УХВАЛА

05 березня 2020 року

Київ

справа №825/2264/18

адміністративне провадження №К/9901/2306/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Коваленко Н.В., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 січня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12 липня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року.

Як вбачається з оскаржуваних судових рішень та матеріалів касаційної скарги, предметом розгляду у даній справі є, зокрема, визнання протиправними дії відповідача щодо неврахування розміру додаткового грошового забезпечення при визначенні основного розміру пенсії у ході перерахунку пенсії позивачу відповідно до Постанови № 103; зобов`язання відповідача здійснити новий перерахунок пенсії позивача на підставі Постанови № 103 з 01 січня 2018 року виходячи з розміру посадового окладу - 9590 грн., окладу за військове звання - 1480 грн., процентної надбавки за вислугу років (50%) - 5535 грн., додаткового грошового забезпечення - 5214,75 грн. Обчислення основного розміру пенсії провести у розмірі 90 відсотків від вищезазначеного нарахованого грошового забезпечення, що становить 19673 грн.

Вивчивши у ході розгляду касаційної скарги обставини, Верховний Суд дійшов висновку, що наявні підстави для зупинення провадження у даній справі.

У відповідності до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України, суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі), зокрема, Великою Палатою Верховного Суду.

Колегія суддів зазначає, що Великою Палатою Верховного Суду 22 квітня 2019 року відкрито провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 березня 2019 року у зразковій справі № 240/6263/18 (Пз/9901/1/19), яким відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, з подібними правовідносинами (справа щодо визнання неправомірними дії Пенсійного фонду України щодо проведення перерахунку та виплати пенсії без урахування суми середньомісячних додаткових видів грошового забезпечення).

Зважаючи на те, що головним завданням Верховного Суду як найвищого суду в системі судоустрою України є забезпечення єдності та сталості судової практики, а також однакового підходу до національного права та застосування законів усіма судами (статті 17 та 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"), є підстави для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду.

При цьому, важливість та обов`язковість правових висновків, що містяться у рішеннях Великої Палати Верховного Суду, для забезпечення єдності та сталості судової практики обумовлено наступним.

Відповідно до статті 33 КАС України у визначених цим Кодексом випадках перегляд судових рішень здійснюється, зокрема, Великою Палатою Верховного Суду.

При цьому, у силу вимог частини другої статті 356 КАС України у постанові Великої Палати Верховного Суду має міститися вказівка про те, як саме повинна застосовуватися норма права.

На підставі вищенаведеного вбачається, що у правовому висновку, сформульованому у рішенні Великої Палати Верховного Суду, має визначатися спосіб застосування норми права у спірних правовідносинах, що сприяє однаковому праворозумінню та правозастосуванню у судовій практиці.

Як зазначила Консультативна рада європейських суддів у пункті 1 Висновку № 20 від 10 листопада 2017 року "Щодо ролі судів у забезпеченні єдності застосування закону", однакове та уніфіковане застосування закону обумовлює загальнообов`язковість закону, рівність перед законом та правову визначеність.

У свою чергу, Венеціанська комісія у пункт 71 Доповіді Венеціанської комісії "Європейські стандарти в сфері судочинства - систематичний огляд" (висновок від 03 жовтня 2008 року № CDL-JD (2008)002), звертає увагу, що у системі забезпечення незалежності суддів вищі суди забезпечують єдність судової практики на всій території країни через свої рішення по окремих справах.

Також Верховний Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішення "Zubac v. Croatia" (№ 40160/12, пункт 123), згідно з якою забезпечуючи юридичну визначеність, суд гарантує дотримання принципу ефективного здійснення правосуддя.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необхідним зупинити провадження у даній справі до винесення рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 240/6263/18.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 25 червня 2019 року у справі № 803/1505/17, щодо застосування частини другої статті 236 КАС України та зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі.

У відповідності до частини четвертої статті 236 КАС України про зупинення провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 236, 353, 359, КАС України,

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії до винесення рішення Великою Палатою Верховного Суду у справі № 240/6263/18 (Пз/9901/1/19).

Судді Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний

Н.В. Коваленко