Справа № 2-177/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2010 року

Богуславський районний суд  Київської області  в складі :

головуючого судді                 Якутюка В.С.,

при секретарі                 Давиденко М.В.,

з участю позивачки                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить суд стягнути із відповідачки ОСОБА_2 на його користь 500 грн. боргу за договором позики, 1400 грн. в рахунок відшкодування індексу інфляції за період з 11.05.2009 року по 15.02.2010 року, 150 грн. відшкодування трьох процентів річних від простроченої суми, 200 грн. витрат за надання юридичної допомоги та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 2370 грн., посилаючись на те, що згідно письмової власноручної розписки від 30 квітня 2009 року відповідачка позичила у неї 500 грн. на власні потреби, які зобов’язувалась повернути до 11 травня 2009 року, що підтверджується оригіналом вказаної розписки. Проте у вказаний строк відповідачка гроші не повернула, а на її неодноразові усні вимоги повернути борг не реагує, в зв’язку з чим  вона змушена  звернутися з відповідним позовом до суду.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримала, посилаючись на вищенаведені обставини і просила суд їх задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилась і не повідомила суд про причину своєї неявки, хоча судом була повідомлена належним чином про час розгляду справи, про що свідчить власноручна розписка відповідачки про отримання повістки до суду.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.224 ЦПК України.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно 30 квітня 2009 року ОСОБА_2 позичила у ОСОБА_1 гроші в сумі 500 грн., які зобов’язувалась повернути до 11 травня 2009 року, що підтверджується відповідною письмовою розпискою.

Із ч.1 ст.1046 ЦК України видно, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Із ч.2 ст.1047 ЦК України вбачається, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до   ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із ч.2 ст.625 ЦК України видно, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із розрахунку компенсації індексу споживчих цін в Україні (інфляції) за період з 11 травня 2009 року по 15 лютого 2010 року видно, що сума компенсації становить 1400 грн., а згідно розрахунку неустойки (пені) за невиконання договору позики становить 150 грн.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони, понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає, що оскільки відповідачка ОСОБА_2 повинна повернути грошові кошти ОСОБА_1 та не виконала умов договору і це знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, то є підстави для задоволення заявленого позову.

На підставі ст.ст.625, 1046, 1047, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 58, 59, 88, 209, 212, 214, 215, 218, 224, 226 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 500 грн. заборгованості за договором позики, 1400 грн. індексу споживчих цін, 150 грн. 3% річних у зв’язку з простроченням виконання грошового зобов’язання, 200 грн. витрат на правову допомогу та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 2370 грн. (дві тисячі триста сімдесят грн.).

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: суддя             (підпис)         Якутюк В.С.