У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25.03.10 Справа №5/102-Б-09
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі Лоли Н.О.
за участю представників:
- боржника - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон
на ухвалу господарського суду Херсонської області від 26.01.2010 року
у справі № 5/102-Б-09
про банкрутство Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон
Установив:
Приватний підприємець ОСОБА_1, м.Херсон, звернулась до господарського суду в порядку статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) у зв’язку з неможливістю погасити заборгованість перед кредитором.
Ухвалою місцевого господарського суду від 23 вересня 2009р. порушено провадження у справі, призначене підготовче засідання.
У наступному судовому засіданні, що відбулося 26.01.2010р., господарський суд Херсонської області ухвалою припинив провадження у справі.
Ухвала суду мотивована тим, що боржник здійснює підприємницьку діяльність, а кредиторська заборгованість обліковується лише перед одним кредитором.
Не погоджуючись з винесеним судовим актом, боржник оскаржив його в апеляційному порядку, вважаючи його таким, що винесений з порушенням закону, просить ухвалу господарського суду Херсонської області від 26.01.2009р. скасувати та поновити провадження у справі.
У судове засідання заявник апеляційної скарги не з'явився, однак, враховуючи відсутність перешкод для перегляду справи, обмеженість
розгляду апеляційної скарги визначеними законом процесуальними строками, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі матеріалами і відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду, переглянувши в апеляційному порядку ухвалу господарського суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з такого.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Положеннями Закону про банкрутство, а саме, статтями 7, 47-49, передбачений порядок провадження справи про банкрутство приватного підприємця.
Відповідно до статті 7 Закону боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин.
Статтею 47 Закону передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд громадянином-підприємцем, який є боржником, або його кредиторами. До заяви громадянина-підприємця про порушення справи про банкрутство може бути доданий план погашення його боргів, копії якого направляються кредиторам та іншим учасникам провадження у справі про банкрутство.
Отже, чинним законодавством передбачена можливість подання приватним підприємцем заяви про порушення справи про банкрутство у разі неможливості погашення заборгованості перед кредиторами. Разом з тим, Закон про банкрутство встановлює можливість самостійного відновлення платоспроможності при порушенні справи про банкрутство шляхом подання разом із заявою про порушення справи про банкрутство плану погашення його боргів.
Так, з матеріалів справи вбачається, що кредитор має заборгованість перед ВАТ "Гама пласт Україна" у розмірі 33.548,91грн., що підтверджується рішенням господарського суду Херсонської області від 09.12.2008р. (а.с.6).
На виконання ухвали господарського суду від 05.11.2009р. у даній справі боржником наданий план погашення боргів (а.с.34). Також заявником надані довідки з БТІ, ДАІ, Держтехнагляду, банківських установ, які свідчать про відсутність майна та коштів у боржника.
В той же час місцевий господарський суд, розглянувши матеріали справи, надані заявником, припиняє провадження у справі, оскільки боржник здійснює підприємницьку діяльність, а кредиторська заборгованість обліковується лише перед одним кредитором.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що провадження у справі про банкрутство у цьому разі не ставиться у залежність від здійснення підприємницької діяльності. До того ж стаття 47 Закону про банкрутство передбачає подання боржником плану самостійного погашення боргів, що в свою чергу передбачає здійснення підприємцем підприємницької діяльності.
Щодо наявності лише одного кредитора, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що у даному випадку ключовим моментом є неможливість погашення вимог кредитора у повному обсязі. При цьому слід звернути увагу й на те, що стаття 48 Закону про банкрутство передбачає повідомлення господарським судом усіх відомих кредиторів з метою пред’явлення ними вимог до приватного підприємця у строк, який не може перевищувати два місяці. Також цією статтею передбачено призначення ліквідатора з метою забезпечення належного здійснення процедур банкрутства.
Також у випадку, що розглядається, підприємцем-боржником наданий план погашення боргів, який судом розглянутий не був.
Колегія суддів вважає, що господарський суд також не позбавлений права при підготовці справи до розгляду зобов’язати підприємця боржника надати відомості про наявність зобов’язань перед податковими органами та іншими органами щодо наявності зобов’язань по оплаті обов’язкових платежів. Господарський суд при цьому також не позбавлений можливості за власною ініціативою з метою повного з’ясування всіх обставин справи та недопущення порушень інтересів держави повідомити податкові органи про звернення приватного підприємця з заявою про порушення справи про банкрутство та у разі наявності вимог звернутись з відповідною заявою.
При цьому варто зауважити, що матеріали справи містять документальні докази наявності безспірних вимог до боржника та обставини, які вказують на відсутність майна у боржника і на його неплатоспроможність.
Відтак, колегія суддів вважає, що здійснення провадження у справі про банкрутство відповідно до статей 47-49 Закону про банкрутство не пов’язано з кількістю кредиторів у боржника та здійснення ним підприємницької діяльності, а тому припинення провадження у цьому випадку є таким, що не відповідає положенням чинного законодавства.
З урахуванням викладеного та керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Херсон, задовольнити.
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 26.01.2010р. у справі № 5/102-Б-09 скасувати.
Справу передати на розгляд господарського суду Херсонської області.