КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

                                                                       Справа № 2-957/2010 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

29.11.2010 року                                                                м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Циганок В.Г.,

при секретарі - Варакута Є.Ю.,

за участю позивача — ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплаченої за товар грошовій суми та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплаченої за товар грошовій суми та відшкодування моральної шкоди. Свої вимоги позивач мотивує тим, що у травні 2009р. нею у відповідача було придбано комплект меблів “Бріз”. Договір купівлі-продажу зафіксований на бланку замовлення. Загальна сума купівлі складала 5170 грн. Внаслідок того, що меблі вона купувала за каталогом, позивач не могла повністю оцінити її візуальні, конструктивні та технічні характеристики. З метою забезпечення виконання зобов`язання позивачем було сплачено відповідачу завдаток у розмірі 1500 грн., про що свідчить письмове підтвердження замовлення від 21.05.2009 року. За усною домовленістю сторін повний розрахунок за товар повинен був здійснений після доставки комплекту меблів “Бріз” на адрес позивача. У липні 2009 року відповідач пояснила позивачу, що завдаток повернути не може та виконає свої зобов`язання на протязі трьох днів. Станом на листопад 2009 року відповідач не виконав зобов`язання щодо доставки меблів, уникає зустрічі, жодних пояснень не дає. На підставі вищезазначеного позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу, укладений 21.05.2009року між нею та відповідачем, стягнути з відповідача на її користь сплачені за товар кошти у розмірі 1500 грн, стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 500 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримала у повному обсязі, просила суд задовольнити його, проти заочного розгляду не заперечувала.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, судом про дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином, про що свідчить наявне у справі поштове повідомлення про вручення судової повістки, заяви про розгляд справи в її відсутність суду не надала. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі в їхній сукупності, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що 21.05.2009 року між сторонами був укладений договір роздрібної купівлі-продажу, за яким відповідач зобовязався продати, і доставити позивачу комплект меблів “Бріз”, який остання вибрала за каталогом. Вартість товару становить 5170,0 грн. Строк виконання замовлення був оговорений сторонами. За умовами договору порядок розрахунків передбачав передплату товару- аванс за виготовлення, що складає 1500,00 грн., які ОСОБА_1 оплатила в день замовлення.

Правовідносини між сторонами з приводу купівлі-продажу меблів регулюються Законом України «Про захист прав споживачів» та положеннями Цивільного Кодексу України.

Згідно з ч.І ст.11 ЦПК України_суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст.698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобовязується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не повязаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його.

Відповідно до ст.702 ЦК України сторони можуть укласти договір купівлі-продажу товару на підставі ознайомлення покупця із зразком товару (за описом, каталогом тощо). Відповідно до п.4 ч.І ст.708 ЦК України у разі виявлення покупцем протягом гарантійного або інших строків, встановлених обовязковими для сторін правилами чи договором, недоліків, не застережених продавцем, або фальсифікації товару покупець має право за своїм вибором, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Доказів того, що відповідач не виконав умови договору щодо передачі покупцеві товару, як і того, що позивач зверталася до відповідача із заявами про розірвння договору та повернення сплаченої суми, суду не представлено.

Відносно вимоги позивача про стягнення з відповідача 1500 гривень в якості розміру завдатку за невиконання зобов`язання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобовязання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Завдаток - це грошова сума або рухоме майно, що передається боржником кредиторові, і є доказом факту укладання договору, та частково є виконанням грошового обовязку боржника перед кредитором.

Під зобовязанням, виникнення якого підтверджується видачею завдатку можуть, розумітися тільки ті зобовязання, що вже виникли на підставі попереднього договору. Завдаток одночасно є доказом самого факту існування зобовязання, виконує платіжну функцію та є способом забезпечення виконання зобовязання.

З огляду на зазначення та положень ст.ст. 546, 548 ЦКУ України завдатком може бути забезпечене лише дійсне зобовязання .

Таким чином, суд розцінює, що сплачена сума в розмірі 1500 гривень є авансовим платежем та несе лише платіжну функцію, атому заявлені вимоги в цій ча

Оскільки судом не встановлено підстав для задоволення позову в частині розірвання договору купівлі-продажу та повернення коштів, відсутні також підстави для задоволення вимог щодо стягнення на користь позивача моральної шкоди. Крім того суд зауважує, що вимога щодо стягнення моральної шкоди задовольняється та відшкодування якої можливе лише у разі заподіяння шкоди небезпечною для життя і здоров`я людей продукцією.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 224-226 цпк України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог в ОСОБА_1 до приватного підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі-продажу, стягнення сплаченої за товар грошовій суми та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Копію заочного рішення направити відповідачу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який ухвалив рішення за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії рішення. Позивачем рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги до суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

       Суддя В.Г.Циганок