Справа №2-106/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2010 року м. Сімферополь
Сімферопольський районний суд АР Крим у складі:
Головуючого судді Томащака А.С.,
при секретарі Шляхтіной О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, прокуратури Сімферопольського району в АР Крим, Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим про відшкодування моральної шкоди завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про відшкодування моральної шкоди внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності в розмірі 150000грн., в ході судового засідання збільшив заявлені позовні вимоги та просив суд стягнути в рахунок відшкодування моральної шкоди 200000грн.
Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 23.06.2006 року сталася ДТП пригода за його участю та участю водія ОСОБА_2, внаслідок ДТП тілесні ушкодження отримали його донька ОСОБА_3 – середньої тяжкості та дружина ОСОБА_4 – тяжкі тілесні ушкодження. 17.11.2007р. позивача притягнуто до кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 286 КК України та вироком Сімферопольського районного суду АР Крим засуджено на 4 роки позбавлення волі з випробуванням на два роки. Ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду АР Крим від 12.08.2008р. вирок скасовано та справу направлено на додаткове розслідування. Постановою від 05.02.2009р. кримінальна справа відносно позивача закрита на підставі п.2 ст.6 УПК України. Отже внаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, а також необхідності доводити свою невинуватість він поніс значні моральні страждання які оцінив у визначеному вище розмірі.
Судом в порядку ст. 33 ЦПК України залучені в якості співвідповідачів по справі Державне казначейство України, прокуратура Сімферопольського району в АР Крим, Сімферопольський РВ ГУ МВС України в АР Крим.
В ході судового засідання позивач, його представник заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд їх задовольнити.
Представник Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим позовні вимоги не визнав, просив суд у їх задоволенні відмовити, оскільки на його думку незаконність притягнення позивача до кримінальної відповідальності не доведена, а тому і підстав для задоволення позову у суду не має.
Представник прокуратури Сімферопольського району позовні вимоги не визнав, пояснивши, що позивачем не доведено, що внаслідок притягнення його до кримінально відповідальності він зазнавав якісь моральні страждання.
Представник Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, прични невяки суду не повідомив ,заперечень проти позову не надав.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
З постанови від 17.11.2007 року про притягнення до кримінальної відповідальності вбачається, що ОСОБА_1 притягнуто в якості обвинуваченого за ч.2 286 КК України.
Вироком Сімферопольського районного суду АР Крим від 02.06.2008 року ОСОБА_1 засуджено на 4 роки позбавлення волі з випробуванням на два роки за скоєння злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України..
Ухвалою колегії суддів судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду АР Крим від 12.08.2008р. вирок Сімферопольського районного суду від 02.06.2008р. скасовано та справу направлено на додаткове розслідування.
Постановою від 05.02.2009р. кримінальна справа відносно позивача за ч.2 ст.286 КК України закрита на підставі п.2 ст.6 УПК України.
Отже в ході судового засідання встановлено, що незаконне кримінальне переслідування відносно ОСОБА_1 продовжувалось протягом 1року 2 місяців 18 днів., при цьому протягом даного часу відносно останнього було обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
В силу положень ст.. 1176 ЦК України, ст.. 1 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратурі і суду» шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд, відшкодується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1, щодо відшкодування йому моральної шкоди внаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності є обґрунтованими, оскільки позивач по справі в листопаді 2007 року був притягнутий до кримінальної відповідальності із застосуванням запобіжного заходу – підписи про невиїзд – незаконно, оскільки в лютому 2009 року кримінальну справу органом досудового слідства закрито за відсутністю в діянні складу злочину.
Відповідно до ч.2,3 ст.13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратурі і суду» розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством та судом.
Таким чином, законом прямо передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди повинен визначатися та обґрунтовуватися судом з урахуванням мінімального розміру заробітної плати.
Враховуючи, що на 01.01.2010 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 869грн., та те, що позивач перебував під слідством та судом – 1 рік 2 місяці 18 днів розмір відшкодування моральної шкоди не може бути меншим 12166грн. (869*14), однак зважаючи на те, що позивач зазнав інших негативних впливів унаслідок притягнення його до кримінальної відповідальності, його близькі родичі отримали тілесні ушкодження середньої та тяжкої ступені тяжкості, в подальшому було встановлено дійсного винуватця у скоєні ДТП, розмір відшкодування шкоди необхідно встановити у розмірі 25000грн.
При цьому на думку суду визначений розмір буде достатньою компенсацією позивачеві за перенесені моральні переживання, пов’язані з незаконним притягненням його до кримінальної відповідальності за скоєння ДТП.
На підставі ст. ст. 1176, ст..1,3,13 66,1167, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст.212, 215 ЦПК України, суд
вирішив:
ОСОБА_5 Григоровича до Державного казначейства України, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим, прокуратури Сімферопольського району в АР Крим, Сімферопольського РВ ГУ МВС України в АР Крим про відшкодування моральної шкоди завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності – задовольнити частково.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 шляхом списання з розрахункового рахунку Державного казначейства України 25000грн. на відшкодування моральної шкоди завданої незаконним притягненням до кримінальної відповідальності.
В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
Р ішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у зазначений вище строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.С. Томащак