АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-414-2007р.                                                    Головуючий по 1 інстанції

Категорія інші спори                                                              Діденко Т.І.

Доповідач в апеляційній інстанції 

Трюхан Г.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"6" березня 2007 р. Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого                Кісіль М.О.

судців                           Трюхана Г.М., Бородійчука В.Г.

при секретарі               Петренко С.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу СТОВ МТС «Поляна» на рішення Монастирищенського районного суду від 24 жовтня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_1 до СТОВ МТС «Поляна» про відшкодування майнової шкоди.

встановила:

Позивач звернувся до відповідача з позовом про відшкодування майнової шкоди.

В обгрунтування своїх вимог вказував, що навесні 2005 року мав у власності 20

бджолосімей яких утримував у відповідній кількості вуликів.                                               

В травні 2005 року ці вулики з бджолами були розташовані біля посівів озимого ріпаку відповідача.

Вранці 18 травня 2005р. відповідач без попередження населення, власників пасік і т.і. всупереч санітарним нормам, без погодження з санепідемстанцією обробив поля озимого ріпака хімічними засобами захисту рослин, а саме: пестицидами «Децис-Форте» і «Дана дим».

Внаслідок цього загинули всі 20 сімей бджіл, що стверджується актом від 20 травня 2005 р.

Посилаючись на наявність вини відповідача в загибелі бджіл позивач просив стягнути з МТС «Поляна» на його користь 3600 грн. виходячи з вартості 1 бджолосім'ї у 180 грн.

Рішенням Монастирищенського районного суду від 24 жовтня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені.

Стягнуто з СТОВ «Поляна» на користь ОСОБА_1 3600 грн. майнової шкоди та 51 грн. судового збору та 30 грн. за ІТЗ процесу, а всього стягнуто 3681 грн.

В апеляційній скарзі на це рішення СТОВ МТС «Поляна» просить його скасувати вказуючи на те, що його вина в нанесенні позивача матеріальної шкоди загибеллю бджоли не доведена.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з слідуючих підстав.

Відповідно до вимог ч.3 ст.386 ЦК України власник права якого порушені має право на відшкодування завданої йому майнової шкоди.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2 ст. 1187 діяльність пов'язана з використанням хімічних речовин, є джерелом підвищеної небезпеки і шкода завдана цим джерелом відшкодовується особою, яка на правовій підставі володіє об'єктом, використання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що саме внаслідок порушення вимог санітарних правил та норм при застосуванні гербіцидів відповідачем позивачу понесена матеріальна шкода внаслідок загибелі 20 бджолосімей в розмірі 3600 грн.

Ці обставини стверджені рядом доказів і сумнівів не викликають.

Тому суд обгрунтовано поклав відповідальності за нанесену ОСОБА_1 шкоду на відповідача і стягнув на його користь 3600 грн. та понесені судові витрати.

Рішення суду обгрунтоване матеріалами справи рядом доказів яким суд дав належний аналіз та оцінку і підстав для його скасування судова палата не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу СТОВ МТС «Поляна» відхилити, а рішення Монастирищенського районного суду від 24 жовтня 2006 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена протягом 2-х місяців до Верховного Суду України.