справа №2-307/10

РІШЕННЯ

іменем України

    07 квітня 2010  року               м.Ніжин      

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого – судді Олійника В.П.,

при секретарі – Павленко О.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

    Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 20927 грн. 14 коп. заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між сторонами 08 листопада 2007 року укладений договір №99143_cred, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 30000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 32,00%; договір складається із Заяви позичальника, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою; в порушення вимог ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, умов договору відповідач зобов"язання за договором належним чином не виконав, у зв"язку з чим станом на 11 серпня 2009 року утворилась заборгованість у розмірі 20927 грн. 14 коп..

    В судове засідання представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі довіренності, не з"явилась, подавши суду 06 квітня 2010 року заяву про підтримку заявлених вимог та розгляд справи за відсутності.

    Відповідач в судове засідання не з"явився, подавши суду 06 квітня 2010 року заяву про невизнання позову та розгляд справи за відсутності.

    За таких обставин, враховуючи, що відповідно до ст. 27 ЦПК України участь у судових засіданнях - це право, а не обов'язок сторін, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.

    Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову зі слідуючих підстав.

    Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому ст. 27 ЦПК України надає право особам, які беруть участь у справі, та зобов"язує їх подавати докази на підтвердження своїх вимог і заперечень.

    Статтею 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, а суд має сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав та всебічному і повному з"ясуванню обставин справи.

    Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, при цьому зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ЦК України), договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

    В судовому засіданні встановлено, що між ЗАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачем 08 листопада 2007 року укладений кредитний договір №99143_cred, предметом якого є грошова суму у розмірі 30000 грн., строк погашення кредиту 05 листопада 2009 року в порядку та строки згідно Графіку на погашення кредиту, за користування кредитом встановлена плата в розмірі 32,00 % річних, що підтверджується копією кредитного договору, копією Графіку погашення кредиту та процентів.    

    Як зазначалося вище, сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

    Обов'язок доказування покладається на сторони. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою. У разі недостатності доказів, суд вправі запропонувати представити докази тій стороні, яка несе обов'язок по доказуванню, при цьому належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позивачем вимог в матеріалах справи відсутні, позивачем, окрім копій кредитного договору, Графіку погашення кредиту, договору на відкриття картрахунку, інші докази на підтвердження своїх порушених прав суду не подані.

Докази на підтвердження заявлених вимог на пропозицію суду згідно ухвали суду про відкриття провадження від 11 лютого 2010 року, ухвали суду про призначення справи до судового розгляду від 25 березня 2010 року позивачем суду не подано, що є підставою для відмови у задоволенні позову за недоведеністю позовних вимог. Підстави звільнення від доказування згідно ст.61 ЦПК України в судовому засіданні не встановлені.

    Враховуючи вищезазначене, на підставі ст.1054 Цивільного кодексу України , керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

вирішив:

    В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- відмовити повністю.

    Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку згідно ст.295 ч.4 Цивільного процесуального кодексу України.

    Головуючий             суддя Олійник В.П.         ..