Справа № 2-182 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 березня 2007 року смт. Краснокутськ
Краснокутський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді - Л.В.Вовк
при секретарі - Т.М.Журавльовій,
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Краснокутської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями, -
встановив:
ОСОБА_1 26 лютого 2007 року звернулася до суду з позовом до Краснокутської селищної ради про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями.
В своїй заяві позивач вказала, що з 1964 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Згідно рішення виконавчого комітету Краснокутської селищної ради від 22.07.1980 року , її чоловіку було надано в користування земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності і ними був спільно побудований по АДРЕСА_1 житловий флігель, де вони проживали.
Згідно рішення Краснокутського районного суду від 19 серпня 1983 року, шлюб між ними розірваний і право власності на житловий флігель визнано за нею та її колишнім чоловіком по 1/2 частині. В 1983 році після розірвання шлюбу ОСОБА_2 покинув будинок , виїхавши на постійне проживання до Білорусії і до цього часу ніякого відношення до будинку не має і ніколи в ньому не з'являється. Вона за період проживання за даною адресою, добудувала веранду до будинку ,тамбур, побудувала два сараї. В 1994 році домоволодіння було прийнято в експлуатацію. Вона весь час проживає в будинку, ремонтує його, обробляє земельну ділянку , володіє і користується будинком. Вона підключила будинок до газопостачання та водопостачання, всі витрати понесла сама. Також до цього часу вона сплачує за земельну ділянку і саме за ту частину, що належить колишньому чоловіку. З цього приводу до неї ніхто і ніколи не пред'являв ніяких претензій.
На її думку вона добросовісно заволоділа будинком і господарськими будівлями і продовжує відкрито і безперервно володіти ними. Строк цього володіння становить 24 роки. 1/2 частини будинку їй належать на праві сумісної власності, що стверджує технічний паспорт, друга половина є для неї чужою.
У попереднє судове засідання представник відповідача не з"явився , однак надав до суду заяву в якій позов визнав і прохає розглянути позов в його відсутність.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
2
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У попередньому судовому засіданні було встановлено, що дійсно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 1964 року.
В 1980 році рішенням виконавчого комітету Краснокутської селищної ради, ОСОБА_2 надали в безстрокове користування земельну ділянку для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності. (а.с.6).
В 1983 році подружжя побудувало по АДРЕСА_1 житловий флігель з верандою, що стверджує акт комісії від 07.07.1983 року (а.с.9).
Згідно рішення Краснокутського районного суду від 19 серпня 1983 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний і визнано право власності на житловий флігель по Vi частині кожному .(а.с.7).
В цьому ж році ОСОБА_2 виїхав до іншої країни, що стверджує копія будинкової книги. (а.с. 12).
В 1992 році ОСОБА_1 добудувала прибудову до веранди до житлового будинку і в 1994 році домоволодіння було прийнято в експлуатацію, що стверджує технічний паспорт (а.с.10-11).
Довідкою Краснокутської селищної ради підтверджується те, що ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 одна , а ОСОБА_2 вибув з селища в серпні 1983 р. і до складу її сім"ї не входить.
Відповідно до ч.2 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом 10 років набуває право власності на це майно .
Тому , в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 добросовісно заволоділа будинком і господарськими будівлями і продовжує відкрито і безперервно володіти ними. Строк володіння становить 24 роки і тому вона набула право власності за набувальною давністю.
Керуючись ст. 344 ЦК України, ст.ст. 130,174 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, які знаходяться по АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Краснокутський районний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.