Справа № 1-19-10

                                                                В И Р О К

                                             І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 року                    Нетішинський міський суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді- Кулеша Л.М.

при секретарях-  Лисюк О.О., ОСОБА_1, ОСОБА_2

з участю прокурора- Косіка О.В.

захисника-  Лісовського В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Нетішинського міського суду кримінальну справу про обвинувачення   ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого,  не працюючого, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого  в ІНФОРМАЦІЯ_5,  судимого 08.04.2002 року Нетішинським міським судом за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ч.І ст. 194, ч.І ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, 05.03.2003 року Калиновським міським судом Вінницької області за ч.3 ст. 185, ч.4 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, 19.06.2006 року Нетішинським міським судом за ч.3 ст. 135 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі,

за ч.2 ст.185,  ч.3 ст.357,  ч.3 ст.185 КК України,

ОСОБА_4 ,    ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_7, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_9, не судимого відповідно до ст.89 КК України,

            за ч.3 ст.185 КК України, -

                                                          ВСТАНОВИВ:

В період часу з 16 по 18 квітня 2009 року, в м.Нетішин, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, діючи за попередньою домовленістю між собою, з корисливих мотивів, маючи за мету таємно викрасти чуже майно, ОСОБА_3 повторно, використовуючи ключ, переданий ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_5, шляхом вільного доступу, таємно викрали з приміщення гаража № 19 гаражного кооперативу «Ізотоп», належні потерпілому ОСОБА_5, чотири титанових диски К-15 з резиною до автомобіля, загальною вартістю 1300 гривень, стартер до автомобіля марки ВАЗ-21011 вартістю 150 гривень та водополивний насос вартістю 80 гривень, внаслідок чого заподіяли потерпілому ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 1530 гривень.

    Крім того ОСОБА_3,   10.07.2009 року, в м. Нетішин,   в період між 22:30  та 23 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, поблизу гаражного кооперативу "Автолюбитель", що по  вул.Енергетиків, маючи за мету таємно викрасти чуже майно, з корисливих мотивів, повторно, таємно викрав належні гр-ці ОСОБА_6 жіночу сумку вартістю 30 гривень, в якій знаходились: жіночий пояс, вартістю 20гривень, блиск для губ, вартістю 9 гривень, два блиски для губ, які не становлять цінності, записник вартістю 15 гривень, блокнот вартістю 3 гривні, дві фотокартки розміром 10X15 см. вартістю по 60 коп. кожна, ключі від квартири, вартістю 10 гривень, ключ від домофона, вартістю 10 гривень та брелком у вигляді червоного автомобіля, вартістю 4 гривень, два ключі- від робочого кабінету та від квартири по місцю проживання,  вартістю 6 гривень, з  брелком у вигляді залізного сердечка червоного кольору, вартістю 4 гривень, гаманець шкіряний чорного кольору, вартістю 15 гривень, в якому знаходилось гроші в сумі 700 гривень, фотокартку розміром 3X4, вартістю 0.70 коп., картки до таксофону, які не становлять цінності, дві ікони з зображенням «Божої матері» та зображенням «Великомучениці Юлії», вартістю 1 грн., два квитки на поїзд до м.Сімферопіль, вартістю 198 гривень, чохол до мобільного телефону вартістю 6 гривень, мобільний телефон марки «Нокіа 6131», вартістю 500 гривень, з флеш-картою на 1 Гб.,  вартістю 60 гривень, з сім-картою мобільного оператора «Діджус», вартістю 5 гривень, на рахунку якої знаходились гроші для розмови в сумі 3 гривні, мобільний телефон марки «Флай», вартістю 50 гривень з флеш-картою на 500 МВ, вартістю 30 гривень, з сім-картою мобільного оператора «МТС», вартістю 5 гривень, на рахунку якої знаходились гроші для розмови в сумі 8 гривень, набір вологих серветок вартістю 2,50 гривень, чоловіче шкіряне портмоне коричневого кольору, вартістю 40 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 1732 гривні 40 коп.

    Підсудний ОСОБА_3 вину визнав частково та пояснив, що коли підвіз на скутері потерпілу ОСОБА_6, то  вона нахилилась і з її сумки випало 2 мобільних телефони, які він забрав. Сумочку не викрадав, так як вона  з  нею пішла.  Телефони потерпілій повернув. Наміру викрадати документи немав.  У потерпілого ОСОБА_5 не брали з ОСОБА_4 стартера  та насоса, диски з резиною повернули. У вчиненому розкаюється.

Підсудний ОСОБА_4 вину визнав частково і показав, що з дозволу потерпілого двічі заходили в його  гараж з ОСОБА_3, де   викрали 4 диски з резиною, які в подальшому повернули. Стартер   і насос не брали, однак з ОСОБА_5розрахувались за все. У вчиненому розкаюється.

            Незважаючи  на  часткове визнання вини підсудними, їх вина доведена  наступними доказами, дослідженими в судовому засіданні.  

Потерпілий ОСОБА_7 показав, що ОСОБА_4 попросив у нього покришку до колеса мопеда, тому він дав йому ключі від гаража, який знаходиться  в кооперативі «Ізотоп». Через певний час  ОСОБА_4 повернувся і сказав, що покришка не підходить. Він знову дав йому ключі від гаража.  В подальшому виявив, що в гаражі відсутні 4 титанові диски К-15 з покришками, немає поливочного насоса, стартера до автомобіля марки ВАЗ 21011. На сьогоднішній день  диски з покришками йому повернуті, шкода відшкодована, претензій до підсудних немає, просить не позбавляти їх волі.

Свідок ОСОБА_4 показав, що бачив у ОСОБА_3 телефон «Нокія»,  той пояснив, що купив його.

Свідок ОСОБА_8 показала, що ОСОБА_3 приніс додому 2 телефони марки «Флай» і «Нокіа», сказав,  що знайшов їх . Один дав їй, другий залишив собі.

Свідок ОСОБА_9 показав, що в середині липня 2009 року до нього підійшов ОСОБА_3 та попросив, щоб він взяв  у нього в заставу мобільний телефон марки «Флай», за надані послуги перевезення. Через два тижні до нього прибули працівники міліції, які повідомили про те, що мобільний телефон крадений та вилучили його.

Свідок ОСОБА_10 показав, що підсудні продали йому 4 титанових диски з протекторами за 1000,00 грн., які у нього вилучили працівники міліції.

 Із даних протоколу допиту потерпілої ОСОБА_6   (а.с.24-25) слідує, що 10.07.2009 року, близько 22:30 год., вона спільно з ОСОБА_3, з яким познайомилася під час розпиття спиртних напоїв, поїхала на його скутері покататися.  В подальшому вони спілкувалися і коли почала шукати свою сумку,  то її ніде не було. Вона зрозуміла, що ОСОБА_3 забрав її. Сумка була в неї на плечі, але коли вона виявила, що її немає, то ОСОБА_3 вже зник. Поряд нікого не було і на тому місці, де вони були, її сумки теж не було, тому зрозуміла, що саме він викрав сумку. Сумка була  чорного кольору, не шкіряна, коштувала 90 гривень, в ній знаходилось: жіночий не шкіряний пояс жовтого кольору з «тразами» вартістю 45 гривень, блиск для губ вартістю 9 гривень фірми не пам'ятає, який був новий, а два блиски для губ були використаними і там майже нічого не лишалось, тому вони їй нічого не коштують, записник з шкірозамінника чорного кольору на кнопці вартістю близько 20 гривень, блокнот рожевого кольору з малюнком квітів чи то сердечок вартістю 3 гривні. В записнику чорного кольору було дві фотокартки розміром 10X15 см. з зображенням її,  та її хлопця на одній,  та зображенням її, її хлопця і її доньки на іншій. Вказані фотокартки коштують їй по 60 коп. кожна. Дві зв'язки ключів, на одній з них був ключ від квартири по вул. Варшавська, 5/54 в м.Нетішин вартістю 10 гривень, ключ від домофона вартістю 20 гривень та брелок у вигляді червоного автомобіля вартістю 7 гривень. На другій зв"язці ключів було два ключі, один з яких від її робочого кабінету, а інший від квартири по місцю її проживання. Обидва ключі коштують по 10 гривень. На зв'язці ключів був брелок у вигляді залізного сердечка червоного кольору з написом ОСОБА_6, вартістю 6 гривень. Гаманець шкіряний чорного кольору вартістю 45 гривень, в якому знаходилось гроші в сумі близько 700 гривень, серед яких була одна купюра номіналом 200 гривень та по 100 гривень. Фотокартка розміром 3X4 мого хлопця вартістю 1 гривень. Картки до таксофону, які були використаними і які їй нічого не коштують, дві ікони з зображенням «Божої матері», а інша з зображенням «Великомучениці Юлії» вартістю по 2 гривні за кожну. Паспорт на її прізвище, свідоцтво про народження доньки, ощадна книжка на її прізвище, на рахунку якої знаходились гроші в сумі 1380 гривень. Ощадний рахунок вона заблокувала. її ідентифікаційний код, два квитки на поїзд до м.Сімферопіль на 19 серпня 2009 року, вартістю 198 гривень за два квитки, один з яких дорослий, а інший -дитячий, диплом про закінчення вищого закладу в м.Рівне на її прізвище, свідоцтво про проходження курсів з охорони праці в м.Сімферополь, чохол до мобільного телефону червоного кольозу на замку вартістю 18 гривень з надписом чорним шрифтом «Нокіа», мобільний телефон марки «Нокіа 6131» в корпусі чорного кольору вартістю 990 гривень, з флеш-картою на 1 Гб. вартістю 60 гривень, з сім-картою мобільного оператора «Діджус» вартістю 25 гривень, на рахунку якої знаходились гроші для розмови в сумі близько 3 грн., мобільний телефон марки «Флай» в корпусі чорного кольору вартістю 566 гривень з флеш-картою на 500 МВ вартістю 45 гривень, з сім-картою мобільного оператора «МТС», вартістю 10 гривень, на рахунку якої знаходились гроші для розмови в сумі 8 гривень. Крім того в сумці знаходились вологі серветки вартістю 2,50 гривень. Портмоне чоловіче шкіряне коричневого кольору, вартістю 50 гривень, в якому і був її ідентифікаційний код. Крадіжкою речей, незважаючи на крадіжку документів, їй заподіяно майнову шкоду на загальну суму 2956 гривень 70 коп.

Із даних   протоколів огляду та вилучення ( а.с.11т.1, а.с.16-17 т.2) вбачається, що телефон «Нокіа 6131» вилучався у ОСОБА_8, телефон «Флай» у ОСОБА_9, а титанові диски у ОСОБА_10

    Даними довідок про вартість(а.с. 12-14 т.1, 19-20 т.2) підтверджується  вартість викраденого майна у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5П.)

            Із даних розписки (а.с.22)  слідує, що телефони передані на збереження потерпілій ОСОБА_6

Досліджуючи зібрані докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку про повне доведення вини підсудних  у вчиненні умисних дій, що виразились  у таємному викраденні чужого майна(крадіжці) у потерпілого ОСОБА_7,  вчиненій за попередньою змовою групою осіб.

 Суд вважає, що із їх обвинувачення слід виключити таку кваліфікуючу ознаку злочину, як проникнення в приміщення, а у підсудного ОСОБА_4, крім того і  повторність, як недоведені.  Тому їх  дії слід перекваліфікувати з ч.3 ст.185 на ч.2 ст. 185 КК України.  

Дії ОСОБА_3 по епізоду  крадіжки майна  у потерпілої ОСОБА_6 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як  умисні дії, що виразились  у таємному викраденні чужого майна(крадіжці), повторно.

 По епізодах  крадіжок майна  у потерпілої  ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_7 дії ОСОБА_3 необхідно  лише раз кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України.

Суд вважає невірною кваліфікацію  дій ОСОБА_3 за ч.3 ст.357 КК України,  так як в судовому засіданні  не добуто доказів того, що  при вчиненні крадіжки у    нього був умисел  на незаконне   заволодіння важливими особистими документами   потерпілої ОСОБА_6, тому за  цією статтею обвинувачення  його необхідно виправдати .

При призначені підсудним виду та міри покарання, судом  враховується ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про їх особу, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує, що підсудній ОСОБА_4 вчинив злочин, а підсудній ОСОБА_3 злочини, які відносяться до середньої тяжкості. ОСОБА_3 раніше був неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, має непогашену судимість.  

За місцем проживання підсудні характеризуються з позитивної сторони.

 Обставинами, що  пом`якшують  їх  покарання є  відшкодування шкоди потерпілому  ОСОБА_5 та часткове відшкодування шкоди підсудним  ОСОБА_3 потерпілій  ОСОБА_6

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного ОСОБА_3  є вчинення злочину  в стані алкогольного сп’яніння( по епізоду крадіжки  майна у потерпілої ОСОБА_6В.).          

Такі обтяжуючі покарання обставини у підсудних як  повторність  та рецидив злочинів слід виключити із їх обвинувачення,  оскільки у ОСОБА_3 повторність є кваліфікуючою ознакою  злочинів, передбачених  ч.2 ст. 185 КК України, у ОСОБА_4 судимість погашена, тому його дії не можуть вважатись повторними.

З урахуванням особи підсудних, суд вважає, що їх виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, з призначенням покарання, в межах санкції ст.185 ч.2  КК України, у виді  обмеження волі.  

 Суд вважає можливим виправлення засудженого ОСОБА_4 без відбування покарання,  із застосуванням щодо нього  ст. 75 та ст. 76  КК України і  звільненням його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Речові докази по справі знаходяться на збереженні у потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Судових витрат по справі немає.

Цивільні позови не заявлялись.

Керуючись ст.ст.323-324 КПК України, суд-

      З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених  ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання  у виді 2 (двох ) років обмеження волі.

 За ч.3 ст.357 КК України ОСОБА_3 виправдати.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання  у виді 1 (одного) року обмеження волі.

 Застосувати ст.75 КК України і звільнити засудженого від відбуття покарання,  якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає тривалістю 1 рік,  не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, передбачені ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід засудженим, до набрання вироком законної сили, залишити без змін-підписку про невиїзд.

Речові докази, які знаходяться на збереженні у потерпілих  ОСОБА_6 та ОСОБА_5 залишити їм,  як законним володільцям.

Вирок може бути оскаржений до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 діб, з моменту його проголошення, через Нетішинський міський суд.

      Суддя                                                                                   Кулеша Л.М.