Провадження № 2-з/470/1/20

Справа № 470/661/19

У Х В А Л А

04 березня 2020 року смт. Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Орлової С.Ф., за участю секретаря судового засідання Михалюк С.І.,

розглянувши без повідомлення учасників справи клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

З 06 лютого 2020 року у провадженні Березнегуватського районного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Премьера – Ойл» про стягнення безпідставно збережених коштів.

Після відкриття провадження у справі, а саме 03 березня 2020 року, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на нежитлову будівлю (автозаправочну станцію), розташовану за адресою АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу на підставі договору купівлі – продажу від 13.09.2003 року, посвідченого державним нотаріусом Березнегуватської державної нотаріальної контори Марчук К.І. за р.№ 851. Обґрунтовуючи заяву тим, що предметом спору у сторін є стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів в розмірі 159873 грн. 04 коп., за користування належною йому земельною ділянкою, та оскільки за відповідачем зареєстроване вищезазначене майно, яке єдине не перебуває в іпотеці, наявний ризик відчуження об`єкту нерухомості іншим особам, що може призвести до значного ускладнення виконання рішення суду та позбавлення позивача ефективного захисту його порушених прав.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява розглядається без повідомлення учасників справи. Відповідно згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У частині другій статті 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

За роз`ясненнями Верховного суду - забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 150 ЦПК України одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

При встановленні зазначеної відповідності необхідно враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Позивач при зверненні до суду з позовом просив стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти в сумі 159873 грн. 04 коп., за період з вересня 2003 року по грудень 2018 року, за користування належною йому земельною ділянкою на якій розташована автозаправочна станція належна відповідачу.

Відповідачем у зазначеній справі є підприємницьке товариство - товариство з обмеженою відповідальністю «Премьера Ойл». Суд не вбачає підстав для накладення арешту на автозаправочну станцію, належну на праві власності товариству, в порядку забезпечення позову, оскільки на думку суду, такий арешт перешкоджатиме відповідачу здійснювати господарську діяльність.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви позивача, оскільки ним не доведено співмірності обраного заходу заявленим вимогам.

Посилання позивача про намір відповідача продати автозаправочну станцію є лише припущеннями, які також не можуть слугувати підставою для вжиття такого виду забезпечення позову як арешт майна.

Керуючись ст.153 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Березнегуватський районний суд Миколаївської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С. Ф. Орлова