Дата документу 03.03.2020 Справа № 321/1466/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №321/1466/18        Головуючий у 1 інстанції: Куценко М.О.

Провадження № 22-ц/807/200/20        Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03»березня 2020 року        м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого:        Дашковської А.В.,

суддів:        Кримської О.М.,

       Кочеткової І.В.,

секретар:        Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою голови Михайлівської районної ради Запорізької області  ОСОБА_1 Сергія Васильовича на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 вересня 2019 року у справі за позовом голови Михайлівської районної ради Запорізької області ОСОБА_2 Васильовича до начальника Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Гірного Владислава Ігоревича, третя особа: Прокуратура Запорізької області, про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2018 року голова Михайлівської районної ради Запорізької області Передерій С.В. звернувся до суду з позовом до начальника Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Гірного В.І., третя особа: Прокуратура Запорізької області, про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 квітня 2018 року начальником Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Гірним В.І. у випуску за № 31 (10482) районної громадсько-політичної газети «Михайлівські новини» у рубриці «Прокуратура повідомляє» зроблено публікацію відносно нього наступного змісту: «20 квітня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», з кваліфікацією за статтею 366-1 Кримінального кодексу України, а саме: декларування недостовірної інформації. Так установлено, що голова Михайлівської районної ради на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції при подачі щорічної електронної декларації вказав завідомо недостовірні відомості та не задекларував права власності на чотири об`єкти нерухомого майна».

Дана публікація зроблена за день до місцевих виборів, які проводилися 29 квітня 2018 року, та на яких він був кандидатом у депутати до Михайлівської ОТГ в одномандатному виборчому окрузі № 3.

Вважав, що інформація, опублікована ОСОБА_3 , є надуманою, безпідставною та такою, яка направлена на дискредитацію його як патріота, посадової особи органів місцевого самоврядування, активного громадського діяча, благодійника, законослухняного громадянина, вказує на безпринципність та аморальність його поведінки та створює в оточуючих враження у відношенні нього як кримінального елемента, прагнучого приховати те, що набуто незаконним шляхом, внаслідок обману мешканців смт. Михайлівка, і разом з цим формування у потенційних виборців негативного враження як про кандидата, що вплинуло на результати голосування по даному виборчому округу, у результаті чого було обрано іншого кандидата, а не його.

Нерухоме майно, про яке зазначає ОСОБА_3 , в нього відсутнє.

Вважав, що поширена недостовірна інформацію порушує його права на гідність, честь та ділову репутацію, оскільки в очах оточуючих виставила його в негативному світі з точки зору моральних якостей, зганьбила його репутацію як голови Михайлівської районної ради, підірвала довіру як до кандидата в депутати, позбавила можливості бути обраним.

Внаслідок опублікування статті він відчуває сильні душевні хвилювання. спустошеність та пригніченість. Моральну шкоду оцінив в 250 000 грн.

На підставі зазначеного просив:

- визнати недостовірною і такою, що порочить та принижує його честь, гідність, ділову репутацію, інформацію, яка була опублікована 27 квітня 2018 року начальником Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Гірним В.І. у випуску № 31 (10482) районної громадсько-політичної газети «Михайлівські новини» у рубриці: «Прокуратура повідомляє» наступного змісту: «20 квітня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», з кваліфікацією за статтею 366-1 Кримінального кодексу України, а саме: декларування недостовірної інформації. Так установлено, що голова Михайлівської районної ради на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції при подачі щорічної електронної декларації вказав завідомо недостовірні відомості та не задекларував права власності на чотири об`єкти нерухомого майна»;

- зобов`язати начальника Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Гірного ОСОБА_4 .І ОСОБА_5 не пізніше ніж за тиждень від дня набрання рішення законної сили спростувати вказану інформацію шляхом публікування під заголовком «Спростування» тим же шрифтом, що і повідомлення, яке спростовується, та розповсюдження тим же тиражем;

- стягнути з відповідача на його корить відшкодування моральної шкоди в сумі 250000,00 грн. та судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 вересня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, голова Михайлівської районної ради Запорізької області Передерій С.В. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що ним залучено в якості відповідача особу, яка поширила недостовірну інформацію, стаття була направлена на формулювання у виборців негативного враження по відношенні до нього перед виборами, лист ОСОБА_3 , адресований редактору газети, датований 25 березня 2018 року, тобто до внесення відомостей до ЄРДР, опублікована інформація не є оціночним судженням, судом порушено норми процесуального права.

Просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Прокуратура Запорізької області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про пред`явлення позову до неналежного відповідача, прокурором Гірним В.І. в межах повноважень поширено інформацію про діяльність органу прокуратури, в порядку цивільного судочинства не може розглядатись спір про спростування інформації органу досудового розслідування про проведення процесуальних дій, їх хід та здобуті результати.

Начальник Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Гірний В.І. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що спірна стаття опублікована з метою висвітлення діяльності органу прокуратури та опублікована від імені юридичної особи і при виконанні посадових обов`язків, позивачем не доведено, що спірна стаття опублікована з метою його дискредитації та порушила його гідність, честь та ділову репутацію, а також не доведено наявність моральних страждань та розмір моральної шкоди.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинами 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що інформація, яку позивач просить спростувати, є фактичними обставинами досудового розслідування у кримінальному провадженні, позови про спростування якої не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, позов пред`явлений до неналежного відповідача.

Судом першої інстанції встановлено, що слідчим відділенням Михайлівського відділення поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018080290000157 від 20.04.2018 року за фактом подання завідомо недостовірної інформації у декларації щодо майнового стану за 2016 року головою Михайлівської районної ради Запорізької області за ст. 366-1 КК України. Прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у справі, визначено ОСОБА_3 , який є начальником Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури (т. 1, а.с.189).

Начальником Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Гірного В.І. направлено лист редактору газети «Михайлівські новини» з пропозицією висвітлити інформацію (т. 1, а.с.88). Відповідно до реквізитів, зазначений лист направлено за вихідним №3287вих-18 від 25.03.2018 року.

Відповідно до роздруківки наданої з електронного журналу вихідної кореспонденції Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури під вихідним номером 3287 вих-18 зареєстровано інформацію для висвітлення у ЗМІ, однак дата реєстрації даного листа зазначено 25.04.2018 року (т. 1, а.с.89).

27.04.2018 року у випуску № 31 (10482) районної громадсько-політичної газети «Михайлівські новини» у рубриці: «Прокуратура повідомляє» висвітлено інформацію наступного змісту: «20 квітня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за фактом подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», з кваліфікацією за статтею 366-1 Кримінального кодексу України, а саме: декларування недостовірної інформації. Так установлено, що голова Михайлівської районної ради на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції при подачі щорічної електронної декларації вказав завідомо недостовірні відомості та не задекларував права власності на чотири об`єкти нерухомого майна». Досудове розслідування цього кримінального провадження проводиться слідчим відділенням Михайлівського ВП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області. Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Михайлівським відділом Енергодарської місцевої прокуратури. Досудове розслідування триває. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років».

Вказана стаття підписана «В.І. Гірний, начальник Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури» (т. 1, а.с.13).

Конституція України визнає честь і гідність людини найвищою соціальною цінністю та передбачає, що кожен має право на повагу до його гідності (статті 3, 28).

Конституцією України гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів та переконань.

Статтею 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

За приписами статей 297, 299 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі, на недоторканність своєї ділової репутації.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, в тому числі, ділова репутація, ім`я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством (частина перша статті 201 ЦК України).

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, є сукупність таких обставин: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про прокуратуру» органи прокуратури не менш як двічі на рік інформують суспільство про свою діяльність шляхом повідомлень у засобах масової інформації. Інформація про діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих засобах масової інформації і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури.

За положеннями статті 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.

Частиною другою статті 93 КПК України визначено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.п. 9,12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 N 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

У разі, коли редакція друкованого засобу масової інформації не має статусу юридичної особи, належним відповідачем є юридична особа, структурним підрозділом якої є редакція. Якщо редакція не є структурним підрозділом юридичної особи, то належним відповідачем виступає засновник друкованого засобу масової інформації.

У випадку, коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем.

При опублікуванні чи іншому поширенні оспорюваної інформації без зазначення автора (наприклад, у редакційній статті) відповідачем у справі має бути орган, що здійснив випуск засобу масової інформації.

Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог (п.п. 2, 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (ч. 2 ст. 48 ЦПК України).

Позов може бути пред`явлений до кількох відповідачів. Участь у справі кількох відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: 1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права та обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки (ст. 50 ЦПК України).

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі (ч.ч. 1,2 ст. 51 ЦПК України).

Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц.

Отже, за змістом вказаних норм цивільного процесуального права з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства та принципу змагальності сторін, на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд під час розгляду справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно зі специфікою спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Частиною четвертою статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Розгляд даної справи без залучення редакції відповідного засобу масової інформації - районної громадсько-політичної газети «Михайлівські новини», призведе до неповноти з`ясування обставин у справі, не встановлення всіх фактичних обставин справи, які мають значення.

Окрім того, ОСОБА_3 , який зазначений ОСОБА_6 в якості відповідача у справі, перебуває на посаді начальника Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» - відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків є юридична особа, в якій вона працює.

Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006291639, №1006291925від 05 лютого 2020 року Михайлівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури та Енергодарська місцева прокуратура Запорізької області не є юридичними особами.

Михайлівський відділ Енергодарської місцевої прокуратури та Енергодарська місцева прокуратура Запорізької області входять до складу прокуратури Запорізької області, яка відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1006291697 від 05 лютого 2020 року є юридичною особою, а тому належним співвідповідачем у даній справі є саме Прокуратура Запорізької області, яка була залучена ОСОБА_7 в якості третьої особи.

Суд апеляційної інстанції в силу покладених на нього процесуальним законом повноважень позбавлений можливості визначити суб`єктний склад учасників справи.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем пред`явлено позовні вимоги до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

В той же час, суд першої інстанції, встановивши, що у справі не залучено належного відповідача, безпідставно вдався до оцінки та встановлення обставин справи, зокрема щодо недоведеності порушення прав позивача опублікуванням вищезазначеної інформації, що позбавило позивача права на звернення до суду з позовом з правильно визначеним ними суб`єктним складом учасників справи відповідно до сформульованих позовних вимог, які відповідатимуть передбаченому законом способу захисту відповідного права або законного інтересу.

На підставі зазначеного, рішення суду першої інстанції згідно з п.п.1,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає зміні в частині мотивів відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу голови Михайлівської районної ради Запорізької області Передерія Сергія Васильовича задовольнити частково.

Рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 03 вересня 2019 року у цій справі змінити в частині мотивів відмови в задоволенні позову голови Михайлівської районної ради Запорізької області ОСОБА_2 Васильовича до начальника Михайлівського відділу Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області Гірного Владислава Ігоревича, третя особа: Прокуратура Запорізької області, про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 05 березня 2020 року.

Головуючий        А.В. Дашковська

Судді:        О.М. Кримська

       І.В. Кочеткова