Справа № 2-а-60/2010 рік

П  О  С  Т  А  Н  О  В  А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

1 квітня 2010 року                                                 Сквирський районний суд Київської області

в складі: головуючого судді - Ярошенко С.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та  соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення,

встановив:

Позивач 03.10.2008 р. звернулася до суду з вказаним позовом, в якому вказала, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та згідно законодавства має право на щорічну грошову допомогу на оздоровлення в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати. Відповідачем виплачена вказана допомога за 2006-2007  роки у значно нижчому розмірі. Оскільки відповідач відмовляється провести доплату вказаної грошової допомоги, то позивач просить суд визнати дані дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача недоплачені суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2006-2007 роки в розмірі 3635 грн.

Позивач і відповідач заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідно до ст. 122 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії,  що стверджується посвідченням.

Відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам першої і другої групи, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на  ЧАЕС 2 категорії – п’ять мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.

Управлінням праці та соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проведена за 2006 рік у вересні 2006 року в розмірі 100 грн., за 2007 рік у березні 2007 року в розмірі 100 грн., який встановлений постановою КМ України від 12.07.2005 року за № 562 “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що діяла на момент проведення виплат, оскільки дію статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в частині надання пільг та компенсацій відповідно до розміру мінімальної  заробітної плати було зупинено Законами України "Про Державний бюджет України" на 2006 - 2007 роки і положення п.30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" визнано таким, що не відповідає Конституції України (неконституційним) Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, після проведення позивачеві виплат щорічної допомоги на оздоровлення.

Враховуючи дані обставини суд вважає, що позивачу у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки дії відповідача є правомірними.

Керуючись ст. 6,9,17,18,158-163,185,186 КАС України, ст.48 Закону України  "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Законом України "Про Державний бюджет на 2006 рік" від 20.12.2005 року, Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" від 19.12.2006 року, суд -

                                                                постановив:

            У позові ОСОБА_1 до Управління праці та  соціального захисту населення Сквирської райдержадміністрації Київської області про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення за 2006-2007 роки відмовити.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя