Справа №2-4809/2008

РIШЕННЯ

IMEHEM     УКРАЇНИ

4 грудня 2008 року     Оболонський районний суд м.Києва

в складі головуючого судді     Махлай Л.Д.

при секретарі     Москаленко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-я особа: ОСОБА_3 про поділ спільного сумісного майна,

встановив :

у вересні 2008 року позивачка звернулася до суду з позов до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

В обґрунтування позову зазначала, що з 2004 року перебувала з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство. У 2005 році, проживаючи разом, вони придбали однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу даної квартири та кредитна угода були оформлені на відповідача. У вказаній квартирі вони з першого дня проживали разом, спільними коштами провели ремонт, кредитні зобов'язання також виконували спільно. У 2006 році вони продали дану квартиру та отримані від продажу кошти внесли як первісний внесок у придбання двокімнатної квартири АДРЕСА_2. Документи на придбання цієї квартири були оформлені на відповідача, а вона виступила його поручителем по борговим зобов'язанням. 01.01.2008 року відбулися їх з відповідачем заручини та на 20 червня 2008 року було призначене їх весілля. Однак їх подальші стосунки не склались та з травня 2008 року у зв'язку з розірванням заручин вони припинили спільне проживання.

Посилаючи на те, що квартира АДРЕСА_2 куплена ними в період проживання однією сім'єю просила визнавши за нею право власності на1/2 частину цієї квартири.

В судовому засіданні представник позивачки підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві та просила його задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала та пояснила, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували лише в дружніх стосунках. Відповідач допомагав позивачці з влаштуванням на роботу, надавав житло, проте не проживав з нею як з жінкою та не мав наміру укладення шлюбу. З 1999 року до цього часу він перебуває у шлюбі з ОСОБА_3

3-я особа ОСОБА_3 у судовому засіданні вказала, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. У грудні 2004 року вона виїхала до Ізраїлю, оскільки мати потребувала термінової операції, яку у нашій країні зробити було неможливо. Проте, після від'їзду вона продовжувала з відповідачем спілкуватися, знала про всі його справи. Коли вона приїздила відповідач зустрічав неї та вони їхали разом до Одеси. Вона як дружина надавала згоду на купівлю та продаж однокімнатної квартири, по телефону та в Інтернет -мережі обговорювала з відповідачем питання ремонту у цій квартири, купівлю меблів. Відповідач надавав позивачці допомогу, оскільки після переїзду з Одеси до Києва їй необхідно було вирішувати житлові питання та питання працевлаштування. На теперішній час мати видужала, а вона знову повернулася в Україну, де проживає разом з відповідачем у спірній квартирі.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь - якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час   спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюється положення глави 8 цього кодексу.

Згідно зі ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільною сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Судом встановлено, що відповідач з 14 серпня 1999 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с.38).

29.09.2005 року на ім'я відповідача була куплена однокімнатна квартира АДРЕСА_1 за кредитні кошти надані ВАТ КБ «Надра» відповідно до договору іпотеки квартири (а.с. 79, 80).

Надалі ця квартира була продана та 19 липня 2006 року куплена на ім'я відповідача двокімнатна квартира АДРЕСА_2 також за кредитні кошти надані ВАТ КБ «Надра» відповідно до кредитного договору від 19.07.2006 року (а.с.87-90), договору іпотеки від 19.07.2006 року (а.с. 93-96).

Відповідно до договору поруки від 19.07.2006 року позивачка поручилась перед кредитором за належне виконання відповідачем зобов'язань, що витікають з кредитного договору (а.с. 91-92).

Позивачка просить поділити спірну квартиру, як майно набуте за час проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу відповідно до ст. 74 СК України.

Проте, дана норма регулює правовідносини між жінкою та чоловіком, які проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь - якому іншому шлюбі.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» правила ст. 74 СК України поширюються лише на випадки коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі.

Оскільки відповідач з 1999 року перебуває в іншому шлюбі дана норма на спірні правовідносини не розповсюджується.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи лише в межах заявлених позовних вимог.

Вимог про поділ майна на підставі норм цивільного законодавства позивачка не ставила та з'ясування питання про те, чи була домовленість між сторонами про створення спільної власності, як і питання про вклад кожного у створення власності не було предметом даного спору.

На підставі викладеного та керуючись ст. 74 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 213-215 ЦПК У країни, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.