Справа № 2- 1502/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 червня 2008 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ольховського Є.Б.
при секретарі – Ященко Є.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 міської ради, 3-і особи: КП „МіськБТІ”, 2-га Держнотконтора, приватний нотаріус ОСОБА_5 про визнання дійсними договору дарування, визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності –
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2008 року позивачка звернулась до суду з зазначеним вище позовом, в якому вказала, що згідно із Договором дарування від 09.01.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Державної нотаріальної контори, рн 4-109, ОСОБА_3, яка є матір’ю позивачки, подарувала їй нежитлові приміщення А-16, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Соціалістична,65.
Нежитлові приміщення ОСОБА_3 придбала у першої відповідачки - ОСОБА_2 - на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, рн 9040, які ОСОБА_2 належали у свою чергу на підставі рішення Ленінського райсуду м. Харкова від 31.10.2006 року.
Але цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 міської Ради про визнання права власності на нежитлові приміщення у Ленінському районному суді не розглядалася, таким чином рішення є недійсним, як і Договір купівлі продажу від 12.1.2006 року та Договір дарування від 23.04.2001 року.
Позивачка просить суд визнати вищевказані договори дійсними та визнати за нею право власності на нежитлові приміщення А-16 по вул. Соціалістичній, 65 у м. Харкові.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримала, посилаючись на підстави зазначені в позовній заяві.
ОСОБА_2, проти позову не заперечувала, зазначивши, що про недійсність судового рішення від 31.10.2006 року дізналась тільки після укладання договору купівлі-продажу з ОСОБА_3
ОСОБА_3 позов визнала і просила задовольнити у повному обсязі, надавши суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутність.
Представник ОСОБА_4 міської ради проти позовних вимог про визнання права власності на нежитлові приміщення заперечував з підстав недотримання позивачем порядку введення об’єкта в експлуатацію.
Треті особи - КП "ОСОБА_4 міське Бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_4 Державна нотаріальна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 просили суд розглядати справу за їх відсутністю, ухвалити рішення згідно чинного законодавства України. При цьому представник БТІ в судовому засіданні 07.04.2008 року зазначила, що задоволення позову буде сприяти наведенню порядку в їх документації.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне:
23.04.2001 року ОСОБА_2 згідно до договору дарування стала власником квартири АДРЕСА_1. Зазначена угода була зареєстрована в БТІ (с.с.30).
Рішення виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради від 25.09.2001 року зазначену квартиру було переведено в нежиле приміщення та власнику – ОСОБА_2 було надано дозвіл на проектування та реконструкцію зазначеного приміщення під стоматологічний кабінет (с.с.31).
Рішенням виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради від 15.12.2004 року СПДФО ОСОБА_2 було дано дозвіл на реконструкцію нежитлового приміщення ( колишньої квартири № 65) по вул. Соціалістичній 65 в м. Харкові під стоматологічний кабінет з влаштуванням окремого входу (с.с.16).
12.10.2006 року ОСОБА_2 було оформлено технічний паспорт на нежитлове приміщення А-16 по вул. Соціалістичній 65 в м. Харкові.
Нежитлові приміщення ОСОБА_3 придбала у першої відповідачки - ОСОБА_2 - на підставі договору купівлі-продажу від 12.12.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, рн 9040, які ОСОБА_2 належали у свою чергу на підставі рішення Ленінського райсуду м. Харкова від 31.10.2006 року.
Як вбачається із довідки Ленінського райсуду м. Харкова цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 міської Ради про визнання права власності на нежитлові приміщення у Ленінському районному суді ніколи не розглядалася.
Згідно із Договором дарування від 09.01.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Другої Державної нотаріальної контори, рн 4-109, друга відповідачка - ОСОБА_3 - подарувала позивачці ОСОБА_1 нежитлові приміщення А-16, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Соціалістична,65.Правовстановлюючий документ - рішення Ленінського райсуду м. Харкова від 31.10.2006 року, на нежитлові приміщення - у Першої відповідачки ОСОБА_2 у момент відчуження нежитлових приміщень Другій відповідачці - ОСОБА_3 - 12.12.2006 року був недійсним, про що сторони не знали та не могли знати, таким чином при укладенні Договору купівлі продажу від 12.12.2006 року, правовстановлюючим документом на нежитлові приміщення був Договір дарування від 23.04.2001 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_6
Якщо майно відчужено особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо майно не може бути витребуване у нього згідно до вимог ст. 330 ЦК України.
Згідно технічного висновку ТОВ "ЛЕВЕЛ" "Про стан будівельних конструкцій не житлового приміщення - стоматологічного кабінету, що розташована по вул. Соціалістичній, 65 у м. Харкові", відповідає будівельним, санітарно-гігієнічним та пожежним норм та правилам.
Суд не приймає до уваги доводи представника відповідача – ОСОБА_4 міської ради, оскільки нормативні акти на які він посилається у своїх запереченнях не зареєстровані в Міністерстві юстиції України відповідно до Указу Президента «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» №493/92 від 03.10.1992р., а тому не є обов’язковими до виконання.
Таким чином, враховуючи визнання позову відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд вважає, що здійснена реконструкція нежитлових приміщень колишньої квартири АДРЕСА_2 відповідає всім будівельним та санітарно-технічним нормам та правилам і не порушує права інших осіб. Судом не встановлено, що при будівництві були порушені будь-чиї права.
Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
З огляду на вищенаведене суд вважає, що не має підстав для визнання недійсними договорів дарування від 09.01.2007 року та договору купівлі-продажу від 12.12.2006 року і вважає що є всі підстави для задоволення позову оскільки ОСОБА_1 є добросовісним набувачем.
Керуючись ст.ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, ст.ст. 330,392 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір дарування від 09.01.2007 року посвідчений державним нотаріусом 2-ї Держнотконтори не житлової будівлі А-16 ( стоматологічний кабінет), загальною площею 32,9 кв.м., що складається з приміщень 65-1-:-65-5 та розташований по вул. Соціалістичній, 65 в м. Харкові між ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Визнати дійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі А-16 ( стоматологічний кабінет), загальною площею 32,9 кв.м., що складається з приміщень 65-1-:-65-5 та розташований по вул. Соціалістичній, 65 в м. Харкові від 12.12.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення А-16 (стоматологічний кабінет), загальною площею 32,9 кв.м., що складається з приміщень 65-1-:-65-5 та розташований по вул. Соціалістичній, 65 в м. Харкові.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя підпис ОСОБА_7