Справа № 2-а-75/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 квітня 2010 року
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Якутюка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Богуславі в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області про визнання неправомірною відмови у перерахунку та виплаті в повному обсязі доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю та стягнення недосплаченої суми, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить визнати дії управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі щодо відмови у виплаті їй щомісячної доплати як проживаючій у зоні посиленого радіологічного контролю, згідно ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неправомірними та стягнути з відповідача на її користь недоотриману суму щомісячної грошової доплати за період з 01 березня 2009 року по час розгляду справи, посилаючись на те, що вона проживає на території зони посиленого радіологічного контролю і являється пенсіонеркою, а тому відповідно до абз.4 ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, має право на отримання щомісячної грошової доплати за проживання в зоні радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати. Відповідач, діючи в супереч законодавству проводив їй вказану доплату в значно меншому розмірі, тому вона і змушена звернутися з відповідним адміністративним позовом до суду.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає за необхідне, позов задовольнити із слідуючих підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 являється потерпілою від наслідків аварії Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 01 квітня 1993 року Київською обласною державною адміністрацією та проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 1986 року.
Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в редакції від 28.02.1991 року, громадянам, які працюють або постійно проживають на території посиленого радіоактивного забруднення, проводиться оплата в таких розмірах: - в зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
В судовому засіданні встановлено, що відповідачем виплачувалась доплата до пенсії відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 05 грн.20 коп.
Із підпункту 9 п.28 розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року вбачається, що були внесені зміни до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і частина перша цієї статті викладена в такій редакції, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Суд вважає, що при вирішенні даного спору необхідно застосовувати положення ч.2 ст.19 Конституції України, якою визначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.
Крім того, ч.3 ст.22 Конституції України передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
Суд вважає, що постанова Кабінету Міністрів України №836 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та нова редакція ч.1 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суперечить ст.8 Конституції України, де зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права і що Конституція України має найвищу юридичну силу і що Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй
Оскільки, відповідач при нарахуванні та виплатах керувалося підзаконними актами, а саме: Постановами Кабінету Міністрів України за №836 від 26.07.1996 року, які суперечать ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в первинній редакції закону від 28.02.1991 року, тому суд, враховуючи пріоритетність Законів України над урядовими постановами вважає, що право позивачки на отримання доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю було дійсно порушене при виплатах у 2009 році.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп визнано неконституційними положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, зокрема внесення змін до ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Рішення Конституційного суду є обов’язковим до виконання на всій території України. В п.5 вищезазначеного рішення зазначено, що рішення Конституційного суду в даній справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01 листопада 1996 року “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя”, судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністрів і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.
Згідно ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Внесення змін до законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України (лише в умовах воєнного або надзвичайного стану на певний строк).
Окрім того, встановлений ч.2 ст.95 Конституції України, ч.2 ст.38 Бюджетного Кодексу України перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України, є вичерпним, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України, зокрема Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд вважає, що відповідачем порушено право позивачки на отримання доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 22 травня 2008 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного вище рішення, оскільки відповідно до ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність і державні органи повинні користуватися законом який регулює зазначені правовідносини в первинній редакції.
Внесені зміни до ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Законом України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними, про що прямо зазначено п.5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року 10- рп.
Позивачка просить суд зобов’язати відповідача провести донарахування та виплатити доплату до пенсії за період з 01.03.2009 року по час розгляду справи.
Суд вважає, що починаючи з 22 травня 2008 року, відповідно до рішення Конституційного Суду України №10–рп, на користь позивачки підлягає стягненню різниця між мінімальною заробітною платою і проведеним розміром виплачених доплат до кінця 2009 року.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» розмір мінімальної заробітної плати становив з 01 січня 2008 року становив 515 грн., з 01 квітня 2008 року - 525 грн., з 01 жовтня 2008 року - 545 грн., з 01 грудня 2008 року - 605 грн.
Таким чином, позивачка має право на перерахунок доплати до пенсії за проживання на території посиленого радіоактивного забруднення за 2009 рік, в розмірі мінімальної заробітної плати, передбаченої ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постійно проживають або працюють в зоні посиленого радіоекологічного контролю», починаючи з 22.05.2008 року, тобто з дати винесення рішення № 10-рп Конституційним судом України.
Тобто, вимоги позивачки про стягнення недосплаченої доплати можуть бути задоволені за період з 01 березня 2009 року по 01 березня 2010 року.
На підставі ст.ст.19, 22, 152 Конституції України, ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції від 28.02.1991 року, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/ 2008, ст. ст.5, 6, 17, 159-163 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати відмову управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 в повному обсязі доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю з 01 березня 2009 року по 01 березня 2010 року неправомірною.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області зробити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 недоотримані суми доплати за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю за період з 01 березня 2009 року по 01 березня 2010 року відповідно до вимог ст.39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Звільнити управління Пенсійного фонду України у Богуславському районі Київської області від сплати судового збору.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Богуславський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення даної постанови поданням заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього на протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.
Головуючий: суддя (підпис) Якутюк В.С.