Справа №  505/2898/19

Провадження 1-кп/505/185/2020р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

       03.03.2020 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Вергопуло А.К.

за участю:

секретаря судового засідання – Попової Г.Є.

прокурора - Шепітко Н.С.

потерпілого – ОСОБА_1

захисника – Стецюка І.П., Осокіна С.Ю.

       обвинувачених – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільську Одеської області кримінальне провадження  № 1-кп/505/185/20, внесене до ЄРДР 14.07.2019 року по обвинуваченню: 

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Котовська Одеської області, громадянина України, офіційно непрацюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Котовська Одеської області, громадянина України, офіційно непрацюючого, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2 13.07.2019 року, приблизно о 21 год. 30 хв., достовірно знаючи, що у раніше знайомого йому ОСОБА_1 , за місцем мешкання: АДРЕСА_3 , є в наявності невстановлена сума грошових коштів, вирішив заволодіти ними.

В цей же день та час ОСОБА_2 , перебуваючи по пр-ту Шевченка в м. Подільську Одеської області, зустрів раніше знайомого ОСОБА_3 та запропонував останньому разом з ним заволодіти зазначеними грошовими коштами, на що ОСОБА_3 погодився.

В той же день, біля 21 год. 50 хв., обвинувачені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прибули до вул. Зеленої с. Куяльник Подільського району АДРЕСА_3 , де в подальшому прослідували до належного ОСОБА_1 домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , та реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою, достовірно розуміючи, що господар будинку перебуває вдома, підійшли до домоволодіння ОСОБА_1 , яке розташоване за вище вказаною адресою, де через незачинену вхідну хвіртку проникли на територію вище зазначеного будинку.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , підійшли до вхідних дверей вищевказаного домоволодінні та шляхом розбиття скла намагалися їх відчинити, однак враховуючи, що потерпілий ОСОБА_1 , почувши шум, підійшов до вхідних дверей, шляхом обману, під приводом розмови, змусили останнього впустити їх до середини будинку.

Перебуваючи у будинку, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , користуючись тим, що навколо відсутні сторонні особи, які б могли завадити їхнім діям, несподівано для ОСОБА_1 , умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, за попередньою змовою, нанесли йому декілька ударів кулаками в область обличчя, від чого останній впав на підлогу, після чого останні нанесли йому ще декілька ударів ногами та руками в область голови та тулубу, внаслідок чого спричинили ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді синців та саден голови, синців грудної клітини, садна лівої кисті, які як окремо так і разом мають незначні скроминулі наслідки тривалістю до 6 днів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Після цього, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , подолавши волю до опору ОСОБА_1 під впливом вказаних дій, поєднаних із насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров`я потерпілого ОСОБА_1 , із заподіянням йому легких тілесних ушкоджень, відкрито заволоділи належним йому майном, а саме: грошовими коштами у сумі 2500 грн., які знаходилися в кишені штанів потерпілого, завдавши останньому матеріальні збитки на загальну суму 2500 грн. Заволодівши викраденим, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України визнав частково. Суду показав, що раніше потерпілого ОСОБА_1 не знав. Познайомився з останнім 13.07.2019 року, коли був в гостях у ОСОБА_4 . В цей же день він з ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_1 приїхали до останнього додому по АДРЕСА_3 , так як ОСОБА_4 хотіла зайняти у нього гроші, щоб погуляти в місті. ОСОБА_4 зайшла у дім, а він залишився курити на вулиці. Потім зайшов у віранду до потерпілого ОСОБА_1 . Одразу ж вийшла ОСОБА_4 і вони пішли в магазин, де вона купила 2 пляшки пива. Потім викликали таксі та поїхали в центр міста. Знаходячись в центрі міста на концерті, ОСОБА_4 попросила підсадити її на дерево та в руки дала свій рюкзак, щоб він його потримав. Потім відлучився в туалет, а коли повернувся ОСОБА_4 вже не було. Він пішов її шукати та по дорозі зустрівся з ОСОБА_3 , якому запропонував поїхати до потерпілого ОСОБА_1 та знайти ОСОБА_4 , щоб з нею відпочити. ОСОБА_3 погодився і вони поїхали до потерпілого. Пройшовши через незачинену хвіртку та постукавши у двері, потерпілий відчинив, і він запитав, чи є у нього ОСОБА_4 на що потерпілий сказав, що останньої у нього не має. Потім він запропонував ОСОБА_1 поїхати на концерт, однак потерпілий відмовився. Після цього наніс ОСОБА_1 удари лівою рукою в область обличчя, від яких останній впав, потім зайшов ОСОБА_3 , нахилився над потерпілим, а він йому сказав, що у потерпілого в лівому кармані мабуть є гроші, потім одразу вийшов. За ним вийшов і ОСОБА_3 та дав йому 500 грн. Скільки він всього забрав у потерпілого грошей не знає і не питав. Потім ОСОБА_3 викликав таксі і вони поїхали в центр міста, де випили по пляшці пива в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Після цього ОСОБА_3 пішов, а він залишився в городі. Стверджував, що умислу викрасти гроші у потерпілого ОСОБА_1 не було. Попередньо він із обвинуваченим ОСОБА_3 ні про що не домовлялися. Метою поїздки до потерпілого додому було знайти ОСОБА_4 , так як він знав, що іноді вона ночувала у потерпілого. На досудовому слідстві вказував, що спеціально поїхав з обвинуваченим ОСОБА_3 до потерпілого ОСОБА_1 щоб заволодіти грошима, так як на нього здійснювали тиск працівники поліції. Зі скаргами на неправомірні дії працівників поліції не звертався, оскільки боявся. На даний час дає правдиві покази. Завдані збитки потерпілому ОСОБА_1 відшкодував.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 суду показав, що свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України визнає частково. Суду показав, що раніше потерпілого ОСОБА_1 не знав. Ввечері 13.07.2019 року він разом із батьком вийшли в місто на концерт, щоб випити по пляшці пива. В цей же день біля кафе «Перлина» зустрівся з ОСОБА_2 , який запропонував поїхати до потерпілого ОСОБА_1 , якого він не знав, щоб знайти ОСОБА_4 та можливо, якщо в неї є гроші попити пива та відпочити. Вони поїхали на таксі. Потім через незачинену хвіртку пройшли на територію домоволодіння потерпілого ОСОБА_1 Там ОСОБА_2 постукав у вікно веранди і впало скло. Потерпілий підійшов до дверей і побачив ОСОБА_2 та відчинив двері. Вони говорили про ОСОБА_4 , а потім він побачив між ними бійку. Потім зайшов у веранду, сказав ОСОБА_2 , що досить та розборонив їх. Потім гроші підняв з підлоги, в карман до потерпілого не ліз. ОСОБА_2 , знаходячись у веранді сказав, що в лівому кармані штанів потерпілого є гроші. Навіщо він йому про це сказав не знає. На вулиці дав ОСОБА_2 500 грн. та сказав, що гроші підняв з підлоги. Зазначив, що з самого початку метою поїздки до потерпілого ОСОБА_1 було знайти ОСОБА_4 . На слідчому експерименті сказав, що йшли до потерпілого з метою забрати кошти, так як на нього працівники поліції здійснювали психологічний тиск. Із заявою до прокуратури не звертався, оскільки боявся. Стверджував, що ні про що з ОСОБА_2 попередньо не домовлявся, так як останній сказав, що з потерпілим знаходиться в нормальних відносинах, разом вживали спиртні напої, спілкувалися. Завдані збитки потерпілому ОСОБА_1 відшкодував.

Дослідивши докази у справі, суд доходить таких висновків.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, підтверджується дослідженими судом доказами.

Потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що обвинуваченого ОСОБА_2 він знає, а обвинуваченого ОСОБА_3 раніше не знав. Ніяких стосунків з обвинуваченими не підтримує. 13.07.2019 року в м. Подільську Одеської області було свято, а в центрі міста концерт. В цей день він зайшов до своєї знайомої ОСОБА_5 , з якою посиділи та поговорили, а потім до неї прийшов обвинувачений ОСОБА_2 попросила у нього в борг грошей, однак він сказав, що з собою грошей не має, а тому слід з`їздити до нього додому. Вони втрьох поїхали до нього додому. ОСОБА_2 знаходився в коридорі, а він з ОСОБА_4 зайшли в кімнату, сіли на ліжко де він дав останній 200 грн., а остальні гроші поклав в ліву кишеню спортивних штанів, після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_2 пішли. Коли він в кімнаті давав ОСОБА_4 гроші, двері в коридор були відчинені. ОСОБА_2 стоячи біля дверей міг бачити куди він поклав гроші. Десь через 1 годину, ввечері, в темну пору доби він збирався лягати відпочивати і почув стук. Підійшовши до дверей, відчинив так як побачив, що до нього прийшов ОСОБА_2 з ОСОБА_3 . Обвинувачений ОСОБА_2 сказав, що ОСОБА_4 кличе його у город на концерт. Він відмовився і ОСОБА_2 вдарив його в око. Від удару він впав і почалися інші удари, близько 4-5 ударів, сам нічого не міг зробити. Бив один або двоє не знає, удари були сильні, один за одним. Потім хтось сказав, вважає що це був ОСОБА_2 , що гроші знаходяться в лівій кишені. Потім витягнули гроші та пішли. Зазначена подія відбувалася протягом 5 хвилин. На даний час заподіяна шкода відшкодована обвинуваченими у повному обсязі. Претензій до обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не має.

Свідок ОСОБА_4 суду показала, що потерпілого ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2 знає, стосунки нормальні. 13.07.2019 року в неї в гостях були потерпілий ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Оскільки в цей день в місті було свято та концерт, вона попросила потерпілого ОСОБА_1 зайняти їй грошей. Однак, у останнього з собою грошей не було і вони втрьох поїхали до потерпілого додому. Там вона з ОСОБА_1 в кімнаті випили по келиху вина, а ОСОБА_2 вино не пив та стояв в коридорі у дверях. Потім ОСОБА_1 дістав гроші і дав їй 200 грн., а останні поклав у кишеню штанів. Після цього вона з ОСОБА_2 поїхали у місто. Там попросила останнього підсадити її на дерево, щоб було краще видно концерт, а свій рюкзак віддала потримати ОСОБА_2 . Коли злізла з дерева то побачила, що ОСОБА_2 не має. Одразу ж пішла до поліції, щоб повідомити про крадіжку рюкзака, так як знала, що у ОСОБА_2 кримінальне минуле. Останній раз ОСОБА_2 бачила біля дерева. Вважає, що обвинувачений ОСОБА_2 бачив, як потерпілий ОСОБА_1 давав їй гроші. Проте, стверджувати, що ОСОБА_2 спостерігав за нею та потерпілим під час давання грошей не може.

Свідок ОСОБА_6 суду показав, що раніше обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не знав. У нього є автомобіль марки "Волга" білого кольору і він іноді підробляє таксистом. 13.07.2019 року в вечері він працював і проїжджаючи біля заводу "Ремонтник"по вул. Соборна в м. Подільську його зупинили обвинувачені та попросили відвезти їх в центр міста. За проїзд заплатили 50 грн.

Винуватість обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується також дослідженими судом матеріалами справи:

-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12019160180000904 від 14.07.2019 року про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України відносно потерпілого ОСОБА_1 ;

-Дорученням про проведення досудового розслідування від 14.07.2019 року;

-Повідомленнями керівнику Котовської місцевої прокуратури Мельниченко В.О. про початок досудового розслідування від 14.07.2019 року;

-Постановою про призначення групи прокурорів від 15.07.2019 року;

-Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 13.07.2019 року;

-Заявою потерпілого ОСОБА_1 про надання дозволу на проведення огляду місця події, а саме його домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 ;

-Протоколом огляду місця події від 14.07.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_1 , під час якого було оглянуто домоволодіння, розташоване по АДРЕСА_3 , що належить потерпілому. В ході огляду, на вхідних дверях були виявлені пошкодження у вигляді розбитих скляних вставок. В центральній частині кімнати виявлено перекинутий дерев`яний стіл, в правій частині кімнати два крісла між якими на підлозі лежали рамки із скляними вставками розбиті. На поверхні скла знаходилися плями бурого кольору схожі на кров, вказані плями наявні і на підлозі та на паперовому аркуші, який знаходився на підлозі. На поверхні дверей виявлені потожирові сліди папілярних ліній, які вилучені до Подільського ВП ГУНП в Одеській області.

-DVD- диском до протоколу огляду місця події, а саме домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 , що належить потерпілому ОСОБА_1 ;

-Заявою про залучення ОСОБА_1 до провадження як потерпілого від 14.07.2019 року;

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 14.07.2019 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 на фото №2 впізнав ОСОБА_2 , як особу, що вчинила відносно нього злочин, передбачений ч.3 ст. 186 КК України та DVD- диском до нього;

-Протоколом затримання ОСОБА_2 від 14.07.2019 року;

-Протоколом особистого обшуку ОСОБА_2 , під час якого у останнього виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 200 грн. однією купюрою №СВ4321245 2014 року та конвертом в який опечатано вказану купюру;

-Протоколом огляду предметів від 14.07.2019 року, а саме: грошових коштів в сумі 200 грн. однією купюрою №СВ4321245 2014 року від 04.04.2019 року;

-Постановою про визнання грошових коштів в сумі 200 грн. однією купюрою №СВ4321245 2014 року речовим доказом від 14.07.2019 року;

-Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. про накладення арешту на грошові кошти в сумі 200 грн. однією купюрою №СВ4321245 2014 року;

-Заявою потерпілого ОСОБА_1 про надання добровільної згоди на проведення на території його домоволодіння слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_2 ;

-Протоколом слідчого експерименту від 14.07.2019 року та диском до нього, згідно якого ОСОБА_2 детально розповів та показав, що 13.07.2019 року він з ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_1 приїхали до останнього додому по АДРЕСА_3 , випили вина, а потім ОСОБА_4 зайняла у потерпілого грошові кошти, а він в цей момент вийшов на вулицю. Після цього з ОСОБА_4 пішли в магазин, вона купила собі цигарки, викликали таксі та поїхали в центр міста. В таксі вона сказала, що у потерпілого є ще 2000 грн., які можна забрати. Приїхавши в город пішли на концерт ОСОБА_7 . Підсадивши ОСОБА_4 на дерево, щоб їй було краще бачити концерт пішов у туалет. По дорозі зустрівся з ОСОБА_3 , якому запропонував поїхати до потерпілого ОСОБА_1 та забрати гроші. Подумавши десь 20 хв. він погодився і вони поїхали до потерпілого. Постукавши у двері, потерпілий відчинив, і вони сказали, що приїхали від ОСОБА_4 . Після цього він наніс ОСОБА_1 удари лівою рукою в область обличчя, а потім підійшов ОСОБА_3 та наніс потерпілому ще декілька ударів. Потім, побачивши, що потерпілий лежить на підлозі, а над ним зігнутий ОСОБА_3 вийшов на двір. Через 2 хвилини з`явився ОСОБА_3 в руках якого було 2 купюри по 500 грн, з яких одну він віддав йому. Потім ОСОБА_3 викликав таксі і вони поїхали в центр міста, де випили по пляшці пива в кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Після цього, ОСОБА_3 пішов, а він залишився в місті;

-Заявою потерпілого ОСОБА_1 про надання добровільної згоди на проведення на території його домоволодіння слідчого експерименту за його участю від 14.07.2019 року;

-Протоколом слідчого експерименту від 14.07.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_1 та DVD - диском до протоколу, згідно якого останній розповів про вчинене відносно нього кримінального правопорушення обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ;

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 15.07.2019 року, згідно якого ОСОБА_2 на фото №3 впізнав ОСОБА_3 , як особу, що разом з ним вчинила відносно потерпілого ОСОБА_1 злочин, передбачений ч.3 ст. 186 КК України та DVD- диском до нього;

-Постановою про доручення призначення адвоката для здійснення захисту ОСОБА_3 від 15.07.2019 року;

-Протоколом пред`явлення особи для впізнання від 15.07.2019 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_1 на фото №1 впізнав ОСОБА_3 , як особу, що вчинила відносно нього злочин, передбачений ч.3 ст. 186 КК України та DVD - диском до нього;

-Постановою про відібрання експериментальних зразків папілярних візерунків рук у ОСОБА_3 для проведення трасологічних експертиз від 15.07.2019 року;

-Постановою про відібрання експериментальних зразків папілярних візерунків рук у ОСОБА_2 для проведення трасологічних експертиз від 15.07.2019 року;

-Протоколом затримання ОСОБА_3 від 16.07.2019 року;

-Протоколом особистого обшуку ОСОБА_3 від 16.07.2019 року, під час якого у останнього виявлено та вилучено мобільний телефон марки «Fly» моделі DS 104 D із сім-картою № НОМЕР_1 ;

-Протоколом огляду предметів від 16.07.2019 року, а саме: мобільного телефону марки «Fly» моделі DS 104 D із сім-картою № НОМЕР_1 ;

-Постановою про визнання мобільного телефону марки «Fly» моделі DS 104 D із сім-картою № НОМЕР_1 в якості речових доказів;

-Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. від 30.07.2019 року про накладення арешту на мобільний телефон марки «Fly» моделі DS 104 D із сім-картою № НОМЕР_1 ;

-Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. від 16.07.2019 року про застосування до ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

-Заявою потерпілого ОСОБА_1 про надання добровільної згоди на проведення на території його домоволодіння слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_3 від 16.07.2019 року;

-Протоколом слідчого експерименту від 16.07.2019 року та DVD - диском до протоколу, згідно якого ОСОБА_3 детально розповів та показав, що 13.07.2019 року біля кафе «Перлина» зустрівся з ОСОБА_2 , який сказав, що є чоловік, він п`яний, у якого є гроші, які можна забрати. Вони викликали таксі і поїхали до потерпілого. Між собою говорили про те, що просто заберуть гроші та підуть. Коли приїхали до потерпілого, ОСОБА_2 пішов вперед, а він за ним. ОСОБА_2 постукав, а потім смикнув за двері, потерпілий щось почав кричати, а потім відкрив двері сам. В цей момент він присів навколішки, а коли двері відчинили, ОСОБА_2 зайшов в коридор та наніс потерпілому в область голови удар, від якого останній впав. Потім з вулиці зайшов він та наніс потерпілому декілька ударів по голові, після чого почав обшукувати кармани потерпілого. ОСОБА_2 сказав в якому кармані гроші, однак вони розсипалися, він їх підібрав і вони вийшли з будинку потерпілого, вийняли таксі марки «Волга» білого кольору та поїхали в город. Всього було 1100 грн., ОСОБА_2 дав 500 грн., собі залишив 500 грн., а 100 грн. на таксі.

-Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. від 17.07.2019 року про застосування до ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;

-Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. від 17.07.2019 року про проведення судово-медичної експертизи потерпілого ОСОБА_1 ;

-Висновком судово-медичної експертизи №63/126 від 04.09.2019 року, відповідно до якої у ОСОБА_1 виявлені наступні тілесні ушкодження: синці та садна голови, синці грудної клітки, садно лівої кисті. Вказані ушкодження утворилися від дії тупого (тупих) твердого (твердих) предмета (предметів), індивідуальні особливості якого (яких) у властивостях ушкоджень не відо­бразилися. Такими тупими предметами могли бути кулаки, взуті ноги та інші схожі пред­мети. В механізмі виникнення ушкоджень могли мати місце удари, тертя, що не супере­чить даним на які вказує ОСОБА_1 . Враховуючи морфологічні дані ушкоджень (садна покриті щільною кіркою буровато - червоного кольору, що знаходиться вище рівня навколишньої неушкодженої шкіри; синці мають синюшно-фіолетове забарвлення в центрі, зеленуватий колір по периферії, та не чіткі краї) та дані медичної документації, слід вважати, що вказані ушкодження виникли незадовго до звернення за медичною допомогою та могли бути спричинені 13.07.2019 року. Вищезазначені ушкодження (синці та садна голови, синці грудної клітки, садно лівої кисті), як окремо так і разом, мають незначні скороминущі наслідки тривалістю не більше 6-ти днів і за цим критерієм згідно п. 2.3.5 «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Зазначені в консультативному висновку ЛОР, від 16.07.2019 р. діагнози: «Посттравматический риносинусит. Перелом носовой кости. Перелом пирамиды левой височной кости» не обгрунтовані об`єктивними клінічними даними (в медичній документації не зазначено будь-яких ушкоджень в ділянці носа - синець, садно, рана; не описана клінічна симптоматика характерна для післятравматичного риносинуситу. перелому кісток носа та відсутня будь-яка неврологічна симптоматика характерна для перелому піраміди скроневої кістки), а також не підтверджені інструментальними методами обстеження (рентгенографія черепа в двох проекціях (від 16.07.19 року), консультація рентгенологічних знімків лікарем - рентгенологом ООБСМЕ від (29.08.19 року) - відсутні будь-які дані за перелом кісток носа, піраміди лівої скроневої кістки). Зазначений у висновку рентгенолога діагноз «Перелом левой скуловой кости» від 16.07.2019 року, не підтверджений лікарем-рентгенологом ООБСМЕ та рекомендованим КТ- дослідженням. Зазначений у консультативному висновку лікаря-рентгенолога ООБСМЕ (від 29.09.19 р.) діагноз «Перелом лобной кости (видимо в 2011 г.)» не відноситься до подій, що мали місце 13.07.2019 року. Тому дані діагнози, згідно п. 4.6 "Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року, не можуть бути прийняті до уваги при визначенні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень та не підлягають судово-медичній оцінці, передбаченої п. 4.9 "Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року;

-Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. від 22.07.2019 року про проведення трасологічної експертизи;

-Висновком дактилоскопічної експертизи №171-СП від 26.07.2019 року та фототаблицями до нього, згідно якого слід пальця руки розмірами 17х35 мм на відрізку прозорої липкої стрічки розмірами 19х36 мм, вилучений 14.07.2019 року при огляді місця події за адресою: АДРЕСА_3 придатний для ідентифікації особи , яка його залишила; слід поверхні руки розмірами 7х8 мм на відрізку прозорої липкої стрічки 32х54 мм для ідентифікації особи, яка його залишила не придатний. Слід розмірами 17х35 мм прозорої липкої стрічки розмірами 19х36 мм залишений середнім пальцем правої руки особи, дактилоскопічна карта якої заповнена на ім`я ОСОБА_2 .

-Ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. від 22.08.2019 року про надання тимчасового доступу до речей та документів;

-Протоколом тимчасового доступу до речей та документів від 03.09.2019 року, звітом до нього та DVD – диском;

Судом також досліджувалися інші письмові матеріали кримінального провадження, а саме:

-Постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення в кримінальному провадженні №12019160180000904 від 14.07.2019 року зі ч.3 ст. 186 на ч.3 ст. 187 КК України;

-Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12019160180000904 від 14.07.2019 року про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України відносно потерпілого ОСОБА_1 ;

-Повідомлення про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України;

-Повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України;

-Постанова про перекваліфікацію кримінального правопорушення в кримінальному провадженні №12019160180000904 від 04.09.2019 року з ч.3 ст. 187 на ч.3 ст. 186 КК України;

-Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12019160180000904 від 14.07.2019 року про вчинення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України відносно потерпілого ОСОБА_1 ;

-Повідомленням про зміну підозри ОСОБА_2 від 06.09.2019 року;

-Повідомленням про зміну підозри ОСОБА_3 від 06.09.2019 року;

Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 слід кваліфікувати по ч.3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, поєднане з проникненням в житло за попередньою змовою групою осіб.

Оцінюючи всі зібрані докази з точки зору їх належності та допустимості, суд вважає, що вказаним критеріям вони відповідають, при тому, що в цілому вони є логічними, послідовними та такими, які взаємоузгоджуються між собою та з іншими наявними по справі доказами, а в цілому є достатніми для підтвердження винуватості ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.186 КК України.

Доводи обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що вони між собою ні про що не домовлялися, до будинку потерпілого ОСОБА_1 не проникали та не мали на меті викрадення у потерпілого грошових коштів суд оцінює критично, як їх бажання уникнути кримінальної відповідальності, передбаченої санкцією ч.3 ст. 186 КК України.

Суд вважає недостовірними покази обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині того, що вони прийшли до потерпілого ОСОБА_1 з метою пошуку свідка ОСОБА_4 , оскільки вони суперечать дослідженим у судовому засіданні доказами. Спростовуються насамперед чіткими та послідовними показами потерпілого ОСОБА_1 , згідно яких тривалість події була біля 5 хвилин, двері він відчинив після того як ОСОБА_2 постукав у вікно і розбилося скло, зайшовши у будинок, ОСОБА_2 , одразу після намагання ОСОБА_1 з`ясувати де знаходиться ОСОБА_4 , наніс йому удар в область обличчя та він впав на підлогу, потім наносились одночасні удари з великою силою, він почув розмову про наявність у нього грошей у лівому кармані штанів, хтось з обвинувачених дістав гроші в подальшому із карману. Також спростовуються показами свідка ОСОБА_4 , яка вказала, що саме ОСОБА_2 підсадив її на дерево, а потім зник у невідомому напрямку, знаючи де вона знаходиться. Крім того, спростовуються слідчими експериментами та DVD-дисками до них, згідно яких обвинувачені поїхали до потерпілого ОСОБА_1 з метою відібрання грошей, а не з метою пошуку свідка ОСОБА_4 .

Що стосується тверджень обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про вчинення відносно них впливу зі сторони працівників правоохоронних органів, то вказані твердження нічим об`єктивно не підтверджуються. Ні обвинувачені, ні їх захисники під час досудового слідства дії працівників поліції не оскаржували, з заявами про здійснення будь-якого впливу не зверталися.

Дослідивши дані про особу обвинувачених, суд встановив, що:

- ОСОБА_2 має постійне місце проживання, характеризується задовільно, не працює, в порядку ст. 89 КК України раніше судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні має сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

- ОСОБА_3 має постійне місце проживання, характеризується задовільно, не працює, в порядку ст. 89 КК України раніше судимий на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.

       Обставинами, що пом`якшують покарання обвинувачених є: відшкодування потерпілому завданих збитків.

       Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених судом не встановлено.

       Згідно досудової доповіді служби з питань пробації, виправлення обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без призначення покарання, пов`язаного із реальним обмеженням чи позбавленням волі не виключається.

       Вирішуючи питання про призначення обвинуваченим покарання, суд виходить із принципів встановлених ст. 50 КК України, його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованих на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватися на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи) (справи «Бакланов проти Росії від 09.06.2005 року; Фрізен проти Росії від 24.03.2005 року; Ісмайлова проти Росії від 29.11.2007 року).        Частиною 2 ст. 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

       При призначенні обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання, необхідного та достатнього для їх виправлення та попередження нових злочинів, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винних, обставини, що пом`якшують та обтяжують їх покарання та приходить до висновку, що останнім слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі.

       Призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності й достатності для виправлення обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду» встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод.

       Цивільний позов по справі не заявлявся.

Судові витрати за проведення експертиз по кримінальному провадженню підлягають стягненню з обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 370, 373 -374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з 14.07.2019 року, тобто з моменту затримання.

ОСОБА_3 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити незмінним до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з 16.07.2019 року, тобто з моменту затримання.

       Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави (кошти за реквізитами: УК у м. Одесі/Малиновський р-н/24060300, р/р НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ 38016923, банк Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області) – 1256 грн. 08 коп., тобто по 628 грн. 04 коп. з кожного, за проведення трасологічної експертизи.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О.О. від 30.07.2019 року на мобільний телефон марки «Fly» моделі DS 104 D із сім-картою № НОМЕР_1 – скасувати та повернути зазначене майно обвинуваченому ОСОБА_3 .

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Котовського міськрайонного суду Одеської області Івінського О ОСОБА_9 на грошові кошти в сумі 200 грн. однією купюрою №СВ4321245 2014 року – скасувати та повернути зазначене майно потерпілому ОСОБА_1 .

Вирок може бути оскаржений в Одеський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.    

Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Потерпілому, який не був присутній при оголошені вироку, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня з моменту оголошення.

Суддя А.К. Вергопуло