секретаря - Соколовській А.С.
позивача - ОСОБА_1, представника позивача - ОСОБА_2, представників відповідача - Трохановського В.Я., Маслівця В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на постанову Тернопільського міськрайонного суду від 06 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перерахунок пенсії ,-
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_1 звернувся 13 лютого 2007 року до суду з вище вказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що являється військовим пенсіонером. У 1998 році був звільнений з дійсної військової служби. Починаючи з часу звільнення та по 2005 рік стороною відповідача безпідставно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії з огляду на те, що при нарахуванні подібної не було враховано в повній мірі підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а саме, щомісячної 100% надбавки, встановленої Указом Президента України від 23.02.2002 року за № 173/2002 «Про посилення соціального захисту військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ»; щомісячної надбавки у розмірі 70% за безперервну військову службу у Збройних Силах України, введеної Указом Президента України від 05.05.2003 року за № 389/2003 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства Внутрішніх Справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу»; премії у розмірі 33,3%, передбаченої Указом Президента України за № 615/95 від 17.07.1995 року «Про надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України»; 40% надбавки, передбаченої Указом Президента України за № 847/99 від 14.07.1999 року «Про додаткові заходи щодо впорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України».
Постановою Тернопільського міськрайонного суду цієї ж області від 06 березня 2007 року позов задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, надалі УПФ, зарахувати премію в грошове забезпечення з якого нараховується пенсія ОСОБА_1 та провести перерахунок розміру пенсії, виплативши донараховану суму пенсії за період з 10 листопада 1998 року по 01 січня 2005 рік. Врешті позову відмовлено.
УПФ, не погодившись із вказаним судовим рішенням, подало апеляцію, в якій із-за порушення судом першої інстанції норм матеріального права, а також невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нову постанову.
При цьому вказується на ті ж підстави, що і в запереченнях на позовну заяву, а також на те, що зазначена премія не являється додатковим видом грошового забезпечення. В ч.3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», в редакції від 25.03.1996 року за №103/96-ВР, чинної на момент призначення пенсії позивачу, не зазначена премія як вид грошового забезпечення, який береться при обчисленні розміру пенсії.
Крім цього, суд першої інстанції застосовує роз'яснення Пленуму ВС України до норми права, якої дане роз'яснення не стосується.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1, міськрайонний суд виходив в частині задоволення з того, що позивач на день звільнення зі служби отримував 33,3% премії, яка є одним із видів додаткового щомісячного грошового забезпечення, виходячи з п. 6 ч. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України за № 4 від 15.04.2005 року «Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку в частині задоволення позову, що є предметом оскарження.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що при звільненні ОСОБА_1 з дійсної військової служби в запас, йому призначена пенсія у відповідності із правилами Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (в новій редакції - Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Згідно із статтею 43 названого Закону, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення. При цьому для обчислення пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року за № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).
Оскільки, премія розміром 33,3%, що отримував ОСОБА_1 під час проходження служби, не відносилась до додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій військовослужбовцям, і також не враховується при нарахуванні пенсії чи проведенні перерахунку її розміру, то з огляду на викладене, суд першої інстанції неправильно задоволив в цій частині позовні вимоги з помилковим покликанням щодо цих правовідносин на п. 6 ч. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.04.2005 року за № 4 „Про окремі питання застосування судами України законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб".
Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги являються суттєвими і складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задоволити.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду від 06 березня 2007 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про перерахунок пенсії відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий Обрізко І.М.
Судді Багрія В.М.
Олендера І.Я.