У Х В А Л А

02 березня 2020 року

м. Київ

справа №175/2981/15

провадження № 61-3235 ск 20

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сімоненко В. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровської області Дніпропетровської області від 13 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Редакція газети «Зоря» про відшкодування майнової шкоди, що завдана шляхом вчинення акту дискримінації права на результати своєї творчої діяльності, права на власність, права на повагу до гідності та шляхом порушення споживчого права,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).

12 лютого 2020 року, через засоби поштового зв`язку, ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу з пропуском строку на касаційне оскарження на рішення Дніпропетровської області Дніпропетровської області від 13 грудня 2018 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 грудня 2019 року, в якій просив скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Згідно із частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Дніпровським апеляційним судом прийняту постанову 18 грудня 2019 року, повний текст постанови виготовлено в той же день та опубліковано в єдиному державному реєстрі судових рішень 02 січня 2020 року, тому останній день строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду припадав на 17 січня 2020 року, а із скаргою ОСОБА_1 звертається 18 лютого 2020 року (через засоби поштового зв`язку).

Як убачається із матеріалів касаційної скарги, ОСОБА_1 додає до касаційної скарги докази отримання повного тексту оскаржуваної постанови, а саме копію зворотнього повідомлення про вручення поштового відправлення ( штрих - код 4900078618936) із власноручною розпискою скаржника саме 18 січня 2020 року та роздруківка з сайту «Укрпошта».

Згідно із частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

З огляду на те, що касаційна скарга подана 18 лютого 2020 року, тобто після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і заявник не порушує питання про поновлення цього строку, хоча надає докази отримання повного тексту постанову апеляційного суду, касаційна скарга підлягає залишенню без руху.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

Згідно із частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Крім цього, скаржником порушено вимоги статті 389, 392 ЦПК України.

Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини 2 статті 389 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити абзац 1 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України.

У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 2 частини 2 статті 389 ЦПК України у касаційній скарзі необхідно зазначити абзац 2 пункт 5 частини 2 статті 392 ЦПК України.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 4 статті 389 ЦПК України з посиланням на частину 1 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 1 статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини 3 статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі необхідно зазначити певний пункт частини 3 статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням.

Отже, у касаційній скарзі повинно бути зазначено конкретний (конкретні) пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України який (які) відповідно до змісту касаційної скарги є підставою (підставами) подачі цієї касаційної скарги та обґрунтовано (мотивовано) наявності цієї підстави (підстав).

За таких обставин, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій зазначити підставу (підстави) із зазначенням конкретного конкретних пункту (пунктів), на який (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтовано (мотивовано) наявності цієї підстави (підстав) , та надати копії уточнених скарг відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 389 та 394 частиною третьою статті 390, статтями 127, 185, 394 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати для усунення недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

У випадку невиконання вимог ч.3 ст. 393 ЦПК України у відкритті касаційного провадження може бути відмовлено.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. М. Сімоненко