Справа № 2-а-32/2010 рік

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

15 лютого 2010 року                                              Сквирський районний суд Київської області

 в складі: головуючого судді - Ярошенко С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління праці та  соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,

                                                                                      встановив:

Позивач 27.01.2010 р. звернулася до суду з вказаним позовом, в якому вказала, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інвалідом ІІ групи, згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати. Відповідачем вказана допомога за 2009  рік нарахована у значно нижчому розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести виплату вказаної грошової допомоги, то позивач просить суд визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача невиплачену суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2009 рік.

Позивач і відповідач заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено , що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС І категорії, інвалідом ІІ групи,  що стверджується копією посвідчення.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої групи, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на  ЧАЕС 2 категорії – п’ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Статтею 55 Закону України  “Про Державний бюджет України на 2009 рік” розмір мінімальної заробітної плати на березень 2009 року - момент нарахування щорічної допомоги на оздоровлення позивачу за 2009 рік, встановлений 605 грн.

Вказаний Закон не мав обмежень щодо застосування ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка передбачає право позивача на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Управлінням праці та соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області проведено нарахування щорічної допомоги на оздоровлення позивачу за 2009 рік у березні 2009 року в розмірі 120 грн., який встановлений постановою КМ України від 12.07.2005 року за № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за період з 2009 року.

Розмір допомоги на оздоровлення, визначений вказаною вище постановою КМ України, суперечить вимогам ст.48 Закону та іншим нормам Законів.

Згідно з ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст.113 Конституції України КМ України у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, актами Президента України.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та положення зазначеного вище Закону про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не Постанова КМ України № 562.

Крім того, згідно ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи наведене, відповідач повинен виплачувати позивачу щорічну допомогу на оздоровлення, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати за 2009 рік, виходячи з мінімальної заробітної плати.

Згідно ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі викладеного, суд вважає дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення позивачу неправомірними та зобов'язати відповідача нарахувати суму одноразової грошової допомоги на оздоровлення  відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік.

На підставі ст.4 Декрету КМ “Про державне мито” сторони звільнені від сплати судового збору на користь держави.

Керуючись ст.19, 113 Конституції України, ст.48, 62 Закону України  “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, ст. 83 Закону України  “Про Державний бюджет України на 2009 рік”, ст.6, 9, 17, 99, 100,158-163, 185, 186 КАС України, суд, -

                   постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову в перерахунку щорічної одноразової допомоги на оздоровлення Управління праці та соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області щодо нарахування ОСОБА_1 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення  відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової допомоги на оздоровлення згідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2009 рік з урахуванням вже виплачених за цей період коштів.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя