Справа № 2а-250/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2010 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Пономаренко Н.В.
при секретарі Оленченко Н.М.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ООДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Янчука Олександра Борисовича, УДПІ УМВС України в Рівненській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 20.05.2009 року він отримав копію постанови №ВК №1-1356 від 07.05.2009 року складену інспектором ДПС Рівненської роти ДПС Янчуком О.Б. в якій зазначено, що він – позивач, допустив порушення п.12.4 ПДР, оскільки перевищів швидкість автомобіля в населеному пункті с.Біла Криниця Рівненського району більше як на 20 км/год, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України, за що на нього накладено адміністративне стягнення - штраф в розмірі 300 грн. Вважає дану постанову протиправною та просить її скасувати, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та пояснив, що дійсно 01.01.2009 року на своєму автомобілі рухався на власному автомобілі марки «Фольксваген» державний номер НОМЕР_1 по дорозі Київ-Чоп у напрямку м.Львова. Але під час руху ні в населених пунктах ні поза їх межами швидкість не перевищував і ПДР ні він, ні його дружина, яка також керувала автомобілем, не порушували. Вважає, що фото було зроблено приладом «Візир» не в автоматичному режимі, при цьому інспектор його не зупиняв, протокол не складав, його не підписував. Також, за всю дорогу він не бачив спецавтомобіля ДАІ, із наданих фото не видно в якому населеному пункті їх зроблено та хто конкретно сидів за кермом його авто – він чи дружина. Окрім того, оскаржувану постанову він отримав лише 20.05.2009 року, про що свідчить штемпель на конверті.
Відповідач Янчук О.Б. в судове засідання не з»явився, про день час і місце повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Відповідач УДАІ УМВС України в Рівненській області у письмовому клопотанні просив визнати належним відповідачем саме УДАІ УМВС України в Рівненській області, проти чого заперечував позивач, тому суд відповідно до вимог ч.3 ст.52 КАС України залучив УДАІ УМВС України в Рівненській області у якості другого відповідача.
Відповідач УДАІ УМВС України в Рівненській області проти позову заперечує. В своїх письмових запереченнях проти позову зазначає, що вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки оскаржувана постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відповідає вимогам закону та позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП. При цьому зауважив, що дії відповідача повністю відповідали вимогам ст.258 КпАП України. Окрім того зазначає, що виміри швидкості і фіксації були проведені відповідно до чинного законодавства, також надав відповідні копії свідоцтв: про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки №22-2/0843322 – вимірювача швидкості «ВИЗИР» №0812518 чинне до 12.01.2010р.(а оскаржувана постанова складена 07.05.2010р.); свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, в якому зазначений вимірювач швидкості радіолокаційний відеозаписувальний «ВИЗИР» зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером 31473-06.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову з таких підстав.
07.05.2009 р. інспектор ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України у Рівненській області Янчук О.Б. склав постанову №1-1356 по справі про адміністративне правопорушення скоєне ОСОБА_1, згідно якого 01.05.2009р. об 11-00 год. на 319 км. автодороги Київ-Чоп в с. Біла Криниця Рівненського району керуючи автомобілем «Фольксваген» номерний знак НОМЕР_2 перевищив встановлену швидкість руху більше як на 20 км/год., рухався зі швидкістю 90 км/год., швидкість вимірювалась приладом «ВИЗИР», чим допустив порушення п.12.4 ПДР України.
Згідно п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год. Тому, рухаючись зі швидкістю 90 км/год. позивач перевищив допустиму швидкість порушив ПДР України, чим сков правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КпАП України.
Позивач суду не довів, що він не порушив вказані правила, а в судовому засіданні підтвердив, що дійсно 1.05.2009р. рухався по автодорозі Київ-Чоп керуючи зазначеним автомобілем, що належить йому на праві власності, але інколи за кермом була його дружина, що має довіреність на керування вказаним автомобілем, при цьому він не бачив ні працівників міліції, ні приборів, що фіксують рух, ні спец автомобіля ДАІ. Підтвердив, що на фото його автомобіль.
Із наданий фото вбачається, що вони зроблені на 319 км., що відповідає змісту оскаржуваної постанови та підтверджено в судовому засіданні позивачем, який визнав, що на фото зафіксовано його автомобіль.
За таких обставин позивача правомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КпАП України.
Оскільки згідно штемпелю на конверті (а.с.6), позивач отримав копію постанови 20.05.2009 року, суд відповідно до ст.102 КАС України визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною та поновлює його.
Згідно ч.6 ст.258 КпАП України у разі виявлення адміністративного правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки, відеозапису – протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне стягнення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Відповідно до повідомлення УДАІ УМВС України в Рівненській області, усі оригінали матеріалів по справі направляються до ВДАІ УМВС України за місцем реєстрації порушника.
Виявлення адміністративного правопорушення було зафіксовано за допомогою засобу вимірювальної техніки, що має функцію відеозапису, а тому складення протоколу про адміністративне правопорушення в даному випадку законом не передбачено.
Норми ст.251 КпАП України передбачають, що доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема і показаннями технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Виявлення даного адміністративного правопорушення було зафіксовано за допомогою засобу вимірювальної техніки, що має функцію відеозапису, тому складання протоколу про адміністративне правопорушення в даному випадку законом не передбачено.
Згідно ст.222 КпАП України, саме до компетенції органів внутрішніх справ віднесено розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст.122 КУпАП.
Згідно ч. 2 ст.222 КпАП України, від імені органів внутрішніх справ розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення мають право працівники Державтоінпекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні знання.
За таких підстав відповідач Янчук О.Б. при складанні постанови про адміністративне правопорушення діяв в межах своєї компетенції.
Керуючись ст.ст.122, 222, 25, 258 КпАП України, а також ст.ст. 17, 18, 158, 160-165 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
ОСОБА_1 відмовити в задоволенні адміністративного позову до інспектора ДПС Рівненської роти ДПС для ООДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Янчука Олександра Борисовича, УДПІ УМВС України в Київській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м.Києва шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі виготовлення повного тексту постанови суду відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення повного тексту.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення визначених строків, або після перегляду справи в апеляційному порядку, якщо постанову не скасовано.
Суддя: