Березівський районний суд Одеської області

25.02.2020

Справа № 494/451/19

Провадження № 2/494/37/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2020 року Березівський районний суд Одеської області у складі: головуючого - судді Дєткова О.Я.

при секретарі Твердун Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Березівка Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і Березівської міської ради Одеської області про поновлення права власності на земельну ділянку, третя особа - ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася із цим позовом до суду, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки, площею 0,0837 га, на якій розташований жилий будинок АДРЕСА_1 . Відповідачки також на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,0722 га, по АДРЕСА_1 , на якій розташований її жилий будинок з господарськими будівлями. Вказані земельні ділянки є суміжними із загальною межею, яка має довжину 48,94 м. У 2016 році відповідачка без її згоди пересунула сумісну межу (паркан) вглиб її території, в результаті чого збільшила площу своєї ділянки та зменшила її ділянку. Після з`ясування цього факту та здійснення відповідних замірів, відповід­не виправлення було закріплено в натурі (на місцевості) межовими знаками у кількості 8 шт., відповідач із цим погодилась, але пізніше відмовилась перенести паркан відповідно до від­новлених меж, згідно заново закріплених межових знаків. Про це свідчать: технічна докумен­тація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в на­турі (на місцевості), виготовлена ТОВ «ЦІОНМ «Будсервіс», згідно якої межа від літ. Е до літ. А (межа між ділянками сторін) має вигляд нерівної лінії, яка вдається (увігнута) в бік ділянки ОСОБА_1 , ця частина використовується безпосередньо ОСОБА_2 , за рахунок чого площа її ділянки збільшена і фактично перевищує площу, зазначену в Державному акті, серії ЯЛ №299620 від 06.04.2012 року, як 0,0722 га; для відновлення розмі­рів цих ділянок до площ та меж, визначених у відповідних Державних актах, потрібно пере­нести фактичні межі з ділянки позивача в бік ділянки відповідача: в точці межі під №8 (дов­жина цієї лінії межи між 1-8: 14,73 м) - на 1,15 м, в точці межі під №7 (довжина цієї лінії межи між 8-7: 14,39 м) - на 0,62 м (ситуаційна схема, каталог координат та ін.); акт приймання - передачі межових знаків на зберігання від 17.05.2016 року, список межових знаків та ін.; постанова від 23.05.2017 року Одеського апеляційного адміністративного суду по справі № 494/173/17, якою встановлено факт виготовлення зазначеної технічної документації на вико­нання рішення третьої сесії Березівської міської ради VII скликання від 18.02.2016 року про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеуст­рою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за вказаною адресою. В подальшому відповідачка самочинно без її згоди, без проектної докумен­тації із порушенням встановлених правил на частині її ділянки та межі ділянок обла­днала каналізацію свого будинку з виведенням побутових стоків у вигрібну яму. Це підтвер­джується актом №685 від 14.08.2018 року головного інспектора будівельного нагляду інспекційно­го відділу Департаменту ДАБІ в Одеській області Рідоша Р.В., яким встановлено невико­нання ОСОБА_2 в порушення ст.41 ЗУ «Про регулювання містобудівної дія­льності» відповідного припису від 26.05.2018 року щодо усунення встановлених порушень, а саме обладнання без проекту на місцеву очисну споруду, погодженого органами санепідемслужби, внутрішньо домової каналізації з виведенням побутових стоків у вигріб, що заборонено ДБН 360-92 п.3.256*, ст. 5 ЗУ «Про основи містобудування»; вигрібна яма розташована на відстані 2,2 м від стіни її житлової будівлі ( АДРЕСА_1 ), а також 1,6 м від стіни житлового будинку та за межами садибної ділянки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та за межами присадибної ділянки по АДРЕСА_1 , чим не дотримано вимоги ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень»; припис цього інспе­ктора від 28.08.2018 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяль­ності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким зобов`язано відповідача усу­нути порушення містобудівного законодавства в місячний термін, а саме: здійснити демон­таж без неможливості подальшої експлуатації відстійника і вигрібної ями та здійснити там­понаж каналізаційних труб шляхом проведення робіт із їх заварювання; здійснити заходи щодо влаштування необхідних інженерно-технічних заходів для запобігання стіканню атмо­сферних опадів з покрівлі і карнизів будівлі на територію та стіни будівель сусідньої ділян­ки; лист від 18.10.2018 року Департаменту ДАБІ в Одеській області, щодо не виконання припису ві­дповідачем; схема фактичного розташування паркану між ділянками сторін, каналізації, від­стійнику, вигрібної ями станом на момент подання позову. Відтак відповідачка пересунула межі без її згоди, заволоділа ча­стиною її ділянки, при цьому будівництво каналізації та інших споруд ОСОБА_2 є само­чинним, оскільки здійснено без відповідної документації та дозволу, з порушенням встанов­лених будівельних норм та правил, фактично розташована на ділянці ОСОБА_1 без її згоди як власника цієї ділянки, порушує її права через заволодіння та використання належній їй частині ділянки без її згоди, затікання ливневих вод, створення незручності у ви­гляді неприємних запахів від каналізації відповідача. Усунути зазначені порушення відпові­дач в добровільному порядку не хоче, що змусила звернутися до суду. У зв`язку з цим, просить усунути перешкоди в здійсненні права власності на земельну ділянку, площею 0,0837 га, за вищевказаною адресою шляхом зобов`язання ОСОБА_2 відновити розмір та межі належної їй земельної ділянки відповідно до технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), виготовленої ТОВ «ЦІОНМ «Будсервіе» в 2016 році, а саме відновити межові знаки за вказаною адресою та перенести фактично існуючі межі земельної ділянки й

паркан в бік території земельної ділянки відповідачки в точці межі під межовим

знаком №8 (довжина цієї лінії межи між 1-8: 14,73 м) - на 1,15 м, в точці межі під межовим знаком №7 (довжина цієї лінії межи між 8-7: 14,39 м) - на 0,62 м, та здійснити демонтаж без неможливості подальшої експлуатації відстійника і вигрібної ями, тампонаж каналізаційних труб шляхом проведення робіт із їх заварювання, а також здійснити заходи щодо влаштування необхідних інженерно-технічних заходів для запобігання стіканню атмосферних опадів з покрівлі і карнизів будівлі на територію та стіни будівель належної їй ділянки.

ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та своїм відзивом від 2 серпня 2019 року просить відмовити у задоволенні її позову. Крім того, захищаючи свої інтереси, пред`явила позов до ОСОБА_1 і Березівської міської ради Одеської області про поновлення права власності на земельну ділянку, третя особа - ОСОБА_3 , який у зв`язку із взаємопов`язаністю із вищезазначеним позовом та доцільністю їх спільного розгляду ухвалою судді від 17.09.2019 року об`єднано в одне провадження. В обґрунтування свого позову ОСОБА_2 послалася на те, що їй на праві власності належать: земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0722 та, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), загальною площею 94,4 кв.м, житловою площею 65,1 кв.м з господарськими будівлями та спорудами. Відповідачки на праві власності належить земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0837 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). Ділянки сторін є суміжними із загальною межею, яка має довжину 48,94 м. Цю ділянку вона придбала у ОСОБА_4 (двоюрідної бабці відповідача ОСОБА_1 ) у 1982 році, яка була частиною ділянки, що знаходилась у спільній сумісній власності з ОСОБА_5 (рідним дідом відповідача). Ділянка була придбана в тих межах огорожі, які встановлені по теперішній час, тобто був встановлений дерев`яний паркан, який згодом за власні кошти вона замінила на новий. Після придбання ділянки вона отримала від виконавчого комітету Березівської міської ради рішення №13 від 15 вересня 1982 року про відвід земельної ділянки під будівництво житлового будинку, дозвіл на будівництво №13 від 15 вересня 1982 року, план на забудову №13 від 15 вересня 1982 року, а також акт виносу в натурі земельної ділянки індивідуального забудовника від 16 грудня 1982 року. Після закінчення будівництва вона отримала акт про завершення будівництва і вводу в експлуатацію індивідуального житлового будівництва від 4 серпня 1987 року та рішення Березівської міської ради №15 від 5 грудня 1987 року про затвердження актів прийняття будинку в експлуатацію. 11 грудня 1987 року вона отримала свідоцтво на право власності від 11 грудня 1987 року та план земельної ділянки від 2 квітня 1987 року. Приблизно у 2010 році вона звернулась до ТОВ «ЦЮНМ «Будсервіс»» з замовленням на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки. Ця документація була виготовлена і на підставі рішення Березівської міської ради від 19.08.2010 року №2003-V отримала Державний акт на право власності,а потім і технічний паспорт. Отримавши ці документи, вона і її родина заспокоїлись, що все гаразд. Але поступово стали помічати якусь дивну агресивність з боку відповідача та її родини. Почали навідуватись до неї комісії з міської ради та з Департаменту ДАБІ в Одеській області. Після перегляду усіх своїх документів вона помітила помилки, на які спочатку взагалі не звернули увагу, а саме з`ясувалося, що пряма лінія-точки А-Б (Додаток 17), замість лінії з поворотами, площа її ділянки зменшилась з 787 кв.м. до 722 кв.м., ширина ділянки на півдні точки А-Д була 16.4 м., а стала 15.56 м, ширина ділянки на півночі точки БВ+ВГ була 16.4 м, стала 7.43+7.7=15.13 м. Також звертає увагу, що у документах зазначена загальна площа її ділянки 787 кв.м, а в рішенні сесії Березівської міської ради від 17.12.2009 року № 1793-V взагалі 0,0809 га. В результаті приблизних розрахунків отримали загальну площу приблизно 1594 кв.м. Тобто рішенням виконавчого комітету Березівської міської ради №13 від 15 вересня 1982 року їй відвели земельну ділянку під забудову індивідуального житлового будинку площею, що складає рівно половину ділянки, яка була у спільній сумісній власності попередніх власників - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Згідно ч.5 ст.89 ЗК України та ч.2 ст.372 ЦК України вона придбала у ОСОБА_4 ділянку, площею 787 кв.м, а не її частину. Відповідно ОСОБА_5 теж отримав 787 кв.м, але не 837 кв.м, як зазначено у Державному акті на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 664222 від 02.12.2011 року, і ні як не 853 кв.м. Про існування рішення виконавчого комітету Березівської міської ради вона дізналася лише 24.07.2019 року, коли отримала ухвалу суду. Вважає доцільним застосувати ст.261 ЦК України щодо початку перебігу позовної давності. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, тому вважає, що це рішення виконавчого комітету Березівської міської ради не може бути визнаним дійсним та має бути скасоване (ст.152 ЗК України), так як суперечить рішенню виконавчого комітету Березівської міської ради №13 від 15 вересня 1982 року, яке є чинним на сьогоднішній день та суперечить ст.89 ЗК України та ст.372 ЦК України. Також, у відповідача відсутні документальні підтвердження стосовно подарунку або іншого факту передачі частини ділянки від ОСОБА_4 і які б могли вплинути на збільшення площі її ділянки. Рішення Березівської міської ради народних депутатів від 29 вересня 1993 року вважає незаконним і має бути визнаним недійсним в частині передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд ОСОБА_1 , площею 853 кв.м по АДРЕСА_1 . А також рішення Березівської міської ради Березівського району Одеської області від 18.11.2010 року 31-VI та рішення Березівської міської ради Березівського району Одеської області від 18.02.2016 року №93-УП теж визнати недійсними і скасувати. Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ №664222, від 02.12.2011 року теж підлягає скасуванню. Вважає, що наведені вище аргументи цілком пояснюють чому межа стала не прямолінійною, а має поворот у бік моєї ділянки, тобто межа була незаконно перенесена ще до факту купівлі-продажу і що стало результатом фактичного зменшення площі її ділянки. Про це ще свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ №664222 від 02.12.2011 року відповідача. згідно з яким ширина в точках межових знаків Б-Г-Д складає 14,03+1,52=15,55 м., але насправді ця ширина складає 16,70 м., тобто паркан незаконно пересунутий у бік її ділянки і що відповідачка навмисно приховувала від мене цей факт. З 1982 року по теперішній час, а це майже 37 років, вона мала перешкоди від відповідача у здійсненні свого права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а з 02.12.2011 року взагалі втратила право на цю частину, а ОСОБА_1 незаконно користувалася та розпоряджалася її майном та навмисно приховувала цей факт і тепер нахабно намагається привласнити частину її майна. Особливо слід зазначити, що відповідачка першою отримала Державний акт, а саме у 02.12.2011 році і основним документом на виконання зазначеного акту стало рішення виконавчого комітету Березівської міської ради, згідно з яким відповідач володіє ділянкою 837 кв. м. (а бажає 853 кв.м, а вона тим, що залишилось - 722 кв.м. (1575-853=722). З цього приводу наполягає на поновленні позовної давності та на скасуванні рішення виконавчого комітету Березівської міської ради, ймовірно 1985 року, і як наслідок, договір дарування майна ОСОБА_5 ОСОБА_1 у частині площі земельної ділянки має бути визнаним недійсним у частині володіння частиною земельної ділянки. Рішення Березівської міської ради народних депутатів від 29 вересня 1993 року вважає теж незаконним і має бути визнаним недійсним в частині передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд ОСОБА_1 , площею 853 кв.м по АДРЕСА_1 . Рішення Березівської міської ради Березівського району Одеської області від 18.11.2010 року №31-УІ визнати недійсним і який підлягає скасуванню, рішення Березівської міської ради Березівського району Одеської області від 18.02.2016 року №93-VII визнати недійсним і який теж підлягає скасуванню і, як наслідок, Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ № 664222, від 02.12.2011 року теж підлягає скасуванню. Також зазначає, що з прибудови відповідачка вивела за межі своєї ділянки ( АДРЕСА_1 ) каналізаційну трубу і збудувала вигрібну яму, що заборонено ДБН 360-92 п.3.25б*, ст.5 ЗУ «Про основи містобудування». Вигрібна яма розташована близько 2 м від кута її будинку ( АДРЕСА_1 ) та близько 5 м від житлової будівлі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) та за межами садибної ділянки ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), чим не дотримано вимоги ДБН 360-92* «Планування та забудова міських та сільських поселень». Рішенням сесії Березівської міської ради від 17.12.2009 року №1793-\/ їй на підставі технічного паспорту відвели 809 кв.м, а потім рішенням Березівської міської ради від 19.08.2010 року № 2003-У зменшили площу до 722 кв.м, тобто за фактичним розташуванням паркану, що підтверджує не відповідне, згідно ч.5 ст.89 ЗК України та ч.2 ст.372 ЦК України розташування паркану. Фактично рішення Березівської міської ради від 19.08.2010 року № 2003-\/ скасовує рішення сесії Березівської міської ради від 17.12.2009 року №1793-\/. Враховуючи, що ненормативні акти міськради, які вичерпуються шляхом одноразового застосування, не можуть бути скасовані міськрадою, якщо зацікавлені особи заперечують проти цього. Тому вважає, що рішення Березівської міської ради від 19.08.2010 року №2003-\/ має бути визнаним недійсним та яке підлягає скасуванню, і, як наслідок, Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ №299620, від 06.04.2012 року, виданий їй теж підлягає скасуванню. У зв`язку з наведеним просить поновити термін позовної давності, визнати недійсним оригінал рішення виконавчого комітету Березівської міської ради про видачу свідоцтва на право приватної власності ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 з зазначеними залишками земельної ділянки, площею 253 кв.м, переданими у тимчасове користування, який є у наявності ОСОБА_1 , визнати дійсним та діючим архівний оригінал рішення виконавчого комітету Березівської міської ради про видачу свідоцтва на право приватної власності ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 з зазначеними залишками земельної ділянки, площею 100 кв.м, переданими у тимчасове користування, який знаходиться у архівному відділі Березівської райдержадміністрації, рішення Березівської міської ради народних депутатів від 29 вересня 1993 р. визнати недійсним в частині передачі безоплатно у приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських споруд ОСОБА_1 , площею 853 кв.м по АДРЕСА_1 , скасувати рішення Березівської міської ради Березівського району Одеської області від 18.11.2010 року №31-VI про внесення уточнення до рішення сесії Березівської ради про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_1 та про узгодження на виготовлення технічної документації із землеустрою по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку для будівництва, обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, скасувати рішення Березівської міської ради Березівського району Одеської області від 18.02.2016 року №93-VII про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення ) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 , визнати Державний акт на право приватної власності на землю, серії ЯЛ № 664222, від 02.12.2011 року, виданий ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0, 0837 га, і зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №512120001000607 недійсним, скасувати рішення Березівської міської ради від 19.08.2010 року № 2003-V, визнати Державний акт на право власності на земельну ділянку, серії ЯЛ №299620 від 06.04.2012 року, виданий ОСОБА_2 для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0, 0722 га, і зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №512120001000850 недійсним, визнати дійсним та залишити в силі рішення сесії Березівської міської ради від 17.12.2009 року №1793-V про передачу у власність та узгодження на виготовлення технічної документації по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , усунути ОСОБА_2 перешкоди в здійсненні права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 з кадастровим номером 5121210100:02:005:0052 шляхом зобов`язання ОСОБА_1 відновити розмір та межі належної їй земельної ділянки відповідно до площі, зазначеної у рішенні виконавчого комітету сесії Березівської міської ради від 17.12.2009 року №1793-У про передачу земельної ділянки у власність та узгодження на виготовлення технічної документації із землеустрою по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 , а саме 809 кв.м, тобто у рівних частинах з відповідачкою та зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати незаконну прибудову та відновити паркан, який існував до будівництва незаконної прибудови за адресою: АДРЕСА_1 ,а справу розглядати за її відсутності.

Представник Березівської міської ради Одеської області вимоги позовів ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку і ОСОБА_2 про поновлення права користування земельною ділянкою не визнав в повному обсязі і пояснив, що обидва позови є необгрунтованими та абсолютно безпідставними, які не можуть бути задоволенні.

ОСОБА_3 , будучи належно повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, однак, своєю заявою від 24.02.2020 року, поданою ним до канцелярії суду, просить перенести розгляд справи на іншу дату у зв`язку з тим, що у його батька погіршився стан здоров`я. Проте, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає за відсутністю належного підтвердження саме поважності причин неявки до суду.

ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнала, мотивуючи свої заперечення вищевикладеними обставинами та своїм відзивом від 18 грудня 2019 року.

Заслухавши учасників справи та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і Березівської міської ради Одеської області про поновлення права власності на земельну ділянку, третя особа - ОСОБА_3 , не підлягають задоволенню з таких підстав.

Статтею 48 Конституції України передбачено, що кожний має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Встановлено, що земельна ділянка, площею 0,0837 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 , згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯЛ №664222, від 2 грудня 2011 року (а.с.8 - т.1).

Згідно договору від 11 квітня 1989 року ОСОБА_5 подарував ОСОБА_1 жилий будинок з господасрькими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 600 кв.м (а.с.28 - т.1).

Земельна ділянка, площею 0,0722 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 , згідно Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, серії ЯЛ №299620, від 6 квітня 2012 року (а.с.173 - т.1).

Свідоцтвом про право особистої власності на домоволодіння від 11 грудня 1987 року підтверджується, що домоволодіння, що розташоване в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_2 (а.с.169 - т.1).

Заперечуючи проти задоволення позовів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в повному обсязі, представник Березівської міської ради Одеської області зазначив, що останнім дійсно належать на праві власності земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель та споруд. Ці земельні ділянки є суміжними та межують одна з одною. В процесі виготовлення державних актів розроблялася технічна документація із землеустрою та встановлювалися межі й площа земельних ділянок. Технічна документація проходила відповідні погодження та отримували всі необхідні висновки. Самі власники особисто погоджували сформовані межі та площу земельних ділянок. У ОСОБА_1 і ОСОБА_2 жодних претензій не було при проектуванні, формуванні земельної ділянки та видачі державних актів у 2011-2012 роках. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , крім того, повністю узгодили як суміжні землевласники межу, по якій проходить кордон їх земельних ділянок. При прийнятті рішень міської ради у зазначені роки жодних процедур та порядків не порушено, тим більш, при вирішенні виниклого спору слід прийняти до уваги порушення норм ЦК України, а саме ст.257 цього Кодексу щодо строку позовної давності та відмовити у задоволенні позовів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Зазначене заперечення представника Березівської міської ради Одеської області проти позовів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 повністю узгоджується з правилами частин 3 і 4 ст.267 ЦК України.

ОСОБА_2 в обгрунтування своїх доводів в своїй заяві зазначила, що з актом, протоколом не згодна, так як вигрібна яма була збудована разом з жилим будинком ще у 1987 році. На той час вимоги ДБН 360-92 п.3.23* не діяли, тому зворотної дії нормативний акт не має. На той час забудова вигрібної ями не заборонялася, враховуючи ще той факт, що по АДРЕСА_1 відсутня загальна міська каналізація. Вигрібна яма повністю має загерметизовану конструкцію та, крім того, будівництво цієї ями було узгоджено з попереднім власником суміжної ділянки (а.с.107 - т.1).

З дозволу на виконання робіт від 7 грудня 1982 року видно, що відділом комунального господарства виконавчого комітету Березівської міської ради народних депутатів надано дозвіл ОСОБА_2 на виконання виробничо-будівельних, санітарно-технічних і спеціальних робіт по будівництву на земельній ділянці АДРЕСА_1 на підставі рішення №13 від 15 вересня 1982 року (а.с.85 - т.1).

Тобто з наданого дозволу відділом комунального господарства виконавчого комітету Березівської міської ради народних депутатів свідчить, що ОСОБА_2 правомірно здійснила всі необхідні виробничо-будівельні, санітарно-технічні і спеціальні роботи по будівництву жилого будинку і інших споруд на земельній ділянці АДРЕСА_1 ще у 1982 року та по теперішній час володіє і користується всім майном, а саме жилим будинком та іншими господарськими спорудами, розташованими за вказаною адресою.

Згідно ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частина 1 ст.77 ЦПК України регламентує, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правилами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу.

З наведених норм процесуального закону свідчить, що сторона на яку покладався тягар доказування, повинна під час розгляду справи обґрунтувати з наданням відповідних належних доказів наявність обставин, що з достовірністю могли б підтвердити матеріально-правові вимоги або заперечення.

З огляду на зазначені процесуальні норми закону, ОСОБА_2 , з урахуванням цивільно-правового принципу змагальності, визначеному ст.12 ЦПК України, під час розгляду справи повинна була самостійно обстоювати свої права і законні інтереси, однак в судове засідання не з`явилась, подавши до суду заяву про вирішення спірних відносин без її участі, тим самим, в порушення зазначеної норми процесуального права не довела належно обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Згідно положень ст.ст.256,258 та 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутись з вимогою про захист свого цивільного пава або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки; позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Проаналізувавши матеріали цивільного провадження та доводи учасників справи за вищевказаними позовами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , суд, у зв`язку з наведеними вище обставинами, дійшов висновку про неможливість їх задоволення.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,264 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності на земельну ділянку та зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і Березівської міської ради Одеської області про поновлення права власності на земельну ділянку, третя особа - ОСОБА_3 , відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно п.15 та підпункту 15.5 Розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позов - ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач за зустріним позовом - Березівська міська рада Одеської області, вул.Ген.Плієва,9 м.Березівка Одеської області,67300.

Третя особа за зустріним позовом - ОСОБА_3 , АДРЕСА_1 .

Суддя: