Справа №462/629/20

пр №  4-с/464/13/20

У Х В А Л А

02 березня 2020 року                                                                м.Львів

Суддя Сихівського районного суду м.Львова Борачок М.В., вивчивши матеріали скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, посадових осіб Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в :

03.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Залізничного районного суду м.Львова із скаргою на дії державного виконавця.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 04 лютого 2020 року матеріали справи за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця передано на розгляд за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова.

27.02.2020 вказані матеріали скарги надійшли на розгляд Сихівського районного суду м.Львова.

В даній скарзі ОСОБА_1 просить визнати неправомірними дії начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Добоша Юрія Олеговича та його підлеглих Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів щодо невиконання рішення від 20.12.2012 апеляційного суду Львівської області – справа № 22ц-88/12 та закінчення виконавчого провадження ВП № 36443325 без виконання рішення суду; скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №36443325; зобов`язати начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ОСОБА_2 та його підлеглих Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів усунути порушення (поновити порушене право заявника) та зобов`язати вжити всі заходи для виконання даного рішення суду; здійснити судовий контроль за виконанням даного рішення суду, зобов`язати суб`єктів оскарження повідомити суд і заявника не пізніше, ніж у десятиденний строк з дня одержання ухвали; винести окрему ухвалу за фактом виявлення умисного невиконання судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню посадовими особами суб`єктів оскарження, яка надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи до порушників законодавства.

Обґрунтовуючи скаргу покликається на те, що рішенням апеляційного суду Львівської області (справ № 22ц - 88/12) стягнуто з Державного авіапідприємства «Львівські авіалінії» в користь ОСОБА_1 доплату до середнього заробітку за період з 07.11.2007 по 05.05.2008 в розмірі 13250 грн. 56 коп. та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. 29.01.2013 Сихівським районним судом м.Львова по даній справі видано виконавчий лист, який був пред`явлений до виконання у Залізничний ВДВС ЛМУЮ. 27.02.2013 державним виконавцем Залізничного ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №36443325), на тій підставі, що 03.11.2011 року Міністерством інфраструктури України прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації державного підприємства «Львівські Авіалінії». Дану постанову він оскаржував в судовому порядку. Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 26.03.2013, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 21.05.2013, відмовлено в задоволенні його скарги на рішення та бездіяльність державного виконавця Залізничного ВДВС ЛМУЮ.

Крім цього, заявник покликається на постанову Верховного Суду від 27.03.2019 р., у якій зазначено, що тлумачення пункту 7 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV свідчить, що виконавче провадження підлягає закінченню при визнанні боржника банкрутом, а не здійснення процедури ліквідації юридичної особи. Даною постановою скасовано ухвалу апеляційного суду Львівської області від 01 червня 2017 року, а справу направлено на новий розгляд до апеляційного суду. 29.05.2019 р. Львівський апеляційний суд виконав вказівки касаційного суду та зазначив в ухвалі: «У цій справі боржником є державне підприємство, яке перебуває в процесі ліквідації. Згідно п.7 ч. І ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом. Тлумачення пункту 7 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент прийняття оскарженої постанови) свідчить, що виконавче провадження підлягає закінченню при визнанні боржника банкрутом, а не здійснення процедури ліквідації юридичної особи. З урахуванням наведених норм права та обставин справи апеляційний суд дійшов висновку, що дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції належить визнати неправомірними та скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 30 вересня 2019 року ВП №48331832 про закінчення виконавчого провадження. Крім того, Верховний Суд у постанові зазначив, що апеляційний суд не врахував обставини справи та дійшов передчасного висновку про безпідставність скарги в частині порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та ухвалив: «Визнати неправомірними дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. Скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 30 вересня 2015 року ВП №48331832 про закінчення виконавчого провадження. Зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вжити заходів для виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 04 червня 2015 року, з урахуванням Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Вважає, що після постанов від 27.03.2019р. Верховного суду від 26.06.2018 року - справа № 462/2418/15-ц (є продовженням розгляду справи № 1309/6234/12), - справа № 462/8526/14-ц, Львівського апеляційного суду від 29.05.2019 - справа № 462/8526/14- ц - всі відмовні рішення львівських судів 1-ї та апеляційної інстанцій по бездіяльності державних виконавців щодо боржника ДАП «Львівські авіалінії» - підлягають скасуванню.

Також ОСОБА_1 зазначив, що у відповіді від 16.01.2020р. № С-327/1/02 начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) ОСОБА_2 протизаконно продовжує твердити про «ліквідатора», посилається на хибні та протиправні висновки судів щодо «ліквідації боржника», вважає правомірними дії державних виконавців, відмовився вживати заходи для примусового виконання судового рішення. За фактом багаторічного невиконання рішення суду жодних заходів до посадових осіб боржника не вживалося, штрафи не накладалися, не вживаються заходи для встановлення викраденого майна, активів та коштів боржника. За наведеного, просить скаргу задовольнити.

На підтвердження своїх вимог заявник подав копію постанови про закінчення виконавчого провадження від 27.02.2013 з виконання виконавчого листа №2-34/11 (ВП №36443325), копію постанови Верховного суду від 26.06.2018 року по справі №462/2418/15-ц та відповідь начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Добоша Ю. О. від 16.01.2020 №С-327/1/02.

Дослідивши матеріали справи і перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Згідно вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до п. а ч.1 ст.449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права або свободи. Частиною другою вказаної статті визначено, що пропущений з поважних причин строк подання скарги може бути поновлений судом.

Згідно ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк. Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що скарга підлягає залишенню без розгляду, оскільки, звертаючись до суду зі скаргою на дії начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, посадових осіб Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів, ОСОБА_1 фактично оскаржує постанову державного виконавця про закінчення ВП №36443325 від 27.02.2013. Зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_1 покликається на постанову Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №462/2418/15-ц, постанову Верховного Суду від 27.03.2019 року у справі № 462/8526/14-ц та Постанову Львівського апеляційного суду від 29.05.2019 року у справі № 462/8526/14-ц, якою визнано неправомірними дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, скасовано постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 30.09.2015 року про закінчення виконавчого провадження №48331832; зобов`язано Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вжити заходів для виконання рішення Залізничного районного суду м. Львова від 04.06.2015 року, з урахуванням Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», а до суду звернувся зі скаргою лише 03.02.2020 року. Суд звертає увагу на те, що вищенаведені рішення Верховного Суду та Львівського апеляційного суду стосуються справ № 462/8526/14-ц, №462/2418/15-ц.

Разом з тим, заявник не зважив на необхідність поновлення пропущеного процесуального строку, хоча як вбачається зі змісту скарги, усі вимоги стосуються виконавчого провадження №36443325, яке було закінчено 27.02.2013. Про наявність постанови державного виконавця про закінчення даного виконавчого провадження ОСОБА_1 було відомо раніше, оскільки така оскаржувалась ним ще в 2013 році. Однак, за відсутності заяви (клопотання) про поновлення пропущеного процесуального строку, необхідно застосувати наслідки пропущення процесуальних строків, передбачені ст.126 ЦПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.126, 447, 449 ЦПК України, суддя, -

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, посадових осіб Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов`язання до вчинення дій - залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення скарги без розгляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду, згідно п.15.5 Перехідних положень ЦПК України – через Сихівський районний суд м.Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала підписана суддею, що вважається днем її проголошення 02 березня 2020 року.

       Суддя                                                                Борачок М.В.